Вимоги до виконання розділів курсової роботи

1. Послідовність і терміни виконання курсової роботи

Перед початком виконання курсової роботи слід розробити робочий план-графік роботи на весь період її виконання та узгодити його з керівником. Вміло складений план-графік допомагає студенту правильно організувати свою роботу.

Курсова робота, як і будь-яке наукове дослідження, виконується в наступній логічно взаємообумовленій послідовності:

а) вибір теми, її конкретизація та узгодження з науковим керівником;

б) підбір літератури й критичний її огляд;

в) знайомство з історією і сучасним станом;

г) збирання, відбір та вивчення інформації;

д) розробка гіпотези;

е) визначення методики дослідження;

ж) складання робочого плану викладення;

з) розширення, доповнення даних, їх уточнення й конкретизація;

и) викладення матеріалів та результатів дослідження;

к) виконання розрахунків, в тому числі з застосуванням комп’ютерної обробки;

л) формулювання висновків і пропозицій;

м) представлення курсової роботи на кафедру для перевірки;

н) захист курсової роботи.

Студент має послідовно виконати всі етапи науково-дослідної роботи для найкращого розв’язання обраної проблеми, починаючи з вивчення економічного стану об’єкту дослідження і закінчуючи оформленням роботи у встановлений термін.

2. Огляд літератури і конкретизація теми

Початковим етапом роботи над курсовою роботою є знайомство з освітленням обраної теми в наукових літературних джерелах. Під час обрання теми роботи та її можливої конкретизації студент повинен добре зрозуміти сутність проблеми, зважити рівень висвітлення її в літературі, можливості використання необхідних літературних джерел та інших матеріалів. Здійснюючи підбір літератури, бажано відразу робити її бібліографічний опис на окремих картках або аркушах, що дозволить далі легше поповнювати «банк» літературних джерел і швидше орієнтуватися в них. В картки рекомендується вносити повні вихідні дані літературного джерела: прізвище й ініціали автора, заголовок роботи, місце і рік видання, видавництво, кількість сторінок, а для статті - назву збірника або періодичного видання, рік, номер. Корисні на картці й додаткові дані: зауваження про цінність і важливість даного матеріалу, стислий зміст, бібліотечний шифр.

На цьому етапі також складається план викладу курсової роботи (структура викладу). Крім того, слід враховувати, що актуальна інформація з економічних проблем міститься в періодичних виданнях. Цифровий матеріал можна знайти в статистичних збірниках та в інших довідкових і рефератних виданнях.

Водночас має відбуватися процес складання попередньої бібліографії, визначення проблематики, мети й задач, розробки робочої гіпотези, уточнення предмету дослідження, визначення методики й порядку його виконання, а також має відбуватися складання робочого плану викладення.

3. Предмет і об’єкт дослідження

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу, хоч й співвідносяться між собою як загальне і часткове, але мають відносну самостійність. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Об'єктом дослідження може бути подія або окремі структурні одиниці будь-якої системи чи події, наприклад, процеси змін у суспільстві, діяльність окремих суб’єктів, стани і властивості систем, взаємодії і взаємозв'язки, залежності, функції, причини, механізми змін у процесі розвитку. Предметом дослідження може бути одна з функцій, властивостей, характеристик об'єкту дослідження, його якості, галузь використання тощо. Тобто предмет дослідження (наприклад, процес, методи, методологія) завжди є лише конкретною частиною досліджуваного об'єкта (наприклад, підприємство, об'єднання, галузь національного виробництва).

4. Мета і задачі курсової роботи

Пошук матеріалів для написання обраної теми курсової роботи може тривати дуже довго, якщо студент не має перед собою чітко поставленої мети - запланованого результату дослідження. Виконуючи наукову роботу слід пам'ятати, що "метою будь-якої наукової праці... є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніш, але недостатньо досліджених” Отримати заплановані результати, поступово досягти поставленої мети можна шляхом її деталізації за допомогою систематизованого плану (програми) цілеспрямованих дій - задач дослідження. Задачі дослідження формулюються в двох варіантах: перший – у вигляді самостійно закінчених етапів дослідження; другий – як послідовне вирішення окремих проблем науково-практичного дослідження по відношенню до загальної проблеми всієї дипломної роботи. Формулювати і конкретизувати задачі слід дуже ретельно, оскільки описання їх вирішення становить зміст підрозділів кожного з розділу роботи.

