Додаток

Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові …………………... …. 105 Кличний відмінок імен по батькові………………………………………………… 105 - 106

Мовні формули ділового листування………………………………………………… 106 - 107

Вибір слова у фаховому мовленні агронома…………………………………………. 108 - 113

Фахові тексти (агрономічного напрямку) для перекладу…………………………… 114 - 120

Кличний відмінок власних імен (короткий словник)……………………………….. 121 - 124

Словник агрономічної термінології………………………………………………… 124 -159

Список літератури……………………………………………………………………………. 160

ВСТУП

Важливою справою національного відродження України є піднесення мовленнєвої культури суспільства насамперед серед молоді, яка здобуває вищу освіту. Освіта є базою для розвитку кожної особистості, інструментом для отримання молодою людиною професії та кваліфікації, формування загальнокультурного рівня, передачі національної спадщини. Вона скерована на формування фахової культури, важливими складовими якої, безумовно, є мовна компетентність та комунікативна досконалість, де слово використовуватиметься як знаряддя на сучасному ринку праці.

Основою мовленнєвої культури майбутнього фахівця є грамотнiсть, тобто дотримання загальноприйнятих лiтературних норм у використаннi лексичними, фонетичними, морфологiчними, синтаксичними i стилiстичними засобами мови. Та цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення мaє бути не тiльки правильним, а й лексично багатим, синтаксично рiзноманiтним. Потрiбно активно розвивати своє мовлення: вчитися усно i письмово викладати свої думки, виправляти себе, правильно будувати сказане, шукати найкращi й найдоцiльнiшi варiанти висловлювання. Вміння грамотно викласти свої думки – одна з найперших вимог сьогодення до сучасного спеціаліста-аграрія.

Культура фахового мовлення аграріїв – це система комунікативних норм, знань, умінь і цінностей, яка реалізується у процесі міжсуб’єктної взаємодії фахівців і є фактором, що супроводжує його професійну діяльність у виробничій сфері й зумовлює її фахово-комунікативну спрямованість.

Одним з важливих напрямів мовної підготовки й формування професійної культури агронома є вдосконалення володіння мовою професії, тобто знання термінології, здобуття навиків у введенні спеціальної лексики в професійні тексти. Оскільки від їх ґрунтовного засвоєння, постійного вдосконалення залежить рівень професійних знань, професійної компетентності агронома, рівень професіоналізму, мовної й мовленнєвої культури особистості.

Отже, загальний мовленнєвий розвиток майбутнього фахівця визначається якісним рівнем його мовленнєвої культури, що виявляється як у професійній діяльності, так і в процесі його самореалізації в навчанні, досягнені поставленої мети, осмисленні сутності професії.

Відомий український педагог В.Сухомлинський писав, що "мовна культура – це живодавній корінь культури розумової, високої, справжньої інтелектуальності. Щоб правильно розмовляти й писати, треба прагнути до удосконалення своїх знань, набутих раніше, треба любити українську мову й свою справу".