Оптимізація життєвого простору людини

Розрізняють макроекологічні аспекти (регіон проживання) та мікроекологічні аспекти (житло, робоче місце, одяг, їжа), а також психо- і біоенергоекологічні.

Порушення макроекології визначається наявністю для живих істот таких факторів, як іонізуюча радіація, хімічні агенти, пестициди та ін. Ці фактори мають специфічні та неспецифічні механізми дії. До останніх належать активізація перекисного окиснення ліпідів і вплив на геном клітини.

Найбільш ранні неспецифічні ефекти – це імунодефіцити з подальшим ростом захворювань із запально-дистрофічними змінами та астенізацією. Пізніше проявляються наслідки мутацій це підвищення онкозахворюваності (лейкози, пухлини). Профілактика цих порушень – підвищення загального рівня здоров’я, підвищення рівня неспецифічної резистентності, попередження імунодефіцитів, прийом інгібіторів перекисного окислення ліпідів, виїзд за межі ареолу з порушеною екологією.

Мікроекологія життєвого простору багатокомпонентна. Найкращою формою житла є природня, без гострих кутів. Найкраща криша гостроконечна. Висота потолка – до 3,5 м, двері і вікна не повинні розміщуватися на одній прямій. Перевага природних матеріалів в структурі будинку та в домашніх предметах важлива для хорошого самопочуття. Синтетика згубно впливає на електричні параметри тіла. А також вібрація, шуми, телевізор. Бажано, щоб в кімнаті були рослини, каміння, витвори мистецтва. Шум, дуже голосна музика, викликають напругу. У кожного члена сім’ї повинні бути своє місце, куток, де б він усамітнився, свої особисті речі. Здоров’я залежить і від біопатогенних зон. Одежа – з натуральних матеріалів, зручна, комфортна, гарна, повинна підкреслювати індивідуальність людини.