Студент заочної форми навчання повинен надати роботу керівнику на кафедру для рецензування за 10 днів до початку сесії, а студент денної форми – за 10 днів до захисту, який проводять на засіданні призначеної комісії. Для

захисту роботи студент також надає презентацію у 3-х екземплярах.

Послідовність розташування структурних елементів курсової роботи

Курсова робота як теоретико-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Рекомендується наступна послідовність розташування структурних елементів роботи:

а) титульний лист;

б) реферат;

в) зміст;

г) перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністю);

д) вступ;

е) розділи основної частини:

a. перший (теоретичний) розділ і висновки з нього;

b. другий (аналітичний) розділ і висновки з нього;

с. третій (проектний) розділ і висновки з нього;

ж) висновки (загальні);

з) перелік використаних джерел;

и) додатки (форми фінансової звітності);

Структура курсової роботи наведена в табл.2.1.

Таблиця 2.1 – Структура курсової роботи

Назва розділу	Питома вага в загальному обсязі
Вступ	3%
Розділ 1. Теоретичні і методичні положення	25%
Розділ 2. Аналітична частина	36%
Розділ 3. Проектна частина	26%
Висновки	5%
Список використаної літератури	3%
Додатки	2%

Загальний обсяг курсової роботи має складати 50-75 сторінок машинописного тексту. До зазначеного обсягу входить табличний та ілюстративний матеріал, а також список використаних джерел.

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи.

Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити інформацію, що дозволяє розкрити сутність дослідження. Реферат повинен містити:

а) дані про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел у переліку літератури (посилань);

б) текст реферату;

в) ключові слова.

Текст реферату повинен надавати інформацію в певній послідовності:

а) мета роботи;

б) задачі;

в) об'єкт дослідження;

г) предмет дослідження;

д) методи дослідження;

е) результати та їх новизна;

ж) економічна ефективність від впровадження розроблених пропозицій;

з) значущість роботи та висновки (додаток Г).

Частини реферату, з яких відсутні дані, опускають. Реферат слід складати не більш ніж з 500 слів і розташовувати на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, потрібні для розкриття сутності роботи, формують на основі тексту роботи і розташовують у кінці реферату. Кількість ключових слів чи словосполучень обмежена: припускається від 5 до 15 слів, надрукованих великими буквами в називному відмінку в рядок через кому.

Зміст повинен відбивати конкретний поетапний план реалізації роботи, її структуру і міститься на початку роботи. В ньому послідовно вказуються назва розділів і підрозділів, що точно відповідають їх назві в тексті, а також переконливо доводиться, що подане дослідження добре продумане та здійснено з урахуванням сучасних вимог. Зміст курсової роботи розташовується після реферату з нової сторінки і має включати:

а) перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

б) вступ;

в) послідовно наведені назви всіх розділів, підрозділів;

г) висновки;

д) перелік використаних джерел;

е) додатки;

ж) номери сторінок, з яких починаються структурні частини роботи (додаток Д).

У випадку, коли в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, маловідомі скорочення, нові символи, позначення або вони використовуються більше трьох разів, подається сторінка «Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів», яка розташовується перед вступом. При використанні скорочень, термінів менше трьох разів, перелік не складається, бо розшифровку можна навести в тексті при першому застосуванні. Перелік друкується двома колонками: ліворуч за абеткою наводяться скорочення, праворуч - детальна розшифровка.

У вступі (до 3 с.) студент повинен переконливо обґрунтувати вибір теми курсової роботи, лаконічно розкрити її актуальність і значущість для національної економіки, виробництва та для підприємства (установи, фірми, корпорації), показати, якою мірою ця проблема висвітлена в літературі, розроблена теоретично й вирішена на практиці. Сформулювати суть і характер досліджуваної проблеми, зазначити хронологічні рамки й передбачені межі дослідження наукової проблеми. Конкретизувати мету й завдання роботи, визначити об'єкт, предмет і методи дослідження.

