Гігієна під час обслуговування хворих тварин

До обслуговування заразнохворих тварин допускаються особи не молодші 18 років.

Усі працюючі із заразнохворими тваринами повинні проходити медичне обстеження і не рідше 1 разу на квартал, а при наявності клінічних прикмет захворювання вони направляються на додаткове обстеження.

Всі працівники після первинного інструктажу на робочому місці і перевірки знань повинні пройти стажування не менше 2 змін під наглядом ветспеціаліста, після цього оформляється допуск їх до самостійної роботи.

Кожний працівник, допущений до обслуговування хворих тварин, повинен добре знати правила поводження із заразним матеріалом. Порушення правил особистої гігієни і заходів безпеки може призвести до таких захворювань, як бруцельоз, туберкульоз, сибірська виразка, ящур, сказ, ботулізм, лептоспіроз та ін.

Необхідно виконувати правила внутрішнього розпорядку дня.

При вході в кожне приміщення для заразнохворих тварин, а також всередині них, між секціями влаштовують невисокі щільно збиті ящики з тирсою, яка змочується дезрозчином. Встановлення ящиків, щоденна зміна в них підстилки, а також контроль за дезінфекцією взуття при кожному вході-виході покладаються на бригадира обслуговуючого підрозділу, а щоденне змочування підстилки дезінфікантом – на ветпрацівника.

Необхідно пам`ятати, що всі предмети догляду за хворими тваринами, інвентар, обладнання, інструмент та інше можуть служити джерелом передачі інфекції та зараження обслуговуючого персоналу. Тому вони повинні підлягати обов`язковій щоденній механічній очистці від бруду, а потім миттю відповідними дезінфікуючими розчинами для обеззараження.

Персоналу, який обслуговує заразнохворих тварин, окрім спецодягу та спецвзуття, повинен видаватися санітарний одяг та взуття: халат бавовняний, чоботи гумові, фартух із щільної тканини, гумові рукавички. Санітарний одяг і санітарне взуття використовуються тільки під час роботи із заразними тваринами. Забороняється вдягати будь-який одяг і взуття поверх санітарних. Весь спецодяг та спецвзуття необхідно раз на тиждень дезінфікувати. Організовує дезінфекцію завідувач ферми в централізованому порядку.

Працівникам, які лікують або обслуговують заразнохворих тварин, заборонено:

– вдягати будь-який одяг поверх санітарного;

– носити санітарний одяг поза виробничими приміщеннями або дільницями, де знаходяться хворі тварини;

– приймати їжу, пити воду, курити під час роботи з такими тваринами;

– вживати сире молоко, обрат, вершки від заразнохворих тварин;

– працювати, якщо на руках є зсадини, подряпини, порізи;

– торкатися руками під час роботи до обличчя, витирати ніс або рот.

Усі приміщення для тварин і літні табори повинні бути забезпечені аптечками.

Забороняється вживати молоко, вершки від бруцельозних тварин. Молочні продукти пастеризують, тобто нагрівають до 70⁰С–85⁰С протягом 30 хвилин. Молоко від бруцельозних корів обов’язково кип’ятять у господарстві протягом 5 хвилин.

Гній хворих тварин складається в бурти для біотермічного знезараження. Транспорт після перевезення гною дезінфікують.

Доїння овець і кіз у бруцельозних господарствах забороняється. Утримують їх в окремих приміщеннях або на обгороджених площадках. Приміщення, площадки й інструмент після кожної стрижки дезінфікують.

Працівники, які мають на руках подряпини, забиття чи порізи, перед початком роботи повинні змазати їх йодом, перев’язати чи залити колодієм.

Доярки повинні ретельно мити руки теплою водою з милом перед початком роботи та перед доїнням кожної такої корови, після того, як буде підмито вим’я.

Під час роботи із заразнохворими тваринами забороняється торкатися руками до обличчя, витирати ніс та рот. Для цього необхідно використовувати стерильні салфетки.

При аборті у тварин робітник, який їх обслуговує, повинен негайно повідомити бригадира й ветеринарного спеціаліста, прибрати плід з послідом в щільно збитий ящик, що не промокає, а заразну підстилку зібрати й спалити.

Необхідно постійно контролювати і підтримувати хід технологічного процесу, слідкувати за зміною поведінки хворих тварин.

На кожній фермі повинен бути санітарний журнал для записів вказівок і пропозицій спеціалістів органів ветсаннагляду та охорони здоров’я.