Концепція екосистеми, її компоненти. Критерії виділення екосистем. Склад екосистеми та закони формування її структури. Структура просторово-часової різноманітності екосистем

Термін “екосистема” був запропонований та введений в екологію англійським ботаніком А.Тенслі в 1935 році. Поняття екосистеми не обмежується будь-якими ознаками рангу, розміру, складності чи походження. Тому його можна використовувати стосовно як до відносно простих штучних (акваріум, теплиця, космічний корабель, тощо), так і до складних природних комплексів організмів і середовища їх мешкання (озеро, ліс, океан, тощо). Розрізняють водні та наземні екосистеми. Усі вони утворюють на поверхні планети густу строкату мозаїку. При цьому в одній природній зоні зустрічається багато схожих екосистем – або об’єднаних в однорідні комплекси. або розділених іншими екосистемами. Наприклад, ділянки листвяних лісів, розділених хвойними лісами, або болота посеред лісів. В кожній локальній наземній екосистемі є абіотичний компонент – біотоп або екотоп – ділянка з однаковими ландшафтними, кліматичними, грунтовими умовами; та біотичний компонент – біоценоз – сукупність усіх живих організмів, що мешкають в данному біотопі. Біотоп є загальним місцеобитанням для всіх членів біоценозу.

Біоценози складаються з представників багатьох видів рослин, тварин і мікроорганізмів. Практично кожний вид в біоценозі наведений багатьма особами різного полу та віку. Вони утворюють популяцію (або частину популяції) даного виду в екосистемі.

Члени біоценозу так тісно взаємодіють з середовищем мешкання, що біоценоз(030) часто важко розглядати окремо від біотопу. Наприклад, ділянка землі це не просто “місце”, а й багато грунтових мікроорганізмів і продуктів життєдіяльності рослин і тварин. Тому їх і об’єднують під назвою біогеоценозу. Біогеоценоз – це елементарна наземна екосистема, головна форма існування природних екосистем. Поняття біогеоценозу ввів В.Н. Сукачов у 1942 році (рис. 2.1).

Біоценоз + Біотоп =