Таким чином, структура вступу повинна включати:

а) актуальність теми (наукового напрямку);

б) мету й задачі дослідження;

в) об’єкт і предмет дослідження;

г) методи дослідження;

д) структуру й обсяг курсової роботи.

Розглядаючи актуальність теми, курсової має стисло розкрити сутність і стан наукової проблеми (задачі), її значення, підставу й вихідні дані для розробки, обґрунтувати необхідність проведення даного дослідження.

У вступі обов’язково повинне бути присутнім переконливе обґрунтування, чому саме в достатньому обсязі розроблена у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі проблема все-таки має потребу в подальшому вивченні.

Необхідність чіткого формування мети й задач дослідження, визначення об’єкта й предмета дослідження, а також послідовність в розробці ідеї дослідження було розглянуто вище.

Методи дослідження – це інструменти добування фактичного матеріалу та його аналізу. У вступі обов’язково слід подати перелік методів дослідження, використаних для досягнення поставленої в роботі мети Нижче наведено приклади формулювання методів дослідження.

У вступі також описують, посилання, на якому фактичному матеріалі виконана курсова робота. Наводиться характеристика основних джерел отриманої інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних).

Розділи основної частини включають 3 частини.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Теоретична частина (12-18 с.) виконується на основі вивчення теоретичних положень класиків економічної науки, праць вітчизняних і зарубіжних економістів, законодавчих актів, урядових рішень і постанов, методичних розробок з досліджуваної проблеми. Тут подається характеристика теоретичних і методологічних питань досліджуваної проблеми, аналізуються точки зору вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, проводиться їхня критична оцінка й обґрунтування позиції автора роботи. Слід пам’ятати, що висновки теоретичного аналізу без фактичного підтвердження та обґрунтування фактами уявляють собою свого роду гіпотезу. А до зібраних фактів, придатних для узагальнення, пред’являється ряд вимог: повнота, зрівняння, точність, достовірність. Теоретичним є тільки перший розділ курсової роботи, який складається з окремих підрозділів.

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Аналітичним є другий розділ курсової роботи (до 27 с.). Розділ завершується оцінкою отриманих результатів. Виконання аналітичної частини включає виконання розрахунків з використанням матеріалів таблиць 2.2-2.14 спрямованих на дослідження особливостей формування капіталу ВАТ «___».

Аналітична (друга) частина курсової роботи повинна містити наступні підрозділи:

2.1. Загальна характеристика підприємства (2-3 сторінки).

2.2.Аналіз складу та структури власного капіталу підприємства.

У більшості випадків дослідження структури і динаміки капіталу підприємства відбувається за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Схема побудови порівняльного аналітичного балансу наведена у табл.2.2.

Таблиця 2.2 – Групування статей балансу для аналізу капіталу підприємства

Капітал	Код рядка балансу
1. КАПІТАЛ РАЗОМ
2. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
2.1. Власний оборотний капітал	260 + 270 до 1 року - 620 -- 430 до 1 року - 630 до 1 року
3. ПОЗИКОВИЙ КАПІТАЛ	430 + 480 + 620 + 630
3.1. Довгострокові зобов'язання	430 понад 1 рік + 480 + + 630 понад 1 рік
3.2. Короткострокові кредити та позики	500 + 510
3.3. Поточні зобов'язання за розрахунками	430 до 1 року + 620 + 630 до 1 року-500-510

Аналіз табл. 2.2 дозволяє зробити за якими розділами і статтями Балансу відбулися зміни.

У таблиці 2.3 наведено схему аналізу складу і структури капіталу підприємства. Аналіз складу та структури капіталу підприємства доцільно проводити за три роки.

Таблиця 2.3 - Склад та структура капіталу ВАТ «______» за 2007-2009 рр.

Найменування показника	31.12.2007	31.12.2008	31.12.2009	Відхилення (+;-) 2009 року від:
сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	2007 року	2008 року
сума, тис. грн.	пито-мої ваги	сума, тис. грн.	Пито-мої ваги
Капітал, разом								-		-
1. Власний капітал
1.1 Статутний капітал
1.2 Додатково вкладений капітал
1.3 Інший додатковий капітал
1.4 Резервний капітал
1.5 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
1.6 Вилучений капітал
2. Позиковий капітал
2.1 Довгострокові зобов'язання
2.2 Короткострокові зобов'язання
2.3 Поточні зобов'язання за розрахунками

У таблиці 2.4 наведено рекомендовану схему аналізу складу і структури власного капіталу підприємства.

