Форми управлінської діяльності

Правові

Організаційні

Організаційно-правові

Рис. 1.4. Форми управлінської діяльності

Правові форми управлінської діяльності фіксують управлінські рішення і дії, які мають юридичний зміст (встановлення і застосування правових норм). Вони використовуються, головним чином, при підготовці, прийнятті й виконанні управлінських рішень. Для забезпечення ефективності управлінської діяльності важливо, щоб основні дії, операції, прогнозні оцінки, експертизи, статистичні узагальнення, інформаційні відомості, соціологічні дані, на яких базується те чи інше управлінське рішення, було чітко задокументовано, тобто представлено в належній правовій формі. Призначення правових форм, у які оформляється все пов’язане з управлінським рішенням, полягає в забезпеченні й посиленні правового змісту правових актів з тим, щоб кожен із них завжди виходив із законодавства, приймався в режимі законності й у своєму змісті забезпечував права, свободи і зобов'язання громадян. Дотримання правових форм необхідне також під час виконання управлінських рішень. Це правила доведення рішень до виконавців, аж до їх підписів із зазначенням дати отримання; типові документи щодо оперативного і контрольного інформування про хід виконання; акти перевірок і статистичні дані.

Організаційні форми управлінської діяльності пов'язані зі здійсненням певних колективних або індивідуальних дій (оперативно-організаційних і матеріально-технічних операцій); їх можна охарактеризувати як способи вільного колективного пошуку оптимального варіанта вирішення якоїсь управлінської проблеми. На відміну від правової форми, де виражене одностороннє волевиявлення уповноваженої на реалізацію компетенції організації, в організаційних формах більше представлені різні погляди і підходи, обговорення і дискусії, компроміси й узгодження.

В управлінській практиці використовуються такі організаційні форми, як сесії, засідання, наради, конференції, оперативки і т. ін. Важливо, щоб при використанні організаційних форм їм надавався управлінський зміст, який би зводився до того, щоб загальна узгоджена думка, сформульована в результаті колективних пошуків, була таким же управлінським рішенням, як і правовий акт.

Організаційно-правові форми управлінської діяльності констатують той факт, що більшість правових форм є юридично коректними тільки у випадку їх прийняття через встановлені організаційні форми (так, наприклад, організаційні процедури діють відповідно до регламентів при прийнятті правових актів органами державної влади).

Використання форм управлінської діяльності повинно базуватись на комплексному підході до організаційних і правових форм. Їх слід застосо- вувати в поєднанні з урахуванням сильних і слабких сторін кожної форми, диференційовано і конкретно, виходячи з управлінської проблеми.

Загалом, змістом управлінської діяльності є реалізація управлінських функцій. Останні практично втілюються у життя через різного характеру дії правомочних представників організації. Зовнішнє вираження управлінської діяльності у конкретних практичних діях іменується формою управління (форма як категорія — це зовнішнє вираження будь-якого змісту). Так, функції підбору, добору, розстановки, підготовки, підвищення кваліфікації кадрів в державних організаціях, зокрема, державних органах, реалізуються через такі форми управлінської діяльності, як призначення (обрання) на посаду, заміщення вакантної посади за конкурсом, за контрактом, атестації службовців, направлення працівників на курси підвищення кваліфікації, проведення науково-практичних конференцій з обміну досвідом тощо. Більшість дій на шляху реалізації “кадрової” функції знаходить своє вираження у такій основній формі управлінської діяльності, як юридичні акти управління. Кореляцію “функція управління” та “форма управління” опосередковано визначає компетенція державного органу (проявом компетенції державного органу є владні повноваження її представника — службової особи).

Форми вираження змісту управлінської діяльності передбачають здійснення організаційної роботи; матеріально-технічних операцій та ін.

