Розчини. – це гомогенні системи, що складаються з розчинника, розчиненої речовини та продуктів їх взаємодії

– це гомогенні системи, що складаються з розчинника, розчиненої речовини та продуктів їх взаємодії.

· Дисперсна фаза – це розчинена речовина.

· Дисперсійне середовище – це розчинник.

Фаза Сере- довище	Тверда	Рідка	Газо- подібна
Рідина	водні розчини солей	водний розчин спирту	мінеральна вода
Тверда речовина	сплави	перли	пемза
Газ	дим	туман	повітря

Рідкі розчини:

1)істинні розчини – розміри розчинених частинок (атомів, молекул, іонів) менше 1нм;

2)тонкодисперсні (колоїдні) розчини – розміри частинок 1 – 100 нм;

3)грубодисперсні розчини (зависі) – розміри частинок більше 100 нм:

Ø емульсії (рідка фаза) – креми, мазі, молоко;

Ø суспензії (тверда фаза) – зависі мулу або крейди у воді.

Класифікація істинних розчинів:

· за типом розчинника: водні та неводні;

· за типом розчиненої речовини: розчини солей, лугів, кислот тощо;

· за відношенням до електричного струму: електроліти та неелектроліти;

· за концентрацією: концентровані та розбавлені;

· за ступенем досягнення межі розчинності: насичені, ненасичені та пересичені.

Слід пам’ятати, що розчинення – це фізико-хімічний процес, що не призводить до перетворення одних речовин в інші. Тому при випаровуванні розчину одержують розчинник та вихідну розчинену речовину.

Хімічні реакції при розчиненні у воді

· лужні та лужноземельні метали;

· оксиди лужних та лужноземельних металів;

· кислотні оксиди (крім SiO₂);

· бінарні сполуки (гідриди, карбіди, нітриди, фосфіди, силіциди).

При випаровуванні таких розчинів одержують не вихідні речовини, а продукти реакції.

Вплив різних факторів на розчинність речовин

· Природа речовини

Розчинність – це здатність речовини рівномірно розподілятися у вигляді малих частинок по всьому об’єму розчинника. Розчинність визначають коефіцієнтом розчинності, що дорівнює масі речовини (в грамах), що насичує 100 г розчинника при заданій температурі (S).

Ø добре розчинні речовини (S^20°C › 1г)

Ø малорозчинні речовини (S^20°C = 0,01 – 1,0г)

Ø нерозчинні речовини (S^20°C ‹ 0,01г)

· Природа розчинника

Полярні та іонні сполуки добре розчиняються у полярних розчинниках (вода, спирт), а неполярні – в неполярних (бензол, бензин, ефір, ацетон).

Подібне розчиняється в подібному!

· Температура

Ø Розчинність твердих та рідких речовин у воді з ростом температури зростає.

Ca(OH)2 Ca(CH3COO)2

винятки

Ø Розчинність газів у рідинах з ростом температури зменшується.

· Тиск впливає тільки на розчинність газів.

Теплові ефекти при розчиненні

При розчиненні твердих речовин у воді відбуваються 2 процеси:

· фізичний – руйнування структури розчиненої речовини;

· хімічний – утворення гідратів внаслідок взаємодії молекул розчинника з частинками розчиненої речовини.

На руйнування кристалічної ґратки енергія витрачається, а при утворенні гідратів – виділяється. Співвідношення цих енергій і визначає тепловий ефект розчинення.

Якщо на руйнування кристалічної ґратки енергії витрачається більше, ніж виділяється при утворенні гідратів, то розчинення супроводжується охолодженням розчину, а якщо менше – нагріванням.

При розчиненні рідин і газів кристалічну ґратку руйнувати не треба, тому процес розчинення рідин і газів майже завжди екзотермічний. При розчиненні у воді лугів та кислот відбувається дуже сильне розігрівання розчину, він може закипіти. Тому приготування розчинів кислот та лугів вимагає строгого виконання правил техніки безпеки.

Кристалогідрати – це речовини, що містять в своїй кристалічній будові зв’язану воду (кристалізаційну):

CuSO₄ ∙ 5H₂O – мідний купорос

CaSO₄ ∙ 2H₂O – гіпс

Na₂SO₄ ∙ 10H₂O – глауберова сіль

MgSO₄ ∙ 7H₂O – гірка сіль

Концентрація розчинів

· Насичений розчин – розчин, що містить максимальну кількість розчиненої речовини при даній температурі.

· Ненасичений розчин містить менше розчиненої речовини, ніж насичений.

· Пересичений розчин містить більше розчиненої речовини, ніж насичений. Пересичений розчин одержують з насиченого при повільному обережному охолодженні. Пересичений розчин дуже нестійкий. Будь-яке механічне втручання призводить до миттєвого виділення надлишку розчиненої речовини і розчин стає насиченим.