Післямова

У Вас в руках книга, яка розповідає про героїчні й трагічні сторінки історії українського народу. А якою б була історія нашого народу, коли б наш народ творив її весь час вільними руками?

Минуле наше сповнене великої слави і великого нещастя. Українці знали часи блискучого державного і культурного розвитку, знали періоди занепаду і підйому.

Наша держава за всю свою драматичну історію ніколи не прагнула панувати над іншими народами. Навіть у Київській Русі, чия територія виходила за межі сучасної України, становила єдність, і Полоцьке (білоруське), і Суздальське (російське) князівства мали свої автономні права. Навіть вихід Північно-Східної Русі у другій половині ХІІ ст. з-під влади Києва не зустрів серйозного опору.

За наказом Петра І було зруйновано давню столицю України Батурин, всі її мешканці були знищені. За наказом Катерини ІІ було зруйновано демократичну на той час державу – Запорізьку Січ. На Лівобережжі та Слобожанщині юридично оформлено кріпацтво.

Ознайомившись з книгою ви побачили тернистий шлях, яким віками йшли українці, пишучи свою історію. А скажіть, чи є у світовій історії інший народ, який би зазнав такої чорної недолі, як народ український?..

Віками українці в цих важких умовах торували свій шлях, падали й піднімалися, але не зупинялися у своїй історичній творчості. Прямував вперед і тільки вперед. Українці вийшли чистими із мук неволі, вийшли мужніми і дружними, талановитими і обдарованими.

І на завершення зазначимо, що авторський колектив прагне допомогти студентам неісторичних спеціальностей глибше вникнути в свою рідну історію, надати лекційним і семінарським заняттям переконливого і проблемного характеру.