Культура мовлення в житті професійного комунікатора. Основні ознаки культури мови

Професійна мова регулює стосунки між людьми, впливає на них, виявляється в мовленні, коли виникають певні обставини. Щоб професійні мовці розуміли один одного, їх мовлення повинно бути якісним.

Низький рівень мовної культури взагалі та в професійному спілкуванні зокрема є культури фахової мови спричинений багатьма чинниками як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, серед яких основними є:

1. знання мови й мовна грамотність не усвідомлюються певною категорією суспільства як такі, що є обов’язковими для досягання високих щаблів у кар’єрі;

2. невміння відділяти явища однієї мови від іншої в умовах функціонування на одній території двох і більше мов;

3. шаблонність, несамостійність мислення і мовленнєвої діяльності (некритичне наслідування хибних “зразків”);

4. відсутність навичок користування довідковою літературою;

5. спрощений підхід до вивчення фахової мови взагалі та мови документів зокрема.

Поняття “культура мовлення” є багатозначним:

· Культура мовлення – це стан мовленнєвої культури суб’єкта мовлення, його мовленнєво-мовні здібності й особистісні властивості.

· Культура мовлення – це сукупність, система властивостей, ознак, якостей мовлення, які свідчать про його досконалість.

· Культура мовлення – це галузь лінгвістичних знань про систему комунікативних якостей мовлення.

· Культура мовлення – це здатність мовної особистості використовувати мовні засоби, оптимальні для конкретної ситуації мовлення.