Поняття та види юридичних фактів

Правовідносини — це складні, динамічні явища, передумовою їх виникнення, зміни чи припинення, поряд із нормами права та правосуб'єктністю, є юридичні факти.

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з настанням яких норма права пов'язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Вказані факти — юридичні, тому що вони:

— передбачені нормами права;

— тягнуть правові наслідки;

— поширюють або припиняють дію норми права на конкретну ситуацію;

— визначають конкретний зміст прав і обов'язків сторін. Юридичні факти визначаються гіпотезою, побічно диспозицією чи санкцією правової норми. Як тільки з'являються фактичні обставини, виникають правові відносини, що конкретизують правову норму, поширюючи її дію на певну життєву ситуацію.

Юридичні факти класифікують за низкою ознак:

І. За вольовою ознакою:

1) дії — це юридичні факти, що пов'язані з вольовою поведінкою суб'єкта та характеризуються як зовнішній прояв їхньої волі та свідомості. Усі дії поділяються на правомірні та протиправні:

1.1) правомірні дії — це вчинки суб'єктів, які відповідають правовим приписам. Це юридичні факти, що спричиняють виникнення, зміну чи припинення регулятивних правовідносин. Правомірні дії поділяються на:

а) індивідуальні акти — це рішення суб'єктів правовідносин, які безпосередньо націлені на досягнення правового результату. Наприклад, укладання угоди, подання заяви щодо виникнення трудових правовідносин або вступу до шлюбу;

б) юридичні вчинки — це факти, поведінка суб'єктів правовідносин, з якої складаються реальні життєві відносини. Вони безпосередньо націлені на отримання правового результату, однак він настає незалежно від бажання суб'єкта. Приміром, визначення батьківства передбачає необхідність виникнення правовідносин щодо реалізації прав та обов'язків;

1.2) протиправні дії — це вольова поведінка суб'єктів правовідносин, яка суперечить правовим приписам і визначається як невиконання юридичних обов'язків та порушення суб'єктивних прав. Протиправні дії поділяються на:

а) злочини — це суспільно небезпечні діяння, передбачені Кримінальним кодексом України;

б) проступки — це діяння, що є суспільно шкідливими та передбачені нормами відповідної галузі права. Проступки, у свою чергу, поділяються на такі різновиди:

1) дисциплінарні — передбачені нормами трудового права та дисциплінарними статутами;

2) адміністративні — передбачені нормами адміністративного права;

3) цивільно-правові — передбачені нормами цивільного права;

4) матеріальні — передбачені нормами трудового права;

2) події — це юридичні факти, що існують незалежно від волі та свідомості суб'єктів, тобто спричиняють виникнення, зміну чи припинення правовідносин незалежно від бажання суб'єктів права. Наприклад, стихійне лихо, що є юридичним фактом виникнення правовідносин із приводу виплати суми застрахованого майна; фізична природна смерть особи, що є юридичним фактом і підставою для виникнення правовідносин з питань спадкування майна.

ІІ. За юридичними наслідками виділяють юридичні факти:

1) правостворювальні — тобто ті, що зумовлюють виникнення правовідносин (наприклад, укладення трудового договору, скоєння злочину);

2) правозмінювальні — тобто ті, що викликали зміну правовідносин (приміром, переведення на іншу роботу, зміна фактичних обставин юридичної справи);

3) правоприпинювальні — тобто ті, що викликали припинення правовідносин (наприклад, розірвання шлюбу, розірвання трудового договору).

ІІІ. За характером дії юридичні факти поділяються на такі види:

1) акти однократної дії — тобто обставини, з якими норми права пов'язують настання наслідків лише щодо конкретного вчинку (укладення угоди купівлі-продажу, наявність акта усиновлення);

2) юридичний стан — тобто обставини, що існують тривалий час і періодично продовжують юридичні наслідки (громадянство, шлюб, опікунство).

IV. За складом виділяють юридичні факти:

1) прості — складаються з одного факту, якого достатньо для настання юридичних наслідків;

2) складні — складаються з кількох фактів, які необхідні для настання юридичних наслідків (наприклад, для призначення пенсії за віком необхідне настання таких фактів: досягнення віку, наявність визначеного стажу, наявність рішення органу соціального забезпечення щодо призначення пенсії).

V. Відповідно до ступеня визначеності розрізняються:

1) визначені — у яких всі елементи мають юридичний характер;

2) відносно-визначені — вміщують не лише юридичні факти.

VI. За обсягом:

1) завершені — в яких процес накопичення юридичних фактів є завершеним і породжує юридичні наслідки;

2) незавершені — фактичні склади, в яких процес накопичення юридичних фактів є незавершеним і вони породжують лише проміжні юридичні наслідки.