Вимоги до усного ділового мовлення

Без мови неможливе існування будь-якого людського колективу, вироб-ництва, трудової діяльності, творчої праці. Головна складність в оволодінні усним мовленням полягає у необхідності визначати на слух, інтуїтивно доціль-ність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мови у кожному конкретному випадку. За висловом французького письменника Ларошфуко, істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше. Отже, багато говорити і багато сказати – поняття не тотожні.

До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:

1) точність у формулюванні думки, недвозначність;

2) логічність;

3) стислість;

4) відповідність між змістом і мовними засобами;

5) відповідність між мовним засобами та обставинами мовлення;

6) відповідність між мовними засобами та стилем викладу;

7) вживання сталих словосполучень;

8) урізноманітнення мовних засобів;

9) нешаблонність у побудові висловлювання;

10) доречність;

11) виразність дикції;

12) відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Необхідно, щоб ці вимоги базувалися на знанні літературної норми і чутті мови (здатності відчувати належність слів до певного стилю, доречність вжи-вання слів у певній ситуації). Загальна мовна культура визначається і знанням норм літературної мови, і ерудицією, і світоглядом людини, і культурою мис-лення, і технікою мовлення. Усне ділове мовлення – це розмовно-літературне мовлення, воно наближається до мовлення писемного.

Запитання для самоконтролю:

1. У чому полягає основна складність оволодіння усним мовленням?

2. Які вимоги ставляться до усного ділового мовлення?

3. Як ви можете пояснити значення виразу «базуватися на знанні літературної норми»?

4. Чим визначається загальна мовна культура? В чому полягає особливість усного ділового мовлення?

Практичні завдання:

1. Використовуючи додаткову літературу, укладіть реферат на тему: «Вимоги до усного ділового мовлення».