Ранні національні релігії та їх особливості

До ранніх національних релігій відносяться релігійні вірування в межах націо-нально-державних утворень Стародавнього Світу (древніх Єгипту, Індії, Вавілону, Греції, Риму тощо).

Відмітимо деякі істотні риси ранніх національних релігій:

· Відбувається подальший розвиток, взаємне переплетення первісних релі-гійних культів фетишизму, тотемізму, магії, землеробських і астрально-міфоло-гічних культів межах національних релігій: Виникають ієрархії богів. На їх чолі стоять боги Сонця чи Неба, або ж боги-деміурги (творці свпу -Ра, Атон і Амон в Єгипті, Ан - в Шумері, Сур’я - в Індії тощо. Всі вони стають уособленням добра у віковічній битві зі злом і його богами. В релігії древнього Єгипту відбувається поглиблення вчення про безсмертя душі і загробне життя. З надр землеробських культів Єгипту, Вавілону і Персії ви­никає ідея вмираючого і воскресаючого бога (Осіріса, Таммуза, Мітри).

· Деталізується і збільшується кількість природних сил і об’єктів (фетишів), яким поклоняються люди, а з ними ритуалів і обрядів як засобів впливу на богів (магія). Елементи тотемізму (боги у вигляді тварин чи рослин) переходять на нижчі щаблі божественної ієрархії (сатири, німфи, русалки, кентаври тощо) або ж повністю витісняються антропоморфними образами богів.

· Заборона щодо офіційного відправлення релігійного культу для ниж­чих, непривілейованих шарів населення. Так, подібна заборона в брахманізмі дотор-калася представників нижчих каст і жінок. Як наслідок, в брахмані­змі відсутні публічні культові споруди і система ритуалів для широкого за­галу людей.

· Послідовний політеїзм (багатобожжя).

· Складна система жертвоприношень, яка передбачала не лише велику різно-манітність власне об’єктів жертвоприношень (здебільшого тварин і рослин), а й певної послідовності етапів, обставин і часу жертвоприношень, включаючи ма-сові (наприклад, давньогрецька гекатомба культове забиття ста биків чи корів). В ряді ранніх національних релігій існували і людські жертвоприношення. Їхніми жертвами ставали не лише військовополонені, злочинці чи раби, але й діти - первістки (Древня Фінікія).