Бетонування у зимових умовах

Зимовими вважаються умови, коли середньодобова температура навколишнього середовища знижується до + 5°С і протягом однієї доби падає нижче 0°С. При від’ємних температурах вода, що не прореагувала з цементом, перетворюється на лід і, як тверде тіло, в хімічний зв'язок з цементом не вступає, бетон не твердіє. Одночасно в бетоні розвиваються сили внутрішнього тиску, викликані збільшенням (приблизно на 9 %) об'єму води при перетворенні її в лід. При ранньому заморожуванні бетону його структура, що не окріпнула, не може протистояти цим силам і руйнується. При подальшому відтаванні замерзла вода знов перетворюється на рідину, і реакція твердіння поновлюється, проте зруйновані зв'язки в бетоні повністю не відновлюються.

Якщо бетон до замерзання придбав певну міцність, то згадані вище процеси не мають на нього негативної дії. Мінімальна міцність, при якій заморожування для бетону безпечне, називається критичною і залежить від класу бетону, типу конструкцій і умов їх роботи.

Досягнення вказаної міцності в зимових умовах забезпечується шляхом утворення і підтримки таких температурно-вологісних умов, при яких бетон може набрати необхідну міцність в мінімальний термін. Ці умови забезпечуються при застосуванні спеціальних способів приготування бетонної суміші, а також транспортування її до місця укладання, подавання у блоки бетонування, укладання і витримування в процесі твердіння.

Для приготування бетонної суміші в зимових умовах застосовують підігріті заповнювачі і воду. Заповнювачі підігрівають до температури 60°С.

Під час проведення бетонних робіт повинні одночасно вирішуються дві взаємопов’язані задачі: технологічна (забезпечення необхідної якості бетону до заданого терміну) і економічна (забезпечення мінімальних витрат матеріальних і енергетичних ресурсів).

Технологічну задачу вирішують застосуванням відповідних методів витримки бетону. Методи зимового бетонування необхідно вибирати на підставі техніко-економічного аналізу.