Акцентуації характеру

Акцентуація особистості пов’язана в основному з особливостями темпераменту, оформляється у підлітковому віці, потім поступово зглажується, проявляючись лише у психотравмуючих ситуаціях. Відсоток акцентуацій може досягати до 50.

Виділяють такі типи акцентуйованих характерів:

1. циклоїдний – схильний до різкої зміни настрою в залежності від зовнішніх впливів;

2. астенічний – швидко втомлюється, тривожний, нерішучий, подразливий, схильний до депресії;

3. сенситивний – дуже чутливий, боязкий, сором’язливий;

4. шизоїдний – емоційно холодний, відгороджений, малоконтактний;

5. застрягаючий (паранояльний) – дуже подразливий, підозрілий, образливий, честолюбивий, з високою стійкістю негативних рис;

6. епілептоїдний – характерною є слабкість управління, імпульсивність поведінки, нетерпимість, конфліктність, в’язкість мислення, педантичність;

7. демонстративний (істероїдний) – схильний до дитячих форм поведінки, брехливості, фантазування й прикидання, авантюристичності, гоноровитості, відсутності розкаювання, “відхід у хворобу” при незадоволенні потреби у визнанні;

8. гіпертимний – постійно піднятий настрій і жага діяльності, але не доводить справу до кінця, розкидається, багато говорить;

9. дистимний – надзвичайно серйозний і відповідальний, зосереджений на поганих думках, недостатньо активний, схильний до депресії;

10. нестійкий – дуже піддається впливу оточуючого середовища, компанії.

Якщо ці риси проявляються постійно, то мова йде про патологію характеру – психопатію. Вилікувати психопатію неможливо, оскільки вона пов’язана з темпераментом, який важко піддається корекції (але може дещо змінюватися з віком). Характер можна корегувати шляхом усвідомлення негативних форм поведінки й розвитку позитивних через зміну систем цінностей.

Друга причина порушень психічного здоров’я – набуті в процесі життя психічні стреси, надмірні психічні навантаження і психотравми. Але друга причина часто пов’язана з психічною конституцією.