Тема: Вивчення функціонального стану системи зовнішнього дихання після фізичних навантажень різного характеру

Поряд з серцево-судинною системою апарат зовнішнього дихання відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні адекватного пристосування організму до фізичних навантажень. Цілком природно, що оцінка функціонального стану дихальної системи, його динаміки в процесі оздоровчих тренувальних занять займає важливе місце в системі медико-біологічного контролю за загальним станом здоров‘я людей, які систематично займаються фізичною культурою та спортом.

При оцінці функціонального стану системи зовнішнього дихання традиційно використовують методи спірометрії або спірографії, пневмотахометрії, а так же різні функціональні спроби.

Життєву ємність легень (ЖЄЛ, в л або мл) визначають шляхом глибокого (повного) видиху в спірометр після попереднього йому максимального вдиху із навколишнього середовища.

Дихальний об‘єм (ДО, в л або мл) визначають шляхом спокійного (звичайного) видиху в спірометр після попереднього йому максимального вдиху із навколишнього середовища.

Резервний об‘єм видиху (РО_э, в мл або л) визначають шляхом глибокого (повного) видиху в спірометр після попереднього йому максимального вдиху із навколишнього середовища.

Резервний об‘єм вдиху (РО_и, в мл або л) визначають шляхом попереднього наповнення спірометра повітрям (наприклад, до мітки «3 літра») і наступного глибокого вдиху із спірометра (цьому вдиху повинен предшествовать спокійний вдих із навколишнього середовища).

Боргова величина ЖЄЛ (бЖЄЛ, в л або мл) Розраховується за спеціальними формулами. Важливе значення для оцінки ступеню розвитку дихальної системи має розрахунок відношення фактичного значення ЖЄЛ до її боргової величини (фЖЄЛ / бЖЄЛ, в %). В нормі це співвідношення не повинно перевищувати 15%.

Більш ймовірні результати і значно більшу інформацію про стан дихальної системи можна отримати завдяки використанню метода спірографії, який являє собою графічну реєстрацію дихальних рухів обстежуваного з допомогою спеціального приладу – спірографа.

В результаті аналізу елементарної спірограми розраховують наступні показники зовнішнього дихання:

· частоту дихання (ЧД, кількість дихальних циклів за 1 хвилину);

· дихальний об‘єм або глибину дихання (ДО, в л або мл);

· хвилинний об‘єм дихання (ХОД, в л/хв) за формулою: ХОД = ЧД· ДО;

· резервний об‘єм вдиху (РО_и, в мл або л);

· резервний об‘єм видиху (РО_э, в мл або л);

· життєву ємність легень (ЖЄЛ, в л або мл);

· глибину форсованого дихання (ДОф, в л або мл);

· частоту форсованого дихання (ЧДф, в л або мл);

· максимальну вентиляцію легень (МВЛ, в л/хв), яку визначають шляхом перемноження результатів двох попередніх розрахунків;

· резерв дихання (РД, в л/хв) за формулою: РД = МВЛ – ХОД;

· форсовану життєву ємність легень (фЖЄЛ, в л або мл);

· вживання кисню за хвилину (ВК, в л/хв) (розраховується за висотою підйому лінії, яка сполучає основання зубців спірограми, беручи до уваги час, за який відбувся цей підйом).

Для роботи необхідні: електрокардіограф, метроном, калькулятор.

Хід роботи:

1. У стані відносного спокою у випробуваного за допомогою сухого спірометра визначають головні показники системи зовнішнього дихання: ЧД, ОД, МОД, РОи, РОе, ЖЕЛ.

2. Після реєстрації показників зовнішнього дихання у стані спокою обстежуваному пропонується виконати фізичне навантаження динамічного характеру у виді 3-х хвилинного бігу на місці з високим підніманням стегна (темп – 180 кроків у хв.)

Відразу після закінчення роботи у випробуваного знову реєструють величини параметрів, означених у пункті 1.

3. Після закінчення часу 10-и – 15-и хвилинного відпочинку після виконання динамічного навантаження обстежуваному пропонується виконати стандартне навантаження статичного характеру у виді «утримання кута» на гімнастичній стінці протягом 15 секунд.

Після закінчення навантаження в нього знову реєструють показники зовнішнього дихання.

4. Всі отримані в ході роботи дані заносяться в спеціальну таблицю і робиться висновок про характер реакції системи зовнішнього дихання даного обстежуваного на фізичні навантаження різного характеру.

Таблиця 8 Величини основних параметрів зовнішнього дихання у відносному стані і після фізичних навантажень різного характеру.

№	Показник	Відносний спокій	Після динамічної роботи	Після статичної роботи
	ЧД (раз/хв)
	ОД (мл)
	ХОД (л/хв)
	РОи (л)
	РОэ (л)
	ЖЄЛ (л)

Питання для самоконтролю:

1. Роль системи зовнішнього дихання в пристосуванні організму до фізичних навантажень.

2. Загальна характеристика основних показників системи зовнішнього дихання.

3. Основні методи визначення показників зовнішнього дихання (спірометрія, спірографія, пневмотахометрія тощо).

4. Загальна характеристика змін функціонального стану системи зовнішнього дихання при виконанні фізичних навантажень різного характеру.