Методичні поради. Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

· повідомлення писемних джерел про Русь у ІХ ст.;

· основні теорії походження Руської держави в історичній літературі;

· передумови виникнення держави Київська Русь;

· характеристику династичного перевороту 882 p., вбивство Аскольда і захоплення Олегом влади у Києві;

· об’єднання Новгородської та Київської земель у єдину державу – Київську Русь;

· консолідацію слов’янських племен та формування кордонів Київської Русі;

· внутрішню політику Олега, Ігоря, Ольги і Святослава, спрямовану на приєднання інших східнослов’янських племен, зміцнення державного управління тощо;

· зовнішню політику князів, відносини з Візантійською імперією, Хозарією, Арабським халіфатом, Болгарією та ін.

Висвітлюючи друге питання, охарактеризуйте:

· територіальні зміни Києворуської держави;

· внутрішню політику князів; проведення реформ (адміністративної, військової, судової тощо (Володимир);

· поступове формування руського кодексу правових норм: “Закон земляний” (Володимир); “Руська правда” (Ярослав Мудрий, Ярославичі, Володимир Мономах);

· основні етапи розвитку християнських традицій на Русі, хрещення 988 року та його вплив на культуру й еволюцію морально-етичних норм руського суспільства;

· західний вектор зовнішньої політики Київської держави; активізацію міжнародних контактів, династичні шлюби;

· відносини з кочовими народами сходу (печенігами, половцями);

· боротьбу за єдність, централізацію та європеїзацію держави.

При розгляді третього питання необхідно розкрити:

· причини політичної роздробленості Київської Русі;

· формування удільних князівств, їх політичний статус у ХІІ – ХІІІ ст.;

· Київське князівство у ХІІ – ХІІІ ст.;

· захоплення Києва суздальським князем Андрієм Боголюбським 1169 р.;

· Переяславське князівство у ХІІ ст. Боротьба з половцями.;

· Галицьке та Волинське князівства (ХІ – ХІІ ст.);

· руські північні та північно-східні князівства;

· монгольське завоювання Русі.

У четвертому питанні потрібно висвітлити:

· передумови об’єднання Галицького та Волинського князівств у єдину державу;

· внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;

· тимчасовий розпад держави, “галицьку смуту” 1205 – 1238 рр. (правління Ігоревичів, прогресуюче свавілля бояр та проголошення князем боярина Владислава Кормильчича; з’їзд у Спіші, безперервне втручання у внутрішні справи галицько-волинських земель угорських, польських та руських князів);

· боротьбу за відновлення єдності держави;

· внутрішню і зовнішню політику Данила Романовича у 1238 – 1264 рр.;

· об’єднавчу політику Лева Даниловича;

· відновлення єдності держави князем Юрієм І, його зовнішню та внутрішню політику;

· дуумвірат Андрія та Лева ІІ, правління Юрія ІІ;

· значення Галицько-Волинського князівства в історії української державності.