Тема 3. Форми і методи роботи з персоналом адміністративної і кадрової служб організації (підприємства, установи)

Обговорення питань теми:

1. Методи управління персоналом: організаційно-розпорядчі, економічні, соціально-психологічні; їх загальна характеристика та особливості застосування в організації (на підприємстві, в установі).

2. Форми роботи з персоналом; їх загальна характеристика та особливості застосування в організації (на підприємстві, в установі).

3. Суть організації управлінської праці в організації (на підприємстві, в установі).

4. Поділ та кооперування праці в апараті управління організації (підприємства, установи).

5. Проведення нарад і засідань.

Рекомендована література для самостійного вивчення теми:

[1,2,3,7,12,11,23,46,52,60,63,75].

Стислий виклад основного матеріалу та рекомендації до вивчення теми Розкриваючи зміст методів роботи з персоналом в організації, слід акцентувати увагу на тому, що результатом поділу та спеціалізації праці у процесі управлінської діяльності щодо вироблення послуг та управління цим

процесом є виникнення функцій управління.

Функція управління – це вид управлінської діяльності, який характеризується відокремленим комплексом завдань і здійснюється за допомогою спеціальних способів і прийомів.

В діяльності підприємств, установ і організацій реалізуються як загальні, так і конкретні (специфічні) функції управління.

Виникнення функцій менеджменту пов'язане з необхідністю здійснення впливу на групи працівників або окремих виконавців. Завданням функцій менеджменту є вироблення способів і прийомів впливу на персонал, тобто формування методів менеджменту (управління).

Практична реалізація функцій менеджменту в організаціях реалізується через методи управління. Застосування відповідної функції повинно супроводжуватися і завершуватися розробкою і використанням певного методу впливу (наприклад, результатом мотивації може бути видання наказу про преміювання персоналу організації).

Методи управління – це способи і прийоми управлінської діяльності, за допомогою яких реалізуються завдання організації, які спрямовані на досягнення її цілей. Уміння управляти полягає в оволодінні методами, у правильному їх виборі, умінні використовувати на практиці.

За змістом і характером впливу на керовані об’єкти методи управління персоналом поділяються на три групи: економічні, організаційно-розпорядчі і соціально-психологічні.

Економічні методи управління – це комплекс способів і прийомів управління, які базуються на використанні економічних законів та економічних категорій (ціна, кошторис, вартість, оплата праці). Необхідність

використання економічних методів визначається реаліями ринкового реформування, ролю економічних інтересів у житті людей та управлінських процесах, обумовлюється необхідністю заохочення колективів підприємств, уставнов, організацій і кожного працівника у виконанні власних і організаційних завдань, підвищенні ефективності виробництва управлінських послуг та якісного рівня пропонованих послуг.

Застосування організаційно-розпорядчих методів управління гарантується діючою системою державних законів і нормативних актів, положеннями, інструкціями, наказами, розпорядженнями та є сукупністю засобів правового і адміністративного впливу на відносини людей. Ці методи передбачають здійснення організаційних і розпорядчих дій у процесі управління організацією.

Організаційні дії виявляються у чіткому розподілі функцій управління, у встановленні прав і обов’язків працівників, регламентуванні основних процедур. Для цього використовується організаційне регламентування, нормування та інструктування. Організаційне регламентування визначає правила, зміст і порядок управління згідно із правовими нормами та інструктивними матеріалами. Нормування передбачає розробку норм і нормативів чисельності управлінського персоналу, витрат праці у сфері управління, тривалості управлінських операцій та процедур тощо. Інструктування полягає в ознайомленні з умовами роботи чи обставинами дорученої справи, у з’ясуванні окремих питань та ін. і набирає форму методичної та інформаційної допомоги.

Розпорядчі дії відтворюють динаміку управління і здійснюються у процесі функціонування системи, забезпечуючи злагоджену діяльність організації та її апарату управління. Розпорядчі дії оформляються у вигляді усного або письмового розпорядження, наказу начальника організації, договору, контракту. Все це відображається у Положенні про організацію чи Статуті організації.

Соціально-психологічні методи управління – це способи і прийоми впливу на процес формування та розвитку колективу, а також соціальні та психологічні процеси, що притаманні групам чи окремим особам. Такі методи ґрунтуються на використанні наукових положень психології та соціальної психології. Ці методи реалізуються через різні психологічні та соціальні форми впливу: переконання, налагодження ефективної управлінської взаємодії, регулювання міжособистісних стосунків (міжособистісні комунікації), особистий приклад, гуманізацію праці; моральні стимули (подяка, підвищення по посаді), премії.

Економічні, організаційно-розпорядчі і соціально-психологічні методи управління справляють вплив на специфіку управлінської праці, організацію системи і процеси управління, організацію праці адміністративно- управлінських кадрів, а також на рівень ефективності управління організацією. Тому, методи управління слід систематично удосконалювати і відбирати найраціональніші. Тільки тоді вони сприятимуть зростанню ефективності діяльності як організацій, загалом, так і їх персоналу, зокрема.

Розкриваючи зміст форм роботи з персоналом в організації, слід звернути увагу на те, що у науковій літературі немає єдності у співвідношенні елементів змісту та форм управлінської діяльності. З метою більш чіткого розкриття зазначеного питання необхідно виходити із загальнонаукових уявлень про зміст та форму (форми) явищ.

Форми управлінської діяльності є зовнішніми, постійно і типізовано фіксованими проявами практичної активності органів державної влади чи органів місцевого самоврядування з формування і реалізації управлінських цілей і функцій та забезпечення їх життєдіяльності. Вони дають уявлення про те, що і як робиться в державних органах зі здійснення їх компетенції.

Розрізняють правові, організаційні, організаційно-правові форми управлінської діяльності (рис. 1.4.).