Психологічна служба в школі

На даному етапі розвитку психологічної науки склалося кілька моделей психологічних служб у системі освіти. Це моделі: 1) супроводу; 2) підтримки освіти; 3) забезпечення навчально виховного процесу в школі; 4) сприяння; 5) психологічного здоров'я.
«Супровід - це система професійної діяльності психолога, спрямованої на створення соціально психологічних умов для успішного навчання і психологічного розвитку дитини в ситуаціях шкільної взаємодії».

Підтримка освіти - це опора на нові методи і форми організації навчально виховного процесу; розробка науково обґрунтованих концепцій і програм навчання; міждисциплінарне проектування нових моделей змісту освіти; створення принципово нових моделей підготовки самих психологів; створення ефективних форм психологічної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителя.

Забезпечення навчально виховного процесу в школі - організація, побудова і проведення цього процесу на основі сучасних психолого педагогічних теорій виховання та розвитку особистості учнів.

Сприяння адміністрації та педагогічним колективам освітніх установ у створенні соціальної ситуації розвитку, відповідної індивідуальності учнів, вихованців і забезпечує психологічні умови для охорони здоров'я та розвитку особистості учнів, вихованців, їх батьків, педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу. Створювана соціальна ситуація повинна сприяти присвоєнню учнями просоціальних якостей, ефективної адаптації в соціумі і розкриттю індивідуальних схильностей та інтересів.

Існує модель психологічної служби, орієнтованої на психологічне здоров'я особистості дитини в освітньому просторі.

Принципами психологічної служби в освіті є: гуманістичний характер освіти, пріоритет загальнолюдських цінностей, життя і здоров'я людини, вільного розвитку особистості та адаптивності системи освіти до рівнів і особливостей розвитку та підготовки.

Діяльність психологічної служби освіти зачіпає три напрямки:

- Психологічне забезпечення розвиваючого компонента освіти для всіх суб'єктів освітнього процесу;
- Психологічна допомога учасникам навчального процесу, супровід їх у процесі вирішення завдань освіти та розвитку (у формі індивідуальних і групових консультацій, тренінгів);
- Моніторинг ефективності освітнього процесу (у формі експертних висновків, діагностичних процедур).
Кожен з цих напрямків реалізується на різних рівнях: муніципальному і рівні освітньої установи.

На муніципальному рівні функціонує медико психолого педагогічна комісія. На цьому рівні проводяться міські методичні об'єднання, семінари та наради фахівців і керівників служб, здійснюються моніторинг і науково методичний супровід фахівців психологів в освітніх установах. До компетенції служби муніципального рівня відноситься психологічна експертиза корекційно розвивальних програм та інноваційних освітніх проектів, атестація і методичний супровід працівників освіти.

Психолог, що працює в медико психолого педагогічній комісії, виступає в ролі психолога методиста. Однак такі функції можуть виконуватися і психологом окремого освітнього закладу при наявності достатньої кваліфікації у самого фахівця, наявності програм проектного, дослідницького характеру, що реалізуються в освітньому закладі.

Змістом діяльності психолога методиста є методична та експертна робота. Головною метою діяльності психолога методиста є участь у проектуванні та реалізації освітнього розвиваючого середовища відповідно до програми розвитку закладу.

Пріоритетними напрямками діяльності психолога методиста є аналітико діагностичний, просвітницький, консультативний, експертний, організаційно-методичний. Він працює безпосередньо з адміністрацією, педагогами та батьками, набагато рідше з дітьми.
Функції психолога методиста в роботі з адміністрацією освітньої установи:

- Участь у проектуванні та реалізації освітніх програм і проектів;

- Проведення психологічної експертизи проектованих і реалізованих моделей освітнього середовища з точки зору завдань вікового та індивідуального розвитку дітей;
- Участь у розробці спільного плану роботи (внесення своїх пропозицій, психологічна оцінка планованої роботи);

- Моніторинг проміжних підсумків, корекція реалізованих психолого педагогічних програм;

- Спільно з адміністрацією розробка сценаріїв значущих заходів або проведення психологічної експертизи навчально виховних заходів з урахуванням завдань вікового та індивідуального розвитку дітей;

- Консультація адміністрації установи з проблем розстановки кадрів та прийому нових співробітників.

