Методика оцінки технічного рівня екскаваторів

Для одноківшових екскаваторів, як одного із видів гірничих машин, найбільш прийнятною є методика оцінки якості гірничих машин, яка розроблена в Московському національному гірничотехнічному університеті під керівництвом професора Г. І. Солода [9, 36].

Основні етапи оцінки технічного рівня одноківшевих екскаваторів:

– вибір або призначення показників, які характеризують технічну досконалість машин (додаток Б);

– визначення питомих показників;

– визначення базових показників еталонної машини;

– складання таблиці – матриці, яка відображає технічний стан машини і досконалість;

– обґрунтування еталонного зразка машини.

Визначення базових показників моделі еталонної функціональної машини даного призначення доцільно проводити за питомими показниками. З цією метою необхідно визначити значення питомих величин () параметрів (), прийнятих для оцінки якості машин одного функціонального призначення:

, (5.1)

де i – порядковий номер машини в даній сукупності;

j – порядковий номер параметра.

Підраховані за формулою (5.1) значення показників заносять до таблиці–матриці:

(5.2)

Рядок матриці відноситься до однієї з машин сукупності і складається зі значень питомих величин кожного i–го параметра, а кожен стовпець показує питому величину показників якості по одному з j–х параметрів кожної машини сукупності.

З усіх одержаних j–х стовпців таблиці–матриці обираються мінімальні значення питомих величин показників якості і приписуються їм відповідні індекси:

= . (5.3)

Сукупність значень є динамічною моделлю фіктивної еталонної машини, якій притаманні найбільш високі (вже досягнуті в різних машинах, та, як правило, що не мають аналога у вигляді однієї машини) властивостями, виражені в питомих величинах показників.

В окремому випадку, коли всі належать одній машині, має місце не фіктивна, а реальна модель еталонної машини.

Усі подальші порівняння показників якості проводяться за відношенням до фіктивного еталону.

При оцінці рівня якості однотипних машин у ряді випадків для вибору базових показників доцільно скористатися не питомими (), а відносними () показниками, тобто відношенням значень показників якості () до значення головного параметра () машини даного типу.

У цьому випадку формула (5.1) буде мати вигляд:

. (5.4)

Складаючи з відносних показників таблицю–матрицю, отримаємо:

(5.5)

Вибравши з таблиці–матриці найкращі значення відносних величин показників якості, складемо модель фіктивної еталонної машини:

= . (5.6)

Ця модель і використовується при оцінці якості однотипних машин.

Модель еталонного виробу, складену із відносних величин, доцільно використовувати при оцінці якості елементів машин або виробів, що самостійно не виконують даний технологічний або виробничих процес, а також при оцінці якості виробів безвідносно до машини, у якій використовуються ці деталі.

При визначенні відносних і питомих значень необхідно стежити за тим, щоб для всіх показників зменшення параметрів приводило до поліпшення виробу. Для параметра, із зменшенням значень якого виріб погіршується, повинні бути взяті їх зворотні величини.

Таке впорядкування відносних і питомих значень показників, прийнятих для оцінки якості, суттєво спрощує методику і сам процес підрахунку рівня якості екскаваторів.

Алгоритм визначення технічного рівня гусеничних рушіїв екскаваторів наведено на рисунку 5.2.

Рисунок 5.2 – Алгоритм визначення гусеничних рушіїв технічного рівня екскаваторів