Лотки й кіоски з продажу друкованої продукції

Це так звані малі форми торгівлі друкованою продук­цією, які в нинішніх українських реаліях стали невід'ємною складовою новоутворюваної мережі. В країнах Заходу вони також поширені, хоча й не займають помітного місця в об­сягах загальних продаж.

Розквіт лоткової торгівлі книгами на теренах колиш­нього Радянського Союзу припадає на початок 90-х років минулого століття, коли вона практично заполонила всі багатолюдні вуличні перетини й майдани великих і малих населених пунктів. Мобільні лоточники успішно реалізову­вали передусім недорогу й "ходову" на той час літературу примітивного з точки зору змісту й художньо-поліграфіч­ного штибу та швидко отримували надвеликі прибутки.

З другої половини 90-х років ця форма торгівлі була дещо потіснена владними органами. Нині книги разом із різноманітним канцелярсько-косметичним ширпотребом знову повертаються в газетні кіоски, а вулична торгівля книгами стає більш упорядкованою.

Щоправда, ставлення місцевої виконавчої влади до неї не скрізь однакове. До того ж, періодично змінюється. Для прикладу, за останнє десятиліття лоткова торгівля книгами з чітко окресленою національно-патріотичною тематикою стала своєрідною візитною карткою столичного майдану Незалежності. Особливо активно брали такі книги іно­земці. Однак після реконструкції майдану і появи на ньому нових власників продавці таких книг неодноразово звідти витіснялися.

Початкуючому видавцеві слід пам'ятати про специ­фіку тематичних і технічних характеристик видань, які є витребуваними саме на лотках. Залежить це й від місця розташування лотка. На вокзалах і станціях, скажімо, без­програшно спрямовувати путівники, кросворди, краєзнавчу, туристичну література й кольорові листівки, дешеві книги кишенькового формату, що за тематикою відносяться до "легких" жанрів — любовні історії, детективи, пригоди.