Психолог методист підвищує психологічну компетентність педагогів школи:
- За допомогою діагностики вивчає сфери професійних ускладнень педагогів;

- Бере участь у проектуванні та реалізації групових та індивідуальних програм підвищення професійної компетентності педагогів;

- Формує багаж теоретичних знань і практичних умінь педагогів через виступи на педрадах, постійно діючих семінарах, практикумах, тренінгах, рольових і ділових іграх;

- Сприяє формуванню професійно значущих якостей і умінь педагогів, оптимізує психологічні умови взаємодії педагогів і учнів через тренінги, групові консультації;

- Здійснює контроль за застосуванням отриманих знань і формованих умінь на практиці (на уроках, позакласних заходах);

- Проектує і спільно з педагогами бере участь у реалізації психолого педагогічних програм, спрямованих на навчання, виховання і розвиток учнів;

- Проводить індивідуальну психолого методичну роботу з педагогами, що зазнають труднощі в побудові педагогічної роботи з конкретними дітьми (певного віку, за певною програмою, з певними індивідуальними психологічними особливостями);

- Здійснює психологічну допомогу в адаптації молодих фахівців в установі;

- Здійснює психолого педагогічну діагностику учнів, дані якої використовуються в проектувальній діяльності.

Документація психолога складається:

- З нормативних документів Міністерства освіти і науки України;

- Положення про психологічну службу;

- Функціональних обов'язків психолога;

- Графіка роботи тижня, місяця, року;

- Журналів обліку діагностичних робіт, індивідуальних і групових консультацій, тренінгів;
- Форм підготовки висновків за результатами обстеження для різних категорій замовників (адміністрація освітнього закладу, медико психолого педагогічна комісія, реабілітаційний центр, педагог предметник, класний керівник, батьки учня, сам учень).
Організація простору кабінету психолога

З урахуванням завдань психолога кабінет територіально повинен включати кілька зон, кожна з яких має специфічне призначення і відповідне оснащення.

Зона очікування прийому. В оформленні рекомендується використовувати квіти, картини; на стінах не повинно бути ніяких плакатів медичного змісту, щоб не викликати підвищення рівня тривожності і зниження самооцінки у клієнтів.

Зона первинного прийому та бесіди з клієнтом повинна містити: робочий стіл; картотеку з даними про клієнтів (учнів, педагогів, батьків); закриту картотеку з даними і результатами обстежень, які не повинні бути доступні стороннім; шафа, де розміщуються психологічні таблиці, плакати, методичний матеріал та інший інструментарій для обстеження.
Зона консультативної роботи оформлюється максимально комфортно (журнальний столик, крісла). Все це повинно створити обстановку затишку, захищеності, сприяти відкритому довірчому спілкуванню між клієнтом і психологом.

Зона ігрової терапії повинна мати м'яке покриття підлоги, пересувні меблі, іграшки, олівці, альбоми. Тут доречно яскраве оформлення інтер'єру і насичення його дитячими виробами, малюнками, фотографіями.

Зона релаксації та зняття психоемоційного напруження повинна мати вільне розміщення зручних м'яких крісел для відпочинку, можливість зміни розстановки крісел, забезпечувати якісне затемнення і поглинання зовнішніх звуків, можливість рівних умов перегляду і прослуховування для всіх клієнтів.

Температурний режим кабінету повинен бути комфортним, добре провітрюваним. Можливе використання приладів зволоження, іонізації, кондиціонування. Для ізоляції від шумів коридору кабінет повинен бути обладнаний подвійними дверима. Під час занять на вхідних дверях вивішується попередження про дотримання тиші. Необхідна ізоляція приміщень від шуму, вібрації та інших несприятливих факторів. Максимальна гучність звучання записів - 30 дБ.

