Фактори ефективної діяльності команди

Ефективна команда формується за умови, якщо існує і взаємодіє низка факторів.

Позитивна взаємозалежність — це усвідомлення учасниками команди важливості міжособистісної комунікації, що забезпечує успішну діяльність кожного. Це переконаність у тому, що „ ми міцно зв’язані “. Вона забезпечує максимальний внесок кожного в спільну справу, об’єднання ресурсів, взаємну підтримку та святкування спільного успіху.

Формування позитивної взаємозалежності передбачає певні зусилля з боку керівника;

1) встановлення мети створення позитивної взаємозалежності на основі існування сукупності спільних цілей (прагнення досягти їх поєднує всіх учасників групи) і відчуття того, що загальний успіх залежить від зусиль кожного;

2) заохочення розвитку позитивної взаємозалежності. Кожного учасника групи слід заохочувати за виконання групових завдань та індивідуальні зусилля, що визначають його якість;

3) встановлення й розподіл у рамках взаємозалежності ролей, відповідно до яких учасники групи виконуватимуть взаємодоповнюючі та взаємозалежні функції. Кожен учасник групи повинен нести персональну відповідальність за ефективну діяльність групи в цілому;

4) формування взаємозалежності завдань. При цьому завдання слід розділити па частини чи етапи, щоб робота одного члена могла бути завершеною в тому випадку, якщо інший співробітник уже виконав свою частину завдання (у цьому разі він теж залежить від відповідальності іншого учасника групи);

5) формування позитивної взаємозалежності ресурсів. Кожен член групи повинен мати у своєму розпорядженні лише частину ресурсів, інформації чи матеріалів, необхідних для виконання групового завдання.

Умовами формування й розвитку індивідуальної відповідальності в групі є:

· постійне інформування групи про те, хто з членів найбільше потребує допомоги й підтримки для завершення завдання;

· підтримання переконаності членів групи в тому, що їхній персональний внесок у групову роботу відзначено і їм варто підвищувати свою відповідальність за спільний успіх.

Процедура визначення якісних і кількісних показників внеску кожного учасника групи є необхідною з ряду причин. По-перше, це дозволяє учасникам групи чітко визначити частку внеску кожного в загальну справу. По-друге, знижується ймовірність того, що учасники групи несвідомо дублюють один одного. По-третє, учасники групи одержують можливість надавати й одержувати необхідні підтримку та допомогу. По-четверте, підкреслюється й визначається відповідальність кожного учасника групи. І, нарешті, мінімізується ймовірність прояву лінощів та бездіяльності.

Відомий ефект соціальних лінощів — зниження працездатності кожного учасника групи у випадку, коли частка й величина його зусиль не визначаються й не мотивуються, а також відсутня персональна відповідальність за кінцевий результат.

Регулярне міжособистісне спілкування є невід’ємним елементом формування команди. Під час спілкування виробляються групові норми, здійснюється обмін багатоплановою Інформацією, розвивається довіра та взаєморозуміння. Невелика кількість учасників команди - це обов’язкова умова, що забезпечує регулярне спілкування між учасниками.

Навички співробітництва потрібні членам групи для ефективної спільної діяльності. Багато людей не мають досвіду роботи в команді та не уявляють, якого роду професійні та соціальні навички їм потрібні, щоб успішно працювати за таких умов.

Співробітництво - це особливий вид діяльності, спрямований на пошук і реалізацію взаємовигідних цілей і завдань. Він заснований на підтримці й розвитку атмосфери доброзичливості та співпереживання, на взаємному доповненні та повазі членів команди один до одного.

Формування й підтримка групових процедур необхідні для реалізації потреб в обговоренні всіх питань, які викликають жвавий інтерес, зокрема таких, як:

· досягнення групової мети;

· підтримка ділових взаємин та обмін думками.

Команда потребує обговорення й описування моделей поведінки як корисних, так і некорисних, па основі чого приймаються рішення про їх зміну або поширення.

Вплив групових процедур па формування команди залежить від змісту проблем які виносяться на обговорення її майбутніх учасників, а також від того як ці процедури проводяться. Має значення і те, як учасники групи взаємодіють і наскільки ефективними є лідерство, комунікація, процес прийняття рішень, усунення конфліктів і т. і.

Формуванню команди сприяє регулярний колективний аналіз таких питань:

1) підсумовування результатів функціонування групи за даними особистого контролю, який здійснюють її учасники;

2) обговорення результатів спостереження за ефективними й неефективними діями колег;

3) досягнення згоди щодо статистики ефективних та неефективних дій, пошук причин такого співвідношення, для ефективної діяльності команди необхідний стійкий емоційний зв’язок між членами колективу, відчуття єдності та взаєморозуміння.