ЛЕКЦІЯ № 27

ПЛАН

1. Економічний мінімум для автора,редактора, видавця.

2. Структура витрат на конкретне видання.

3. Без знань яких економічних категорій не можна обійтися

Ринкові умови спонукають працівника будь-якого видавничого підрозділу, незалежно від посади, надто ж редактора редакції, головного редактора чи директора, оволодівати певною сумою знань і умінь, дотичних до виконання безпосередніх посадових обов’язків. Початкуючому ж видавцеві просто необхідно мати бодай елементарне уявлення про структуру фінансової бази свого видавництва, шляхи її зміцнення, джерела фінансування, величину витрат на виготовлення того чи іншого виду видавничої продукціх, складові собівартості друкованго продукту та шляхи її зниження. Йому слід також уміти не лише «розшифрувати» калькуляцію на випуск видання, а й приблизно оцінити її з точки зору економічної доцільності.

Звичайно ж, для цього у видавництві має бути відповідний економічний підрозділ, або ж бодай грамотний бухгалтер-економіст. Та це не знімає нагальної нині необхідності вчитися саме керівникові чи редакторові. Адже під час ведення переговорів з потенційним замовником чи спонсором, автором чи упорядником майбутнього видання, дистриб’ютором чи промоутором друкованого продукту (нерідко такі переговори відбуваються поза межами мвого офісу) невідступно буде присутнім «економічний блок» розмови.

Отож, на початку необхідно оволодіти певним поняттєвим апаратом. Принаймні, треба чітко уявляти собі, що стоїть за такими термінами, як бюджет і баланс видання, фонд оплати праці, фонд матеріального заохочення, фонд соціального розвитку, калькуляція, прямі й непрямі витрати, прибуток, рентабельність, податки та їх види, повна та видавнича собівартість. Годі говорити вже про те, що такий видавець має чітко орієнтуватися в значеннях основних термінів зі свого фаху (наприклад, аркушевідбитки, обсяги видань, витратні матеріали, гонорар та його види, поліграфічні у друкарські витрати, бюджет маркетингу тощо).