Процес управління змінами

Управління змінами є процесом пошуку і вирішення проблем. Управляти змінами – значить рухатися від проблемного стану до стану вирішеної проблеми.

В цей процес залучено т ри типи дій: трансформація, скорочення і застосування. Цілі і дії трансформації пов’язані з ідентифікацією різниці між двома станами, проблемним і з вирішеною проблемою.

Скорочення цілей відноситься до пошуку шляхів усунення цієї різниці. Застосування цілей пов’язане з активацією операторів і діяльності, які усунуть цю різницю.

Звичним визначенням поняття проблеми є ситуація, що вимагає дій, які невідомі в цій ситуації. Таким чином, необхідний процес пошуку рішення. Іншими словами, пошук процедури дій приведе до стану вирішеної проблеми. Цей процес називають „вирішенням проблем ”. А процес пошуку ситуацій, які потребують дій, називається „пошуком проблем”. В сукупності, два ці процеси (пошук і вирішення) допомагають встановити і дотримуватися напрямку в діях, який приведе до бажаної і передбачуваної зміни ситуації.

В основі управління змінами лежать назва і визначення проблеми зміни. В цьому процесі визначається майбутній стан, описується і визначається нинішній стан, а також приймаються рішення щодо структурованого, організованого процесу переходу від одного стану до іншого. Чим раніше розглядати можливість зміни, тим більше можливостей буде в учасників процесу передбачити і виділити умови та ризики, які могли не розглядатися в плані початкового проекту.

Назва і визначення проблеми зміни включають в себе відповіді на питання „ як”, „чому” і „що.

Початкове формулювання проблеми зміни часто фокусується на засобах зміни. Воно часто виражається у формі питання „як”, в більшій або меншій мірі включаючи в себе ціль. І, навпаки, зосередження на результаті відноситься до питання „що”. Щоб дати відповідь на питання „що”, потрібно провести діагностику проблеми і обговорити бажаний результат. На питання „ чому” необхідно відповісти для того, щоб виявити кінцеві цілі функцій і зробити крок назустріч відкриттю нових і кращих способів їх існування. Разом узяті, ці питання можуть знайти „ істинні” кінцеві цілі і результати спроби внесення змін.

Необхідно зазначити, що ринкові зміни стосуються усіх аспектів діяльності торговельних підприємств. Нами виокремлено часткові, локальні та радикальні ринкові зміни, які можуть відбутися на торговельних підприємствах. Часткові зміни передбачають окремі зміни у будь-яких сферах діяльності торговельних підприємств (модернізація техніко-технологічної бази торговельного процесу, удосконалення асортиментної структури, оптимізація структури персоналу, диверсифікація фінансових ресурсів тощо ); структурні перетворення здійснюються у результаті переорієнтації діяльності торговельних підприємств.

Локальні зміни відбуваються лише у певній сфері діяльності торговельних підприємств (удосконалення організаційно-управлінської структури, оптимізація маркетингової політики); здійснюються у результаті зміни товарного напряму або виходу на нові ринки збуту, не змінюючи при цьому сферу власної діяльності.

Радикальні зміни визначені умовами функціонування на споживчому ринку або розробленою стратегією, передбачають більш швидкі фундаментальні зміни у системі управління процесом торгівлі, організаційній структурі та господарських процесах. Такі зміни зовнішніх умов господарювання торговельних підприємства обумовлюють стратегічні зміни характеру та рівня їх ділової активності, організаційно-правової форми власності, джерел фінансування, формування товарних ресурсів, збутової та комунікаційної політики тощо. До цього типу змін застосовують концептуальні підходи стратегічного управління.

Нами запропоновано систему управління змінами торговельних підприємств, яка ґрунтується на ключових елементах забезпечення стійкого положення суб’єкта господарювання на споживчому ринку, а саме:

здійснення комплексного моніторингу чинників зовнішнього середовища впливу на господарську діяльність торговельного підприємства шляхом використання сучасних методів дослідження;

проведення ситуаційного аналізу виявлених чинників зовнішнього середовища та оцінки ступня впливу на елементи ресурсного потенціалу;

розробка напрямів оптимізації господарської діяльності торговельного підприємства на основі підвищення ступеня розуміння потреб споживачів, удосконалення торговельного процесу, застосування методів контролю змін та побудови системи подолання опору змінам.

Запровадження даної системи на торговельних підприємствах дозволить забезпечити здійснення поелементного ситуаційного аналізу чинників зовнішнього середовища впливу, виявити ступінь неузгодженості із господарськими процесами та організаційною структурою з метою приведення цих систем у відповідність до моделі споживчого ринку. Напрями оптимізації господарської діяльності торговельного підприємства дозволяють побудувати матрицю розриву, яка ідентифікує не лише факт існування самого розриву, але й визначає його вплив на подальше функціонування суб’єкта господарювання. Важливим елементом матриці є також розроблені ключові чинники ефективності діяльності та їх ранжирування відповідно до внутрішнього середовища торговельного підприємства з урахуванням ступеня важливості з метою визначення пріоритетів і більш спрямованого фокусування уваги на зміни й концентрації зусиль на їх негативний вплив.

Таким чином, активний вплив чинників зовнішнього середовища на діяльність торговельних підприємств потребує формування системи управління змінами, що є інструментом підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу та забезпечення підвищення конкурентоспроможності на споживчому ринку. Запровадження такої системи дозволяє оптимізувати господарські процеси та організаційну структуру відповідно до потреб споживачів, враховуючи можливості торговельних підприємств.