Кооперування виробництва. 15.5. Економічна ефективність спеціалізації

15.5. Економічна ефективність спеціалізації.

15.1. Основні напрямки спеціалізації виробництва.

Розподіл праці в промисловості призводить до диференціації його окремих видів, а їх концентрація на основі збільшення обсягів кожного різновиду праці до економічно раціональних розмірів забезпечує масове повторення операцій і процесів, т.т. масового і спеціалізованого виробництва. Таким чином, спеціалізація, з одного боку, є наслідком суспільного поділу праці, з іншого, - результатом концентрації однорідного виробництва.

Спеціалізація виробництва здійснюється в трьох основних формах: предметна, подетальна, технологічна.

Предметна спеціалізація означає зосередження на виробництві певних видах продукції.

По детальна спеціалізація означає зосередження на виробництві певних агрегатів, напівфабрикатів, окремих технологічних процесах.

Технологічна спеціалізація означає виокремлення окремих фаз виробництва або операцій в самостійні процеси.

15.2. Уніфікація продукції.

Науково-технічний прогрес в промисловості характеризується з одного боку, збільшенням і частою зміною номенклатури виробляємої продукції, а з іншого боку, - посиленням спеціалізації, механізації і автоматизації виробництва з метою отримання більш дешевої продукції. Це протиріччя може бути вирішено на основі організації масового виробництва однотипних виробів або напівфабрикатів, яке безпосередньо пов’язане зі стандартизацією і уніфікацією.

Основна мета уніфікації – ліквідація невиправданої багатотиповості виробів однакового призначення і приведення їх до можливої однотипності способів виготовлення.

Застосування уніфікації і стандартизації веде до концентрації виробництва однорідної продукції на підприємствах, що забезпечує зростання виробництва, краще використання виробничих потужностей, ресурсів, а відтак – збільшення прибутку.

15.3. Планування рівнів стандартизації та уніфікації.

На розвиток і поглиблення спеціалізації виробництва має вплив рівень стандартизації. Чим вище рівень стандартизації, тим вище може бути рівень спеціалізації виробництва.

Для аналізу рівня спеціалізації необхідно обрати і обґрунтувати критерії, які повинні:

- давати однозначну абсолютну оцінку рівня спеціалізації, яка дозволить порівнювати в часі спеціалізацію одного підприємства з іншим;

- показувати відносний рівень економічної ефективності спеціалізації;

- реагувати на зміни технічного рівня виробництва;

- відрізнятися простотою розрахунку, планування і обліку;

- мати універсальний характер використання.

З урахуванням цих показників узагальнюючий критерій спеціалізації підприємства по відношенню до і-го типу визначається за формулою:

КСі = (Проф. Пр і * Станд і * Екон.еф і)/Техн. гот.підпр і

Узагальнюючий критерій спеціалізації знаходиться в межах від 0 до 1. Показники формули суворо залежать від аналізуємої виробничої системи і для кожного конкретного розрахунку можуть бути прийняті постійними.

Дотримання раціонального співвідношення рівнів стандартизації і спеціалізації виробництва дозволяє складати науково обґрунтовані, більш раціональні плани розвитку і поглиблення спеціалізації виробництва.