Таблиця 2.4 – Структура власного капіталу ВАТ «­­­____», сума — тис. грн., питома вага — %

Показники	31.12.2007	31.12.2008	31.12.2009	Відхилення (+,-) 2009 року від:	Відхилення 2009 року у % до:
року	року	2007 року	2008 року
Статутний капітал
сума, тис. грн
питома вага, %
Додатково вкладений капітал
сума, тис. грн
питома вага, %
Інший додатковий капітал
сума, тис. грн
питома вага, %
Резервний капітал
сума, тис. грн
питома вага, %
Нерозподілений прибуток
сума, тис. грн
питома вага, %
Вилучений капітал
сума, тис. грн
питома вага, %
Власний капітал
сума, тис. грн
питома вага, %

У таблиці 2.5 наведено рекомендовану схему аналізу складу і структури руху власного капіталу підприємства.

Для оцінки рівня самофінансування треба провести аналіз потоків коштів (табл.2.6).

Таблиця 2.5 - Рух власного капіталу ВАТ «______» у 2009 році, тис. грн.

Статті	Статутний капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Вилучений капітал	Разом
Залишок на початок року
Чистий прибуток за звітний період
Виплати учасникам (дивіденди)
Відрахування до резервного капіталу
Разом змін у капіталі
Залишок на кінець року

Згрупуємо дані звіту про рух коштів у зведену таблицю, тобто підсумуємо додатній і від'ємний грошові потоки за кожний аналізований період по кожному виду діяльності і на підставі цього підрахуємо сукупний грошовий потік з основній, інвестиційній і фінансовій діяльності окремо і по всіх видах діяльності в сукупності (табл. 2.7).

Грошові потоки тісно пов'язують всі сфери діяльності підприємства. Грошовий потік, який створено основною діяльністю “перетікає” у сферу інвестиційної діяльності, де може використовуватися для модернізації виробництва або інших інвестицій, які забезпечують підприємству дохід. Але, цей же потік може “перетекти” і в сферу фінансової діяльності, де буде використаний, наприклад, для виплати дивідендів акціонерам.

Зв'язок між основною, інвестиційною й фінансовою діяльностями підприємства характеризує рис. 2.1.

Представлені на рис. 2.1 напрями руху грошових потоків характерні для підприємств машинобудування зі стійким фінансовим становищем. На жаль, іноді рух грошових потоків має зворотну спрямованість, відбувається “підживлення” основної діяльності за рахунок інвестиційної й фінансової.

За станом руху грошових потоків можна судити про якість управління підприємством.

Таблиця 2.6 – Аналіз звіту про рух коштів на ЗАТ “___________-”, тис грн

Грошові потоки за видами діяльності	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Надход- ження	Видатки	Надход-ження	Видатки	Надход-ження	Видатки	Надход-ження	Видатки	Надход-ження	Видатки
Операційна діяльність
Позитивний грошовий потік
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
Коригування на:
амортизацію необоротних активів
збільшення (зменшення) забезпечень
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць
збиток (прибуток) від не операційної діяльності
Витрати на сплату відсотків
Зменшення (збільшення):
оборотних активів
витрат майбутніх періодів
Збільшення (зменшення):
поточних зобов’язань
доходів майбутніх періодів
Сплачені:
відсотки
податки на прибуток

Продовження таблиці 2.6

1

Від’ємний грошовий потік

Інвестиційна діяльність

Позитивний грошовий потік

Реалізація:

фінансових інвестицій

необоротних активів

Отримані:

відсотки

інші надходження

Придбання:

фінансових інвестицій

необоротних активів

майнових комплексів

Інші платежі

Від'ємний грошовий потік

Фінансова діяльність

Позитивний грошовий потік

Отримані позики

Інші надходження

Погашення позик

Інші платежі

Сплачені дивіденди

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

Від'ємний грошовий потік

Сукупний грошовий потік

Позитивний грошовий потік

Від'ємний грошовий потік

Таблиця 2.7– Аналіз грошових потоків ЗАТ “______________________”, тис. грн

Грошові потоки по видах діяльності

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Сумарний за 2005-2009рр.

