Фактори, які впливають на ефективність УТР

1. Національні традиції, здатність народу до самоорганізації, самоуправління,
дисциплінованість і точність.

2. Інтелект нації, а також питома вага інтелігенції в складі нації;
взаємовідносини між інтелігенцією і загалом.

3. Духовність народу (віра в своє призначення і Бога).

4. Природні, географічні і геологічні умови (наприклад, США, Німеччина,
Австралія - багаті).

Управління трудовими ресурсами як система складається з окремих підсистем, кожна з яких містить у собі ряд напрямків, що складають підсистеми, і має самостійне значення, здійснюючи в той же час вплив на систему в цілому. Як на державному рівні, так і на рівні підприємства в систему управління трудовими ресурсами входять такі підсистеми.

ПІДСИСТЕМИ УТР

СИСТЕМА УТР

На державному рівні

На рівні підприємства

Формування робочої сили

Розподіл трудових ресурсів

Використання робочої сили

Формування трудових ресурсів

Розвиток трудових ресурсів

Підвищення якості трудової діяльності

Рис.1.1. Система УТР

I. На державному рівні управління:

Перша підсистема – формування робочої сили:

• управління процесом відтворення населення;
• управління процесом підготовки робочої сили;
• управління процесом відшкодування робочої сили.

Друга підсистема – управління процесом розподілу трудових ресурсів:

• управління створенням робочих місць;
• управління перерозподілом робочої сили.

Третя підсистема – управління процесом використання робочої сили:

• управління технічним прогресом;
• управління економікою праці.

II. На рівні управління підприємством:

Перша підсистема – формування трудових ресурсів:

• планування;
• набір;
• добір;
• визначення розміру заробітної плати і пільг.

Друга підсистема – розвиток трудових ресурсів:

• професійна орієнтація й адаптація;
• оцінка трудової діяльності;
• підготовка керівних кадрів;
• управління просуванням по службі.

Третя підсистема – підвищення якості трудової діяльності:

• мотивація праці;
• удосконалювання організації праці і його оплати.

Таким чином, управління трудовими ресурсами на державному рівні і на рівні підприємства слід розглядати як пов'язані підсистеми, що повинні бути спрямовані на досягнення оптимального й ефективного використання наявних трудових ресурсів, виходячи з трудового потенціалу країни.

Нормативно-правова база УТР

Правове забезпечення системи управління трудовими ресурсами спрямоване на:

– дотримання, виконання та використання норм чинного законодавства в галузі праці, трудових відносин;

– регулювання трудових відносин між роботодавцями та найманими робітниками;

– захист прав та інтересів безробітних;

– підготовку пропозицій щодо зміни чинних або відміни застарілих нормативних актів з питань трудових ресурсів.

Профспілки впливають на управління трудовими ресурсами через реалізацію погоджених з державою і роботодавцями економічних та соціальних програм, дотримання гарантій оплати праці, тривалості робочого часу та відпочинку, регулювання ринку праці і створення умов для ефективної зайнятості, забезпечення, згідно з договорами, на виробничому рівні визначених умов для ефективного використання трудового потенціалу.

Угоди й колективні договори мають силу міжгалузевих, галузевих та локальних нормативних актів, якими регулюються соціально-трудові відносини і які є обов’язковими як для сторін, що їх підписали, так і для органів, котрі повинні вирішувати колективні та індивідуальні трудові спори.

Профспілки разом з урядом беруть участь у розробці норм трудового законодавства.

Найважливіші постанови уряду з питань праці і заробітної плати приймаються разом з профспілками, без згоди профспілкової організації і місцевих профспілкових комітетів не допускаються звільнення робітників і службовців з ініціативи адміністрації.

Лекція 2. Основні демографічні показники населення.

Населення є одним із головних індикаторів соціально-еконо­мічного та екологічного розвитку держави та її регіонів — осно­вою формування трудового потенціалу.

Рис. 2..1. Види населення.

Постійне населення — це сукупність людей, що постійно проживають на певній території, незалежно від того чи перебувають вони в даний момент на цій території.

Наявне населення даної території — це сукупність людей, які перебувають на ній, незалежно від тривалості перебування.

Юридичне населення — це ті, які зазначені у списках жителів даної території та зареєстровані на ній.

Аналізуючи населення, важливо дослідити його розподіл за рядом демографічних ознак, особливо в динаміці, що дозволяє визначити соціально-економічні зрушення у структурі суспільства і виявити закономірності відтворення населення. На розвиток економіки суспільства істотно впливає структура населення. Вона визначається за такими ознаками: статевою, віковою, етнічною, сімейною, соціальною, економічною.

Саме структура населення визначає його кількісний та якісний стан розміщення по країні.