Алгоритм діяльності викладача при розробці технологій активізації пізнавальної діяльності

Для опису даного алгоритму використовується методика розробки активних проблемних ситуацій, запропонована Атановим Р. А.

Ця діяльність досить трудомістка і складна у виконання. Для її здійснення викладачеві необхідно володіти інформацією про рівень підготовки виучуваних, їх психологічних характеристиках, а також досить повно володіти учбовим матеріалом, який засвоюють виучувані.

Відповідно до цього, діяльність по проектуванню проблемних технологій навчання починається з аналізу мети навчання і визначення того рівня, якого необхідно досягти при формуванні професійній діяльності.

Другим етапом є аналіз джерел створення проблемних ситуацій (суб'єктивних і об'єктивних).

При аналізі об'єктивних джерел проблемних ситуацій викладачеві необхідно вичленувати з учбового матеріалу такі питання, які могли б скласти предмет проблемної ситуації. Для цього викладачеві необхідно чітко володіти структурою свого курсу, представляти все наявні змістовні взаємозв'язки. При цьому слід звернути особливу увагу на интересные, оригінальні, несподівані, парадоксальні результати, ретельно проаналізувати особливості процесів, зміну їх ходу. Ці якості, як відзначає Атанов Р. А., визначаються, як правило, суперечністю, і саме тут є можливість створення проблемної ситуації. Найбільш продуктивною така робота може бути при постановці нового курсу, коли у самого викладача можуть виникати протиріччя, пов'язані із сприйняттям і засвоєнням матеріалу.

Необхідно визначити місця, які викликають скруту у студентів в процесі викладання, проаналізувати помилки, що зустрічаються.

Далі викладачеві необхідно проаналізувати суб'єктивні джерела створення проблемних ситуацій. Для цього слід визначити, на основі яких фактичних знань студентів повинна створюватися проблемна ситуація. Необхідно з'ясувати, що виучувані повинні знати, і на яких їх виставах будуються протиріччя, які засновані на протиріччях процесу сприйняття і носять відносний характер. Те, що в одних виучуваних викликає інтерес, інших може залишити байдужими і проблемній ситуації не вийде. Це може відбуватися з багатьох причин, і тут важливу роль грають базові знання і уміння виучуваних, а також загальна активність. Дуже поважно в даному випадку знайти проблемній ситуації потрібне місце в учбовому процесі, бо ситуація створена, завчасно або після вже освоєного матеріалу, може не вийти.

Після аналізу джерел викладач приступає до наступного етапу - етапу формування способів навчання або самої технології проблемного навчання. В цьому випадку визначаються засоби і методи створення проблемної ситуації, а саме - вибір типа проблемної ситуації, вибирання засобів її здійснення, визначення порядку діяльності викладача і виучуваних в процесі вирішення проблеми.

Після опису сценарію проблемного навчання викладачеві необхідно провести контроль і оцінку проектованої ситуації: визначити можливу оцінку ситуації виучуваними, виділити передбачувані відповіді, передбачати скруту і способи виходу з них. При цьому, перш за все, слід сформулювати передбачувані відповіді на питання, продумати хід подачі матеріалу, передбачити можливі коректування викладача, якщо відповіді виучуваних підуть в непотрібне русло.

Після цього представляється можливим приступити до реалізації розробленої технології. Алгоритм діяльності викладача приведений на мал. 4.4.

Рис. 4.4 Алгоритм діяльності викладача при розробці технології активізації пізнавальної діяльності