Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

· передумови і причини Української національної революції: політичні, національні, релігійні, соціально-економічні, психологічні;

· рушійні сили визвольної боротьби, характер і мету революції;

· основні періоди та етапи революції, форми боротьби і типологію подій;

· розгортання визвольної боротьби 1648 – 1649 рр., зміст та значення Зборівського договору;

· перебіг воєнних дій 1650 – 1653 рр. та їх наслідки, зміст і значення Білоцерківського договору та Кам’янецької угоди;

· молдовські походи 1650 – 1653 рр.;

· україно-російський договір 1654 р. (“Березневі статті”), його значення та оцінку в історичній літературі;

· перебіг воєнних дій проти Речі Посполитої у 1654 – 1655 рр.;

· зміст та значення Віленського московсько-польського перемир’я 1656 р.;

· українсько-трансільвансько-шведські воєнні дії проти Польщі у 1656 – 1657 рр.

При висвітленні другого питання доцільно проаналізувати такі аспекти:

· розробка Б.Хмельницьким наріжних принципів української державної ідеї;

· територія, кордони та населення держави Війська Запорозького;

· політико-адміністративний устрій держави;

· органи влади гетьманської України;

· правова система Війська Запорозького, гетьманські універсали як одне з джерел права;

· фінансова система, податки, бюджет козацької держави;

· державна символіка;

· створення української армії, полководці – сподвижники Б. Хмельницького;

· міжнародне визнання держави Богдана Хмельницького.

Третє питання рекомендуємо розглянути за таким планом:

· ліквідація спадкового гетьманату, основні напрями внутрішньої політики уряду гетьмана І. Виговського;

· початок громадянської війни, виступи М. Пушкаря і Я. Барабаша, Полтавська трагедія;

· зовнішньополітична діяльність І. Виговського, зближення з Річчю Посполитою, Гадяцький трактат 1658 р., його суть та оцінка в історичній літературі;

· російсько-українська війна 1658 – 1659 рр., Конотопська перемога;

· посилення антигетьманського руху, поразка І. Виговського;

· внутрішня та зовнішня політика Ю. Хмельницького, Переяславська угода 1659 р. і Слободищенський трактат 1660 р.;

· зречення Ю. Хмельницького, “чорна” рада під Ніжином 1663 р., розкол козацької України на два гетьманства.

У четвертому питанні необхідно розкрити:

· гетьманування П. Тетері на Правобережжі;

· правління І. Брюховецького на Лівобережжі, Московські статті 1665 р.;

· Андрусівське польсько-російське перемир’я 1667 р. та його значення для України;

· обрання гетьманом Правобережжя П. Дорошенка, початок воєнних дій проти Польщі;

· похід П. Дорошенка на Лівобережжя, проголошення його гетьманом усієї України;

· повернення П. Дорошенка на Правобережжя, його боротьбу проти М. Ханенка та П. Суховія;

· прийняття гетьманом турецького протекторату; розгром польської армії на Поділлі; Бучацьку угоду 1672 р.;

· занепад популярності П. Дорошенка, спустошення Правобережжя чужоземними військами у 1674 – 1675 рр.;

· зречення П. Дорошенком гетьманства, закінчення революції.

· основні причини поразки Української національної революції 1648 – 1676 рр.;

· особливості Української революції порівняно з революціями інших європейських країн ранньомодерного часу;

· наслідки та історичне значення Української національної революції.

Тема 4. УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ ХVІІ – у ХVІІІ СТ. (2 год.)

1. Лівобережна Україна за гетьманування І. Мазепи.

2. Гетьман Пилип Орлик. Конституція України 1710 р.

3. Наступ російського самодержавства на автономію України, обмеження та остаточна ліквідація Гетьманщини.

4. Правобережна Україна в останній чверті ХVІІ – у ХVІІІ ст.

Питання для самостійного вивчення

1. Слобідська Україна наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.

2. Нова (Підпільнецька) Січ (1734 – 1775).

3. Входження Північного Причорномор’я, Криму і Правобережної України до складу Росії.

Рекомендована література