Середньорічний грошовий потік

Операційна діяльність

Додатний грошовий потік

Від’ємний грошовий потік

Сукупний грошовий потік

Інвестиційна діяльність

Додатний грошовий потік

Від'ємний грошовий потік

Сукупний грошовий потік

Фінансова діяльність

Додатний грошовий потік

Від'ємний грошовий потік

Сукупний грошовий потік

Сукупний грошовий потік

Додатний грошовий потік

Від'ємний грошовий потік

Чистий грошовий потік

Рисунок 2.1 – Зв'язок між операційною, інвестиційною та фінансовою діяльностями підприємства

На думку фахівців, якість управління підприємством можна охарактеризувати як гарну в тому випадку, якщо за результатами звітного періоду чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності має позитивне значення, у результаті інвестиційної й фінансової діяльності — негативне. Це означає, що в результаті операційної діяльності, зокрема від реалізації продукції, підприємство одержує досить коштів, щоб мати можливість інвестувати ці кошти, а також виплачувати відсотки по притягнутих кредитах. Причому підприємству для здійснення інвестицій досить тільки власних коштів. Якщо при цьому чистий рух коштів у результаті всіх видів діяльності підприємства за рік також має позитивне значення, то можна говорити про те, що керівництво підприємства повністю справляється зі своїми функціями.

У випадку, якщо рух грошових коштів у результаті операційної й фінансової діяльності має позитивне значення, а в результаті інвестиційної — негативне, говорять про нормальну якість управління підприємством. Суть такої структури грошових потоків зводиться до наступного: підприємство направляє кошти, отримані від операційної діяльності, а також кошти, отримані як кредити й додаткові вкладення власників (фінансова діяльність), на придбання необоротних активів (відновлення основних коштів, вкладення капіталу в нематеріальні активи, здійснення довгострокових інвестицій). У цій ситуації також бажано позитивне значення чистого руху коштів за звітний період.

Таким чином, якість управління та фінансова стабільність підприємства залежить від сукупного грошового потоку з основній, інвестиційній і фінансовій діяльностей (табл.2.8).

Таблиця 2.8 – Види фінансової стабільності підприємства

Вид діяльності	Знак (+/-) сукупного грошового потоку з виду діяльності
Операційна діяльність	+	+	-	-
Інвестиційна діяльність	-	-	-	+
Фінансова діяльність	-	+	+	+
Характеристика фінансового стану	Абсолютна фінансова стійкість (АФС)	Нормальна фінансова стійкість (НФС)	Нестійке фінансове становище (НсФС)	Кризове фінансове становище (КФС)

Абсолютна фінансова стабільність на підприємстві досягається за умови, що інвестиційна й фінансова діяльності фінансується за рахунок додатного сукупного потоку з операційної діяльності.

Для оцінки впливу системи управління прибутком на господарську діяльність підприємств машинобудування використаємо такі показники:

Показник самофінансування (СФ):

СФ=ОГ_пх100/П_на, (2.1)

де ОГ_п- операційний грошовий потік, тис грн,

П_на- приріст необоротних активів.

2. Чиста Cash-flow маржа:

СФ=О Г_пх100/ВР, (2.2)

де ОГп - операційний грошовий потік, тис грн,

ВР- виручка від реалізації продукції, тис грн

2.3.Аналіз складу та структури позикового капіталу підприємства.

Як змінилися за аналізований період поточні зобов'язання перед бюджетом, перед постачальниками і підрядниками, з оплати праці, зі страхування, з векселів виданих, із внутрішніх розрахунків, з одержаних авансів ми можемо ознайомитись по таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Аналітична таблиця структури та динаміки поточних зобов’язань за розрахунками.

Найменування показника	31.12.2007	31.12.2008	31.12.2009	Відхилення (+;-) 2009 року від:
сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	2007 року	2008 року
сума, тис. грн	питомої ваги, %	сума, тис. грн	питомої ваги, %
Поточні зобов'язання за розрахунками:		100,0%		100,0%		100,0%		-		-
з одержаних авансів
з бюджетом
з позабюджетних платежів
зі страхування
з оплати праці
з учасниками
із внутрішніх розрахунків

У таблиці 2.10 відображено структуру та склад позикових коштів підприємства.

