Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Зібрати вичерпну інформацію про кількість релігій у світі ще не вдалося ні-кому, відповідно ніхто не зміг оптимально класифікувати ‘їх. Релігії поділяють на групи на підставі етнічних ознак, часу виникнення, рівня організації, держав-ного статусу. Така модель класифікації базується на найзагальніших принципах.
Одним з перших у західноєвропейській філософській релігієзнавчій думці ти-пологізаційні схеми релігій розробив Гегель: релігія природи, релігія духовної індивідуальності, абсолютна релігія.
Поширеними у релігієзнавстві є генеалогічні (чуттєво-надчуттєві, демоніс-тичні, теїстичні) та морфологічні (родоплемінні, національні, світові) типізації релігій; поділ їх на натуралістичні (абстрактного монізму) та супернату-раліс-тичні (теїзму) — Н.фон Гартман; релігію природи та етичну релігію — К.Тіле.
За рівнем розвитку релігії поділяють на такі види:
а) ранні форми — релігії, породжені первіснообщинним ладом (анімізм, магія, тотемізм, культ предків);
б) політеїстичні — національні релігії (за винятком юдаїзму та сикхізму);
в) монотеїстичні — християнство та іслам (світові релігії), іудаїзм та сикхізм (національні релігії);
г) синкретичні — утворилися внаслідок зрощування або злиття різних етнічних і світових релігій: афрохристиянські релігії (церква херувимів і серафимів та ін.), ісламо-християнські секти (абавіти, ісмаїліти відгалужені), суддо-китайські секти (дзен-буддизм, хао-хао), іудео-християнські релігії (мормони);
г) нові релігійні течії, рухи (нетрадиційні форми релігій): церква Муна (мунізм), церква Антихриста, церква Сатани, церква Свідомості Кришни, йогізм, синтоїзм з культом дзюдо і карате.
Релігію можна розглядати як систему, що складається з конкретних релігій, релігійних течій, напрямів, сект, які посідають певне місце в цій структурі.
Класифікуючи їх, застосовують і такі критерії:
1. Статистичний (за кількістю віруючих та їх відсотком до загальної чисельності населення).
2. Час виникнення:
а) релігії, історія становлення та розвитку, яких налічує багато сторіч, — буддизм, християнство, іслам та ін.;
б) «нові релігійні течії», що виникли впродовж новітньої історії або виникають у наш час, — нетрадиційні релігії (кришнаїзм, бахаїзм тощо).
3. Рівень організації:
а) жорстко централізовані (християнство, буддизм);
б) нежорстко централізовані (іслам);
в) самовпорядковані (індуїзм, даосизм, синтоїзм);
г) децентралізовані.
4. Державний статус:
а) державні релігії (іслам у Західній Азії, лютеранство в Північній Європі);
б) релігії, статус яких не закріплений відповідними державними документами (конфуціанство і даосизм) у Китаї, індуїзм в Індії;
в) релігії національних меншин (іудаїзм за межами Ізраїлю, сикхізм, зороастризм).
5. Правничий статус:
а) релігії, підтримувані державою (християнство, індуїзм, іслам, синтоїзм);
б) релігії, які держава не підтримує і навіть переслідує (свідки Єгови, бахаїти в Ірані);
в) релігії, до яких ставлення держави нейтральне (джайнізм в Індії, монодеїзм).
6. Форми поширення:
а) континуальні (іслам, християнство, буддизм);
б) дискретні (іудаїзм, бахаїзм, кришнаїти).
7. Етносоціальні критерії:
а) автохтонні (етнічні) релігії, що стали частиною етнічної самосвідомості, етнічної культури (іудаїзм, сикхізм, синтоїзм, даосизм);
б) уніфіковані релігії, які не мають безпосередніх етнічних рис, а носять надетнічний характер (християнство, іслам, буддизм, нові релігійні рухи).
В історії релігієзнавства було чимало спроб у процесі класифікації охопити єдиною схемою всі існуючі релігії. Найпоширеніша серед них така:
1.Ранні форми релігії (родоплеменні): тотемізм, фетишизм, магія, анімізм, аніматизм, шаманство, культ природи, культ предків, язичництво, політеїзм.
II. Національні релігії:
1. Ранні національні релігії: релігія Давнього Єгипту, релігія народів Дворіччя, релігії Давньої Індії (ведична, брахманізм), давньогрецька релігія, релігія Давнього Риму, релігії доколумбової Америки та ін.
2. Пізні національні релігії: іудаїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм.
III. Світові релігії: буддизм, християнство, іслам.
IV. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:
1. Неохристиянство (постало в намаганні пристосувати традиційне христи-янство до особливостей часу): Богоро-дична церква, церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), Новоапостольська церква, церква Христа.
2. Релігії орієнталістського напряму (зорієнтовані на культуру, духовність, релігію, мову, історію Сходу): Товариство свідомості Кришни, послідов-ники Саї Баби, центри Шрі Чінмоя, ошо-центр, вселенська чиста Релігія.
3. Синтетичні релігії (поєднують у собі кілька релігійних систем): Велике Біле братство; церква Єднання; Всесвітня віра Бахаї.
4. Езотеричні об’єднання (ґрунтуються на вірі в існування надприродного світу): теософія, братство Грааля.
5.Неоязичництво: Рідна віра, РУН віра, Собор Рідної віри.
6. Сайєнтологічні рухи (зорієнтовані на поєднання науки і практики психоаналізу): діанетика, наука розуму, християнська наука.
7.Сатанізм.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 1143 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!