Організаційні дії можуть вчинятися як усередині організації, так i поза нею. У межах певного адміністративно-управлінського апарату організації здійснюються розподіл службових повноважень, реалізуються заходи щодо оптимального поєднання єдиноначальності та колегіальності, проводиться інструктування працівників (роз'яснення мети, змісту, особливостей законодавчих i нормативних актів тощо), встановлення загального та індивідуального режиму роботи, підготовка та проведення нарад, засідань тощо. Поза аппаратом управління організацією, із спрямуванням на управлінське середовище, виділимо дію такого організаційного заходу, як інспектування. 3 метою його неперервного здійснення створено інститут інспекторів i аналогічних посад — фінансових, податкових, міліційних,

житлових, пожежних та інспекторів по охороні природи, митних, у справах кадрів, благоустрою, рибного нагляду, санітарних, торговельних тощо. Інспектор — основна посада, своєрідна підвалина вciєї управлінської піраміди, а інспектування знаходить свій вияв не тільки у формах перевірок, вказівок, роз'яснень, а й як інструктування у письмовій формі (підготовка та розсилання циркулярів, оглядів, інформаційних листів з роз'ясненням завдань i змісту законів тощо). До організаційних дій треба віднести організацію та проведення службових нарад, анкетування службовців i громадян з метою урахування громадської думки та коригування стратегії i тактики управління, надання практичної допомоги на місцях та ін.

Матеріально-технічні операції хоч i здійснюються на юридичній основі, проте не спрямовані на досягнення юридичного результату, не створюють правового ефекту, мають допоміжний (технічний, господарський) характер. Прикладом матеріально-технічних операцій є документообіг, що включає підготовку, обробку, зберігання, надання інформації, необхідної для видання актів управління, для здійснення управлінських процедур, оформлення будь- яких службових документів, що юридично підтверджують якісь факти або право на щось, складання планів, анкет, довідок службового характеру, ведення обліково-статистичної, картотечної роботи, apxiвiв, діловодства (ведення канцелярських справ). Отже, документообіг забезпечує зовнішні зв’язки організації, стосунки між його структурними підрозділами.

Адміністративна угода, як форма управлінської діяльності, застосовується як cпосіб наймання керівником організації працівників i означає, що відповідна службова особа — керівник підрозділу організації має співбесіду з претендентом на посаду у підрозділ про умови праці, які мають двосторонній характер. Адміністративна угода передає факт призначення на посаду наказом керівника організації (або затвердження наказом про результати обрання, конкурсу, що має юридичне значення для оплати праці). Ця форма управлінської діяльності сьогодні, наприклад, поступово замінюється контрактною системою наймання службовців та інших працівників.

Формою діяльності органів виконавчої влади, наприклад, є також виконання їхніми службовими особами загальнообов’язкових правил паспортного, протипожежного, військово-облікового режиму, вимог дотримання державної таємниці. Ця діяльність не є провідною для кожного державного органу, але є обов’язковою, оскільки регламентується у законодавчих актах, статутах про управлінські органи.

Правомірним є віднесення до форм управлінської діяльності i таких питань діяльності органів, як застосування їхніми службовими особами заходів адміністративного примусу у вигляді штрафів, позбавлення певних прав, припинення виробничої діяльності, відсторонення від виконання трудових обов’язків. Так, yci представники адміністрації наділені правом відстороняти від роботи ociб, які розпивають на виробництві спиртні напої або з'являються там у нетверезому стані. Проте службові особи тільки окремих державних органів (міністерств транспорту, зв’язку, лісового

господарства та ін.) наділені повноваженнями щодо застосування адміністративних штрафів, таких заходів адміністративного примусу щодо громадян чи службовців, представників структур приватного сектора, які є порушниками загальнообов’язкових правил галузевого рівня і значення.

Однією із основних організаційних форм управлінської діяльності, які використовуються в роботі організацій є нарада. Нарада - це форма реалізації управлінських рішень, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінської діяльності. Наради поглинають значну частину часу працівників. У зв’язку з цим, раціональна організація проведення нарад має велике значення для піднесення ефективності праці керівника.

В рамках реалізації організаційних форм управлінської діяльності в роботі організацій головним для керівників є вибір типу нарад, які класифіковані А.Єлісеєвим наступним чином (табл. 1.6.):