Таблиця 2.10 - Склад, структура та динаміка позикових коштів ВАТ «_____» за 2007-2009 рр.

Найменування показника

31.12.2007

31.12.2008

31.12.2009

Відхилення (+;-) 2009 року від:

Відхилення 2009 року у % від

сума, тис. грн

структура, %

сума, тис. грн

структура, %

сума, тис. грн

структура, %

2007 року

2008 року

у сумі, тис. грн

у струк-рі, п.п.

у сумі, тис. грн

у струк-рі, п.п.

2007 року

2008 року

1. Довгострокові зобов'язання

2. Поточні зобов'язання, у тому числі:

Короткострокові кредити банків

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

Векселі видані

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

Поточні зобов'язання за розрахунками:

з одержаних авансів

з бюджетом

з позабюджетних платежів

зі страхування

з оплати праці

з учасниками

із внутрішніх розрахунків

Інші поточні зобов'язання

Разом

2.4 Аналіз ефективності використання капіталу ВАТ «____»

Показником, який характеризує інтенсивність використання капіталу, його ділову активність є оборотність як сукупного капіталу, так і його складових частин. Швидкість оборотності капіталу характеризують наступні показники:

1. Оборотність капіталу у разах (коефіцієнт оборотності капіталу) обчислюють:

— діленням чистої виручки від реалізації на середній розмір капіталу підприємства;

або

— діленням кількості днів у аналізованому періоді на оборотність капіталу у днях:

Кок= , (2.3)

де, ЧД –чистий дохід за звітний період;

- середня вартість капіталу за звітний період;

Кн - вартість капіталу на початок звітного періоду;

Кк - вартість капіталу на кінець звітного періоду;

ПОк – період обороту капіталу;

Д- кількість днів у аналізованому періоді (за рік -360).

2. Оборотність капіталу у днях (період обороту капіталу), її розраховують:

- відношенням середнього розміру капіталу до одноденної чистої виручки від реалізації;

або

- діленням добутку середнього розміру капіталу та кількості днів у аналізованому періоді на загальний розмір чистої виручки підприємства;

або

- діленням кількості днів у аналізованому періоді на оборотність капіталу у разах.

ПОк= (2.4)

3. Капіталомісткість або коефіцієнт закріплення капіталу визначають:

- діленням середнього розміру капіталу підприємства на чисту виручку від реалізації;

або

- це обернений показник до коефіцієнта оборотності капіталу.

(2.5)

При розрахунках слід враховувати, що:

- середній розмір капіталу обчислюють за середньою хронологічною або середньою арифметичною із залученням інформації балансу, поточного обліку;

- виручка від реалізації продукції, товарів, послуг наведена у звіті про фінансові результати;

- кількість днів у аналізованому періоді приймається за рік — 360 днів, квартал — 90 днів, місяць — 30 днів.

Скоригований показник оборотності капіталу (Оскор) визначається при значеннях середнього розміру капіталу (К₀) за 2007 (2008) роки та одноденної виручки від реалізації (В1) звітного (2009) року.

, (2.6)

Різниця між оборотністю капіталу підприємства звітного (2009) року (О2009) та скоригованим показником оборотності (Оскор) за 2007 (2008) роки є свідченням впливу зміни середнього розміру капіталу (DОк), або

, (2.7)

Вплив зміни виручки від реалізації (DОв) на ефективність використання капіталу розраховують як різницю між скоригованим показником оборотності капіталу (Оскор) та оборотністю капіталу відповідно за 2007 (2008) роки (О2007(2008))

, и (2.8)

Розрахунок показників оборотності капіталу ВАТ «____» рекомендовано надати у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Показники оборотності капіталу ВАТ «____»

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення (+.-) 2009 року від:	Відхилення 2009 року у % від
2007 року	2008 року	2007 року	2008 року
1. Середній розмір ка-піталу, тис. грн., у т ч.
1.1. Власного капіталу
1.2. Позикового капіталу
2.Чистий дохід, тис. грн.
3. Коефіцієнт оборотності, разів, у т.ч.:
3.1 Власного капіталу
3.2. Позикового капіталу
4.Період оборотності, днів, у т. ч.:
4.1. Власного капіталу
4.2. Позикового капіталу
5. Капіталомісткість, у т.ч.
5.1 Власного капіталу
5.2 Позикового капіталу

2.5 Складання матричного балансу підприємства.

