Речовини, які сильно взаємодіють з магнітним полем, назвали феромагнетиками

З простих речовин яскраво виражені феромагнітні властивості мають лише залізо, нікель, кобальт і гадоліній.

Особливістю феромагнетиків є велика магнітна проникність. Наприклад, чисте залізо має магнітну проникність до 340 000. Це пояснюється особливостями їх кристалічної структури. Атоми феромагнетиків об’єднуються так, що вся речовина поділяється на області, всередині яких атоми розміщені упорядковано – домени. Така область нагадує малесенький постійний магнітик. Магнітні поля доменів у не намагніченому феромагнетику напрямлені так, що компенсують одне одного. Якщо ж феромагнетик внести в магнітне поле, то починається перебудова доменів. Під дією зовнішнього магнітного поля з часом відбувається так зване насичення: всі домени зливаються в один великий домен, магнітна індукція якого за напрямком співпадає з індукцією зовнішнього поля.

Кристалічна структура феромагнетику, як і будь-якої речовини, залежить від його температури. При збільшенні внутрішньої енергії температура феромагнетику зростає, і його магнітні властивості змінюються. Температуру, за якої зникають магнітні властивості феромагнетиків, називають температурою, або точкою Кюрі. Значення точки Кюрі для різних феромагнетиків різні.

Усі феромагнетики мають властивість, яку називають гістерезис(залишкова намагніченість). Прикладом такого збереження намагніченості у відсутності зовнішнього поля є постійні магніти.