Тема 1. Система нормативних документів в будівництві

Проектно-кошторисна документація на будівництво господарських об’єктів розробляється у відповідності з діючими нормами, правилами і державними стандартами. Основні положення системи стандартизації і нормування України в будівництві, класифікація нормативних документів у галузі будівництва, види нормативних документів та основні вимоги до їх змісту викладені в ДБН А1.1-1-93 Система стандартизації та нормування у будівництві. Основні положення. – К.: Мінбудархітектури України, 1993.

Нормативні документи розробляються і застосовуються згідно з правилами, що встановлені міжгалузевою "Державною системою стандартизації" та галузевою "Системою стандартизації і нормування в будівництві", і грунтуються на законодавчих і нормативних актах України.

Вимоги норм обов'язкові для всіх організацій-розробників та користувачів нормативних документів в галузі будівництва.

Терміни та визначення основних понять.

Нормативний документ (НД) – документ, котрий містить правила, загальні принципи, характеристики, які стосуються визначених виді в діяльності або їх результатів.

Стандарт – НД із стандартизації, який розроблено на засадах згоди більшості заінтересованих сторін і прийнятий визнаним органом, в якому встановлені для загального та багаторазового застосування правила, загальні принципи, характеристики, що стосуються визначених об'єктів стандартизації, і який спрямований на досягнення оптимального ступеню упорядкування у визначеній галузі.

Будівельні норми – НД щодо нормування, який розроблено на засадах згоди більшості заінтересованих сторін і прийнятий визнаним органом, в якому встановлені для загального та багаторазового застосування загальні принципи, правила, норми, характеристики, що стосуються визначених об'єктів нормування в галузі будівництва.

Основними завданнями стандартизації і нормування в будівництві є: проведення єдиної технічної політики і створення єдиної системи НД; забезпечення надійності та безпеки об'єктів будівництва; встановлення вимог, що забезпечують здорові і безпечні умови праці та побуту в населених пунктах, будівлях, спорудах, підприємствах, які проектуються; забезпечення належного науково-технічного рівня та якості будівництва на основі впровадження досягнень науки, техніки і передового досвіду в практику проектування і будівництва, виробництва будівельних конструкцій, виробів та матеріалів; раціональне використання земель, природних ресурсів та охорона навколишнього середовища; скорочення інвестиційного циклу та підвищення ефективності капітальних вкладень; економія матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів; удосконалення організації проектування та інженерних вишукувань, кошторисної справи, будівництва і виробництва будівельних конструкцій, виробів та матеріалів; створення сумішених норм технологічного та будівельного проектування.

Нормативні документи України в галузі будівництва поділяються на такі види:

державні стандарти (ДСТ);

державні будівельні норми (ДБН);

відомчі будівельні норми (ВБН);

регіональні будівельні норми (РБН);

технічні умови (ТУ).

ДСТ України встановлюють організаційно-методичні та загально-технічні вимоги до об’єкту будівництва і промислової продукції будівельного призначення, вони забезпечують їх розробку, виробництво (виготовлення) та експлуатацію (використання) ДСТ затверджуються Мінбудархітектури України.

ДБН України розробляються на продукцію, процеси та послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, територіальна діяльність, зведення, реконструкція і реставрація об’єктів будівництва, планування і забудова населених пунктів і територій), а також в галузі організації, технології, управління і економіки будівництва. ДБН затверджуються Мінбудархітектури України.

ВБН України розробляються при відсутності ДБН або за необхідності встановлення вимог, що перевищують (доповнюють) вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства і затверджуються даним відомством.

РБН України містять регіональні правила забудови населених пунктів і територій, розробляються і затверджуються згідно з порядком, що встановлений Законом України “Про основи містобудування”.

ТУ встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного призначення, її виготовлення, упакування, маркування, приймання, контролю та випробувань, транспортування і зберігання. ТУ затверджуються зацікавленими організаціями.

Як нормативні документи України в галузі будівництва, у відповідності з ДБН. застосовуються документи колишніх СРСР та УРСР до їх заміни чи скасування, а також міжнародні, регіональні і національні стандарти, норми та правила інших держав, які входять у “Перелік нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України”.

До числа таких діючих документів відноситься система будівельних норм і правил (СНіП). В СНіПах наводяться критерії призначення класу капітальності споруд, вимоги до проектів, споруд, матеріалів, способів виконання робіт, конструктивні вимоги та основні положення проектування різноманітних споруд, методи розрахунків, способи знаходження діючих навантажень, розрахункові коефіцієнти, нормативний опір матеріалів і т.п.

Крім СНіПів різні міністерства, відомства, наукові і проектні установи розробляють і видають такі нормативні документи як норми і технічні умови (НіТУ), будівельні норми (БН), технічні умови (ТУ), посібники, інструкції, рекомендації, правила і т.п. Такі документи обов’язкові для всіх підрозділів відомства, що їх розробляло, але можуть використовуватися і іншими організаціями.

До числа діючих нормативних документів відносяться також стандарти Системи проектної документації для будівництва (СПДБ), стандарти Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та інші документи.