Фінансування повинно здійснюватися на основі „ золотого правила” фінансування, яке наведено у табл.2.12.

Таблиця 2.12 – Золоте правило фінансування

АКТИВ	ПАСИВ
1.	Основні кошти та нематеріальні активи	1.1 1.2 1.3	УК і додатковий капітал Не розподілений прибуток Довгострокові кредити та займи
2.	Капітальні внески	2.1 2.2 2.3	УК та додатковий капітал Не розподілений прибуток Довгострокові кредити та займи
3.	Довгострокові фінансові внески	3.1 3.2 3.3	УК та додатковий капітал Не розподілений прибуток Довгострокові кредити та займи
4.	Запаси та затрати	4.1 4.2 4.3 4.4	Залишок уст-го та дод-го капіталу Залишок нерозп-го прибутку Довгострокові займи Короткострокові займи
5.	Дебіторська заборгованість	5.1 5.2	Комерційний кредит Короткострокові займи та поточна заборгованість
6.	Грошові кошти	6.1	Кредиторська заборгованість

Для аналізу складу і джерел формування майна підприємства застосовується матричний баланс.

Матрична модель – це прямокутна таблиця, елементи (клітинки) якої відображають взаємозв’язок об’єктів.

Вона зручна для аналізу,оскільки є простою та наочною формою поєднання різнорідних,але взаємопов’язаних економічних явищ.

Баланс підприємства подається як матриця, рядки якої - статті активу(майно),графи – статті пасиву(джерела коштів).

Розмірність матриці може повністю відповідати кількості статей активу і пасиву балансу,але досить обмежитися кількістю статей агрегованого балансу.

Можна скласти:

1.Матричний баланс на початок року (табл.2.13).

2.Матричний баланс на кінець року.

3.Різницевий (динамічний) матричний баланс за рік (табл.2.14).

Перші два баланси статичні, останні два відбивають зміни майна та коштів підприємства.

Матричний баланси підприємства складаються по єдиній методиці. Перші два баланси носять статичний характер і показують стан засобів підприємства на початок і кінець року. Третій баланс відбиває динаміку - зміна засобів підприємства за рік (найбільше придатний для аналітичних і прогнозних розрахунків).

Правила упорядкування матричної моделі для перших трьох балансів не складні.

Вибирається розмір матриці, статті активу відбиваються по горизонталі матриці, статті пасиву - по вертикалі.

Заповнюється балансовий рядок і графа матриці в точній відповідності з даними бухгалтерського балансу.

Послідовно, починаючи з першого рядка активу балансу, підбираються джерела засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (табл.2.13).

Проверяются всі балансові результати по горизонталі і вертикалі матриці.

Найбільше відповідальним є третій етап упорядкування матриці - добір джерел засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Тут варто виходити з кола фінансових прав і повноважень наданих підприємству, економічного природи внеоборотных і оборотних, власних і позикових засобів, господарської доцільності.

Матричні баланси істотно розширюють інформаційну базу для аналізу. З їхньою поміччю можна: визначити ув'язування статей активу (майна підприємства) і статей пасиву балансу (джерела засобів); розрахувати структуру і визначити якість активів по балансі підприємства і достатність джерел їхній фінансування; розрахувати весь набір показників і коефіцієнтів, необхідних для оцінки фінансової усталеності, платоспроможності, використання ресурсів підприємства; об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства, з'ясувати причини його зміни за звітний період; установити параметри, що характеризують наближення підприємства до порога неплатоспроможності (банкрутству).

ПРОЕКТНА ЧАСТИНА. Проектним є третій розділ курсової роботи. Розділ завершується оцінкою отриманих результатів.

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.

Шляхи оптимізації структури капіталу були вперше запропоновані професором І.О. Бланком у працях, опублікованих в 1988–2000 рр.

Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв’язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Таблиця 2.13 – Матричний баланс