Методичні рекомендації. У першому питанні доцільно схарактеризувати соціально-політичний контекст розвитку історичної науки у Франції початку ХХ ст

У першому питанні доцільно схарактеризувати соціально-політичний контекст розвитку історичної науки у Франції початку ХХ ст. Показати теоретико-організаційні і методологічні передумови зародження школи «Анналів» у французькій історіографії, вплив Е. Дюркгейма, А. Берра та ін..

На підставі аналізу наукових публікацій Л. Февра, М. Блока доцільно проаналізувати складові «класичної концепції» засновників журналу «Аннали економічної і соціальної історії». Питання передбачає розгляд ключових теоретично-методологічних праць першого покоління школи «Анналів»: «Апологія історії, або ремесло історика», «Бої за історію», «За історію яка пояснює все» та ін.

Друге питання будується переважно на основі творчості англійських істориків Р.Д. Коллінгвуда (1889 – 1943) та А.Д. Тойнбі (1889 – 1975). В якості прикладу використати праці «Ідея історії» (Р. Коллінгвуда) та «Дослідження історії» (Д. Тойнбі). Коллінгвуд наголошує на свідомісному характері історичного сприйняття, запропонувавши поділ минулих подій на зовнішню сторону (руху фізичних об’єктів – людей і предметів) і внутрішню – пов’язану зі свідомістю, думкою, психологією. Причиною історичних подій, таким чином, лежить у сфері думки.

Історія А. Тойнбі, що розпочалася в 1934 році концепцією цивілізацій, має за мету показати синхронність і динаміку історичного процесу. Звернути увагу на порівняння та аналогії, систему історичних циклів, порівнянь та узагальнень до яких вдавався англійський історик.

Третє питання розпочинається оглядом стану німецької національної історіографії, що обумовлено поразкою Німеччини у першій світовій війні.

Симптоми песимізму в історичній науці показати на основі аналізу морфології історії Освальда Шпенглера викладеного ним у праці «Присмерк Європи» (1992).

Звернути увагу на організацію історичної науки в умовах її політизації, викликаної приходом до влади націонал-соціалістів. Оцінити діяльність В. Франка, А. Розенбера, молодого Ф. Мейнеке в системі розробки історії Німеччини.

Четверте питання розпочинається загальною оцінкою змін в системі організаційного оформлення американської історичної науки, обумовлене зміною її статусу (перехід від ідеї панамериканізму до глобалізму). Звернути увагу на причини піднесення економізму і прогресизму в історіографії США (Г. Бірд та його школа). Серед ключових теорій проаналізувати доктрину «узгоджених інтересів» Г. Хофстедтера.

Важливе місце має належати характеристиці «імперської» та «ревізіоністської» концепції історії Першої світової війни викладеного в працях представників «саксонської» й «тевтонської» історичних шкіл американської міжвоєнної історіографії.

П’яте питання має сприяти розумінню організації історичних досліджень в умовах тоталітаризму. Звернути увагу на ключові проблеми італійської міжвоєнної історіографії дослідження Рісоржименто, історіографію зовнішньої політики. Вказати на методологічні праці неогегельянців (Б. Кроче, Луїнджі Поне (1905 – 1980), Ф. Делла Перута (1899 – 1961).