Системне програмне забезпечення

План.

1. Розподіл програмного забезпечення.

2. Системне програмне забезпечення.

3. Прикладне ПЗ.

4. Файлова система.

1. Розподіл програмного забезпечення.

При вивченні попередньої теми було розглянуто апаратну складову інформаційної системи. А тепер розглянемо програмну складову, яку ще називають програмним забезпеченням (скорочено ПЗ). Тільки під керуванням програмного забезпечення комп'ютер здатний опрацьовувати різноманітні дані.

Програма – опис послідовності дій комп’ютеру, складений мовою програмування і достатній для виконання певного завдання.

Програмне забезпечення ПК – це сукупність програм, мов програмування, спеціальних процедур, правил і документації, необхідних для використання програмних продуктів.

Сучасне програмне забезпечення різнопланове. Його можна поділити на такі групи.

Системне програмне забезпечення.

Системне ПЗ призначене для управління роботою комп’ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання допомоги їм в обслуговуванні комп’ютера.

Системне ПЗ - це комплекс програм, багато з яких постачаються разом з комп’ютером та документацією до неї. Системне ПЗ можна розділити на основні частини: операційні системи (ОС), сервісні програми та програми-оболонки.

Операційна система, її склад та функції. Операційна система - це комплекс програм, які призначені для керування роботою комп’ютера і організації взаємодії користувача з ПК.

Операційна система забезпечує:

· керування роботою пристроїв комп'ютера та обмін даними між ними;

· організацію зберігання даних в оперативній пам'яті і на зовнішніх носіях;

· виконання інших програм;

· розподіл обчислювальних і апаратних ресурсів комп'ютера між окремими програмами, що працюють одночасно;

· організацію взаємодії користувача і комп'ютера.

Операційна система приховує від користувача складні подробиці взаємодії з апаратним і програмним забезпеченням. Користувач вивільняється для реалізації творчих задач.

У сучасних комп'ютерах використовуються операційні системи Windows, Linux, Unix, MacOS, Netware, Palm OS та ін.

Склад та функції ОС дуже залежать від режиму роботи ПК, а також складу та конфігурації апаратних засобів. Найпотужніші ОС використовують у мультипроцесорних діалогових обчислювальних системах та комп’ютерних мережах.

IBM PC – сумісні персональні комп’ютери звичайно функціонують під управлінням операційних систем, створених фірмою Microsoft (MS DOS, WINDOWS 95, 98, ME, 2000, 2000 Professional, NT, XP, Vista тощо) або ОС UNIX.

Програмні модулі ОС, як правило, зберігаються на магнітних дисках та в міру необхідності передаються до оперативної пам’яті для виконання. Однак деяка частина ОС, яку називають ядром чи супервізором операційної системи, після вмикання комп’ютера та ініціалізації системи постійно знаходиться в оперативній пам’яті. Самі ці програми отримали назву резидентних програм. Ядро ОС керує функціями самої операційної системи. В оперативній пам’яті крім області ядра виділяється транзитна область, у яку навперемінно, в міру необхідності, завантажується решта так званих транзитних програм операційної системи. Відповідно всі команди ОС поділяють на транзитні і резидентні.

На одному ПК можуть використовуватися декілька різних ОС.

Сервісні програми - це програми, призначені для діагностування апаратної і програмної складових комп'ютера, а також для усунення недоліків та оптимізації його роботи. Ці програми називають утилі­тами (англ. utility - корисність).

Сервісні програми розширюють можливості ОС. Серед сервісних програм можна виділити:

· Архіватори - „пакувальники” інформації. Шляхом застосування спеціальних методів дозволяють стискати інформацію на дисках, створюючи копії файлів меншого розміру, а також об’єднують копії декількох файлів в один архівний файл. Найпоширеніші архіватори – WinZip, WinRar.

· Програми створення резервних копій. Дозволяють швидко копіювати інформацію з жорсткого диску комп’ютера на дискети. Найвідоміша з них програма – Norton Backup.

· Антивірусні програми. Призначені для попередження зараження комп’ютерів вірусами та ліквідації його наслідків. Найпоширеніші з них – NOD32, Norton Anti Virus, Avast, Doctor Web, Kaspersky Anti Virus. Програми керування пам’яттю.

· Програми динамічного стиснення дисків.

· Програми для оптимізації дисків.

· Програми діагностики комп’ютера.

· Програми керування локальною мережею.

Драйвери. Розширюють можливості операційних систем з керування різними пристроями введення-виведення ПК – клавіатурою, маніпуляторами, жорстким диском, оперативною пам’яттю. За допомогою драйверів можливе підключення до комп’ютера нових пристроїв або нестандартне використання різноманітних пристроїв.

Програми-оболонки - це спеціальні програми, призначені для створення користувачеві додаткових зручностей при взаємодії а комп'ютером.

Такими програмами, наприклад, є: Norton Commander, Volkov Commander, FAR manager, Total Commander та ін.

Системи програмування - це комплекси програм, призначених для створення нових програм із використанням мов програмування, на­приклад, Turbo Pascal 7.0, Borland C++ 3.1, Delphi 7.0, Visual C#.NET, Visual Basic 6.0 та ін.

Єдиною мовою, яку розуміє комп’ютер, є мова машинних кодів. Вона найзрозуміліша для мікропроцесора і втілена в мові програмування Асемблер. З її допомогою були створені операційні системи, різноманітні прикладні програми, драйвери тощо. З допомогою Асемблера можна написати будь-яку системну чи прикладну програму.

На основі Асемблеру виникли мови програмування високого рівня: C, C++, Pascal, Fortran, Basic, Forth, PL, PL/M, Ada, Clipper, FoxPro, Algol, Cobol, Lisp, ReXX, SmallTalk, Modula 67 та ін. Кожна з них орієнтована на вирішення певних завдань. При цьому кожна мова програмування має безліч версій і реалізацій. Навіть Асемблер з розвитком процесорів був розроблений у багатьох модифікаціях.

З розвитком глобальної комп’ютерної мережі Internet виникло багато нових мов програмування: HTML – мова гіпертекстової розмітки сторінок, Java, JavaScript, PHP, Perl, Python та інші. Основними компонентами цих систем є транслятори з мов високого рівня, наприклад, Паскаль, Сі, Бейсик та ін. Особлива роль належить Асемблерам. Програму мовою Асемблера називають машинно-орієнтованою. Мовою Асемблера користуються, як правило системні програмісти.

Транслятори здійснюють перетворення програм з мов високого рівня на машинну мову. Крім того, транслятори звичайно здійснюють синтаксичний аналіз програми, яка транслюється. Вони можуть також підлагоджувати та оптимізувати програми, які одержують, видавати документацію на програми та виконувати ряд інших сервісних функцій.

Асемблери перетворюють програми, які представлені у машинно-орієнтованих мовах, на машинну мову.