Природні форми і їх декоративна переробка

ЛЕКЦІЯ 6.

ТЕМА: Прийоми стилізації.

ПЛАН.

1. Добір природних форм для стилізації.

2. Трансформація природної форми у декоративну.

3. Способи стилізації.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Сензюк П.К. Композиция в декоративном искусстве: Альбом.- К.:Рад. шк.,1988.-78с.

2. Антонович Є А. Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом у навчальних майстернях. Метод рекомендації для студентів художньо-графічних факультетів педагогічних інститутів, учнів педагогічних училищ, учителів образотворчого мистецтва й художньої праці. — К.: РУМК, 1991.-Ч.ІV.

3. Сокольникова Н.М. Изобразительное искуство и методика его преподавания в начальной школе: Учеб. пособие для студ. висш. пед. учеб. заведений.- М.: Издательский центр “Академия”, 2003. – 368 с., 12 ил.

Додаткова:

1. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 1./ Запаско Я.П., Голод І.В., Білик В.І. – Львів, Афіша. 2000. – 364 с., - 316 іл.

2. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 2./ Запаско Я.П., Голод І.В., Білик В.І. – Львів, Афіша. 2000. – 400 с., - 279 іл.

ДОБІР ПРИРОДНИХ ФОРМ ДЛЯ СТИЛІЗАЦІЇ.

Природні форми і їх декоративна переробка.

Різноманітні за формою і кольором мотиви рослинного і тваринного миру, предмети побуту і сама людина є невичерпним джерелом творчості для всіх народів у всі часи. У спілкуванні з навколишнім світом чоловік отримує уявлення про красу, гармонію, досконалість. Проте, створюючи художній образ, він не відтворює предмет з фотографічною точністю, а перетворить його за допомогою засобів художнього виразу. Творчо переробляючи мотиви природи в художні образи декоративного мистецтва, майстри прагнуть до певних узагальнень.

Початковий етап переробки природних форм в декоративних — це натурні зарисовки, накидання, етюди, які учні виконують під час екскурсій в зоосад, музей, парк, ліс. У них вони повинні прагнути передати найбільш характерні риси об'єкту зображення.

На заняттях продовжується робота над образом по пам'яті і уявленню, узагальнюючи контури форми, інтерпретуючи орнаментальну структуру поверхні. Переробку натурних зарисовок в площинні декоративні композиції краще всього виконувати засобами графіки або в техніці аплікації. Педагог нагадує таким, що вчиться про різні завдання, що стоять перед художниками станкового і декоративного мистецтва. Наприклад, якщо при зображенні тварини завдання художника — передати типові риси конкретного об'єкту, то в декоративному мистецтві виявлення типових рис направлене на створення узагальненого декоративного образу з доданням йому біс орнаментальности, умовності.

Переробка пейзажних мотивів в декоративних вимагає попереднього вивчення навколишнього середовища, уміння узагальнювати природні мотиви, починаючи від дерева і закінчуючи такими складними явищами, як річка або небо. При виконанні практичних вправ що вчаться орієнтує на ритмічну, урівноважену організацію композиційних елементів,.на гармонійність колірних відносин. Слід роз'яснити школярам, що переробляючи предмети натюрморта в декоративні композиції, можна довільно міняти розміри предметів, їх колір, тональні відносини.

Найбільш складний об'єкт відтворення в декоративному мистецтві — це людина. Потрібно пам'ятати, що образ людини повинен бути завжди впізнанним, а узагальнення його форм може здійснюватися до певних меж.

Декоративне трактування об'єктів — це процес активного відбору найбільш істотних особливостей форми, свідома відмова від всього другорядного, синтез пластичної форми з орнаментальним чином.