Необхідно мати можливість регуляції інтенсивності освітлення (від яскравого освітлення до повного затемнення). Сеанси релаксації проходять у наполовину затемненному приміщенні, що сприяє зняттю нервово психічного і фізичного напруження.
Колір стін, підлоги, меблів, портьєр підбирається за принципом використання спокійних і нейтральних тонів, що не викликають додаткового збудження або роздратування. Кращими є тони природи. Ефективним доповненням до інтер'єру психологічного кабінету є кімнатні рослини.

Релаксаційні вправи більш продуктивно проходять при використанні під час занять записів звуків природи: шуму лісу, морського прибою, пташиного співу. Тиха мелодійна музика має заспокійливу дію і нормалізує функції серцево-судинної системи, музичні уривки з різкими звуковими переходами підвищують її функцію. Максимальна гучність звучання не повинна перевищувати рівня 30 дБ, а загальна тривалість звучання - від 15 до 30 хвилин.
Найважливішим новоутворенням етапу переходу від дошкільного до шкільного віку і разом з тим підсумком дошкільного періоду розвитку вважається сформованість психологічної готовності до шкільного навчання - досягнення необхідного і достатнього рівня психічного розвитку дитини для успішного розвитку в ході шкільного навчання.
Психологічна готовність до шкільного навчання складається із сукупності таких компонентів:

- Когнітивні здібності: концентрація уваги, здатність осягнення основних зв'язків між явищами; можливість логічного запам'ятовування; зорова і слухова пам'ять;
- Психофізіологічні особливості: тонка моторика руки, зорово моторна координація «око-рука»;
- Мотиваційні характеристики: «внутрішня позиція школяра», «соціальне Я»; формування ставлення до дорослого, як до вчителя; мотивація навчання;

- Довільність: вміння свідомо підкоряти свої дії вимогам, правилам, орієнтуватися на задану систему вимог; слухати і точно виконувати завдання, діяти за зразком, за інструкцією;
- Комунікативні здібності: вміння спілкуватися з однолітками, навички співробітництва, товариських відносин.

У вересні-жовтні проводиться діагностичне обстеження учнів 5 класів. Факторами шкільного стресу учнів 5 класу є: перехід з молодшої школи в основну, зміна одного вчителя на декількох, переміщення по кабінетах протягом навчального дня. Завдання психолога - оцінити психоемоційний стан учня, його пізнавальні здібності (візуальне мислення, мовленнєвий розвиток, гуманітарне мислення, математичні і мовні здібності). За підсумками діагностики також проводиться консультування педагогів (класних керівників) і батьків.

В учнів молодшого шкільного віку (перехід з початкової в середню школу, 4 клас) повинні бути сформовані такі психологічні освіти:

- Основні елементи навчальної діяльності; необхідні навчальні вміння та навички, уміння вчитися; мотивація компетентності;

- Довільність психічних процесів - сприйняття, пам'яті, мислення, уваги;

- Довільність поведінки, розвиток навичок самоконтролю, самоорганізації та саморегуляції;

- Адекватна самооцінка в діяльності; засвоєння соціальних норм, критеріїв морального розвитку;

- Розвиток навичок спілкування з однолітками, встановлення дружніх контактів.
Підлітковий вік (перехід від підліткового до юнацького віку, закінчення середніх класів школи, 9 клас) повинен характеризуватися наявністю наступних психологічних новоутворень:
- Розвиток засобів і способів спілкування з однолітками, інтерес до іншої людини, як до особистості; розвиток форм і способів групового спілкування;
- Почуття дорослості, адекватних форм і способів утвердження самостійності, розвитку;

- Теоретичне, дискурсивне мислення, самостійність мислення, гипотетико дедуктивних процесів;

- Рефлексія; вибудовування «Я концепції», пошук шляхів індивідуалізації і одночасно спільності з оточуючими людьми;

- Виділення стійких інтересів, формування уявлень про професійні інтереси і схильності;
- Позитивний і адекватний образ свого тіла, «фізичного Я» як постійно розвивається.

Во второй половине учебного года учащимся 9 и 11 классов предлагается пройти диагностику профессиональных интересов и способностей. Для учащихся 9 11 классов проводятся профориентационные мероприятия с целью актуализации осознанности в принятии решения о выборе профессии и вуза обучения.