Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Іменники І відміни відмінюються за такими зразками.
Однина
Відмінки | Тверда група | М’яка група | Мішана група |
Н. | лелека | пісня, сім’я | площа |
Р. | лелеки | пісні, сім’ї | площі |
Д. | лелеці | пісні, сім’ї | площі |
Зн. | лелеку | пісню, сім’ю | площу |
Ор. | лелекою | піснею, сім’єю | площею |
М. | (на) лелеці | (у) пісні, сім’ї | (на) площі |
Кл. | лелеко | пісне, сім’є | площе |
Множина
Відмінки | Тверда група | М’яка група | Мішана група |
Н. | лелеки | пісні, сім’ї | площі |
Р. | лелек | пісень, сімей | площ |
Д. | лелекам | пісням, сім’ям | площам |
Зн. | лелек | пісні, сім’ї | площі |
Ор. | лелеками | піснями, сім’ями | площами |
М. | (на) лелеках | (у) піснях, сім’ях | (на) площах |
Кл. | лелеки | пісні, сім’ї | площі |
У давальному й місцевому відмінках однини задньоротові г, к, х, ґ перед закінченням - і чергуються із з, ц, с, дз: кри г а — кри з і, на кри з і; річ к а — річ ц і, на річ ц і; кома х а — кома с і, на кома с і; мамали ґ а — мамали дз і, у мамали дз і.
Іменники м’якої групи в кличному відмінку однини мають звичайно закінчення - е (- є): княгине, земле, судде, мріє, Надіє. Тільки пестливі назви мають закінчення - ю: бабусю, Марусю, Галю.
У родовому відмінку множини іменники І відміни мають звичайно нульове закінчення: трава — трав, верба — верб, груша — груш, межа — меж. Причому м’якість кінцевого приголосного основи (крім р') зберігається: яблуня — яблу нь, сотня — соте нь, гривня — гриве нь, їдальня — їдале нь, вишня — више нь, криниця — крини ць, земля — земе ль; але: буря — бу р, зоря — зі р.
Якщо в кінці основи збігаються два приголосні, то між ними може з’явитися вставний о або е: іскра — іск о р, церква — церк о в, дошка — дощок, зморшка — зморщок, сестра — сест е р, війна — во є н, сім’я — сім е й, ескадрилья — ескадрил е й; але не завжди: буква — букв, шахта — шахт, мавпа — мавп.
Якщо голосні о, е опиняються в закритому складі, то вони переважно чергуються з і: гол о ва — гол і в, кор о ва — кор і в, роб о та — роб і т, бер е за — бер і з; але не завжди: дол о ня — дол о нь, іст о та — іст о т, печ е ра — печ е р, лел е ка — лел е к.
Кілька іменників у цьому відмінку мають:
1) закінчення -ів, а саме: судд ів, гайдамак ів, тесл ів, мам ів (і мам), баб ів (і баб), губ ів (і губ), леген ів (і легень), ніздр ів; закінчення -ів приймають також прізвища: Журба — Журб ів, Чупринка — Чупринк ів, Майборода — Майбород ів (і Майбород), Сорока — Сорок ів (і Сорок);
2) закінчення - ей, а саме: миш ей, вош ей, свин ей; кінцівку - ей мають також іменники ста ття — ста тей, ба ддя — ба дей, але при цьому вони втрачають подвоєння приголосних (у формах іменників сім’я — сімей, ескадрилья — ескадрилей, мантилья — мантилей, звукосполучення - ей не закінчення, воно належить до основи).
Іменник вівця в родовому відмінку множини має форму овець.
Перевірте себе. Іменники поставте в родовому відмінку множини і запишіть їх у дві колонки: 1) з нульовим закінченням і вставним голосним; 2) з нульовим закінченням, але без вставного голосного. Інших іменників не записуйте.
Ягода, очеретянка, царівна, миша, жертва, тесля, іскра, стулка, ніздря, інновація, скалка, дошка, вільха, айстра, вівця, гайдамака, сотня.
Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову німецького філософа А.Шопенгауера: “Кожна дитина — …”
Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 2357 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!