Кошторисні норми і види кошторисних нормативів

Згідно системі ціноутворення основою для розрахунку вартості будівельно-монтажних робіт служать кошторисні норми та поточні ціни на трудові і матеріально-технічні ресурси.

Головна функція кошторисних норм − визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання певного виду робіт, як основи для подальшого переходу до вартісних показників.

Кошторисною нормою передбачено виконання повного комплексу операцій, необхідних для виконання певного виду робіт.

Кошторисною нормою називається сукупність ресурсів (трудовитрат, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, виробів і конструкцій), необхідних для виконання певного виду робіт, встановлених на прийняту одиницю вимірювання робіт (вимірник) і виражених в натуральних (фізичних) величинах:

- витрати праці (люд.-год);

- середній розряд робіт;

- час роботи будівельних машин і механізмів (маш.-год);

- витрати будівельних матеріалів, виробів і конструкцій (т, кг, л, м3, м2 і в інших натуральних одиницях вимірювання)

Кошторисні нормативи − це узагальнена назва кошторисних норм.

Залежно від області застосування кошторисні нормативи підрозділяються на наступні види:

Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи.

Відомчі кошторисні нормативи.

Кошторисні нормативи для окремих великих будівництв.

Індивідуальні кошторисні норми.

До загальнодержавних будівельних кошторисних нормативів відносять кошторисні нормативи, які входять до складу кошторисних норм класу “Д”. Вони затверджуються Держбудом України. Вони обов’язкові для використання усіма організаціями, закладами незалежно від їх відомчої приналежності та форм власності при визначенні вартості об’єктів.

До відомчих будівельних нормативів відносяться кошторисні нормативи, які не входять до складу норм класу “Д” і затверджуються міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади з погодженням Держбуду України.

Відомчі кошторисні нормативи розробляються лише в тих випадках, коли для спеціалізованого будівництва затрати праці та матеріально-технічних ресурсів значно відрізняються від загальнодержавних.

Для окремих великих будівництв в тих випадках, коли затрати праці і матеріально-технічні ресурси значно відрізняються від загальнодержавного рівня, розробляють ресурсні елементні кошторисні норми на будівництво. Рішення про розробку таких норм приймає забудовник із погодженням Держбуду України.

До індивідуальних кошторисних нормативів відносяться ресурсні елементні кошторисні норми, які розробляються в складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, на які відсутні норми в діючих збірниках ресурсних елементних кошторисних нормах.

Усі кошторисні нормативи за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені.

До елементних кошторисних нормативів відносяться:

- ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (РЕКН) (ДБН Д.2.2-99);

- ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж обладнання (РЕКНМО) (ДБН Д.2.3-99);

- ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр) (ДБН Д.2.4-2000);

- ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-реставраційні роботи (РЕКНР) (ДБН Д.2.5-2000);

- ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні роботи (РЕКН пн) (ДБН Д.2.6-2000);

- ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів (РЕКНЕМ) (ДБН Д.2.7-2000).

До укрупнених кошторисних нормативів відносять укрупнені ресурсні кошторисні норми (УРКН):

- на будинок та споруду в цілому;

- на частину будинку та споруди, конструкції та види робіт.