Правила приймання, перевезення та видачі вантажу

Приймання вантажів для перевезення

Перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками, згідно з заявками або за разовими договорами. Заявки подаються в строки, передбачені договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Разові замовлення приймаються тільки у письмовому вигляді. Вантаж, який був поданий замовником у стані, що не відповідає правилам перевезень, і не був приведений у відповідний стан для перевезень у строк, що забезпечує своєчасне відправлення, вважається неподаним, а перевезення такими, що не здійснилися з вини замовника.

Після укладення договору або прийняття разового договору перевізник має право відмовитись від приймання вантажу, якщо замовником не підготовлено вантаж чи необхідні товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження змінено реквізити цих документів. Вантажі, які підлягають спеціальній охороні та супроводу за переліками, що затверджуються в установленому Законом України „Про транспорт" порядку, а також швидкопсувні вантажі, приймаються для перевезення і супроводжуються представником замовника. У ТТН вказується прізвище представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж. На цього представника покладаються такі обов'язки: приймання вантажу від відправника, охорона, нагляд за кріпленням та укриттям вантажу й запобігання його псуванню і пошкодженню, а також здача вантажу в пункті призначення одержувачу. За домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора). Замовник несе відповідальність перед перевізником за пошкодження рухомого складу і пристроїв до нього під час приймання вантажів для перевезення.

Здача замовником і приймання перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в ТТН.

Тарні та поштучні вантажі приймаються перевізником із зазначенням в ТТН маси вантажу та кількості вантажних місць. Маса тарних і поштучних вантажів визначається замовником перед поданням їх перевізнику та зазначається на вантажних місцях.

Вантажі, які мають марковану масу нетто або брутто, переважуванню не підлягають. Замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (биття, поломка, деформація тощо), а також застосування тари і упаковки, що не відповідає властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.

Транспортування вантажів

Під час транспортування вантажів потрібно дотримуватися вимог Правил дорож­нього руху України.

Для перевезення специфічних вантажів (негабаритних, великовагових, швидкопсувних тощо) необхідно надавати спеціалізований та відповідно обладнаний рухомий склад згідно з вимогами санітарних норм та інших нормативних документів.

Забороняється використання рухомого складу, призначеного для перевезення харчових продуктів, для перевезення інших вантажів. Рухомий склад, що перевозить харчові продукти, повинен мати санітарний паспорт автомобіля та спеціальне маркування („хліб", „молоко", „риба" тощо). Водій (експедитор) такого автомобіля повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.

При транспортуванні вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові так, щоб не порушувати стійкості руху автомобіля і не утруднювати керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися по дорозі і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Вантаж не повинен обмежувати оглядовість водія, закривати дзеркала заднього виду, номерні та розпізнавальні знаки та забруднювати проїзну частину.

Здача вантажів

Вантажі у пункті призначення здає перевізник згідно з ТТН.

Під час здачі вантажів вантажоодержувачу за масою і кількістю місць засто­совуються такі ж порядок та способи, як і при прийнятті їх від вантажовідправника (зважування на вагах, обмірювання, підрахунок місць та ін.).

Вантажі, які доставлені у непошкоджених кузовах та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажу і кількості місць.

У пунктах призначення вантажоодержувач має право, приймаючи вантажі, перевірити їх масу, кількість місць і стан у випадках:

а) прибуття вантажів у пошкоджених кузовах або з пошкодженими пломбами вантажовідправника;

б) прибуття швидкопсувних вантажів з порушенням термінів доставки та встановленого температурного режиму.

При визначенні кількості вантажу зважуванням перевізник не несе матеріальної відповідальності у випадках розбіжностей між масою вантажу, що зазначена у ТТН, і фактичною масою вантажу, якщо різниця маси не перевищує:

а) відповідних нормативів природних втрат вантажу;

б) технічних норм точності ваги.

Для виявлення розміру або причин недостачі, ушкодження або зіпсуття вантажів і суми, на яку зменшилась їх вартість, на вимогу перевізника, вантажоодержувача чи вантажовідправника проводиться експертиза. Експертиза проводиться у присутності представників перевізника і замовника. Результати експертизи оформляються актом, який підписується експертами і присутніми особами.

Витрати з експертизи оплачуються тим, хто викликав експерта. Надалі ці витрати відносяться на сторону, яка буде визнана винною в недостачі, ушкодженні або зіпсутті вантажу.

Після вивантаження вантажу автомобілі і контейнери мають бути очищені вантажоодержувачем від залишків вантажу, а після перевезення тварин, птиці, сирих тваринних продуктів і швидкопсувних вантажів вантажоодержувач повинен промити рухомий склад і в разі потреби провести його дезинфекцію відповідно до вимог державних санітарних правил. Якщо вантажоодержувач не може взяти на себе очищення забрудненого кузова, таку роботу з відповідною оплатою послуг може здійснювати перевізник.

В даному пункті розробнику необхідно зазначити правила приймання, перевезення та здачі конкретного виду вантажу перевезення якого здійснюється.