Хід роботи. 1. Укріпити на кінці вимірювальної лінійки лист картону (екран) і зробити в ньому шпилькою два отвори на відстані 1,5 мм

1. Укріпити на кінці вимірювальної лінійки лист картону (екран) і зробити в ньому шпилькою два отвори на відстані 1,5 мм. На лінійці укріпити вертикально дві шпильки: одну – на відстані 15-20,-другу – на відстані 30-40 см від екрана.

Прикрити ліве око, правим фіксувати крізь обидва отвори в екрані ближчу шпильку (зображення віддаленої шпильки роздвоюється).

Фіксувати погляд на віддаленій шпильці, визначити, як сприймається зором ближча шпилька.

Закріпити шпильку на відстані 5-8 см від екрана і розглянути її, відзначити чіткість її зображення (роздвоюється чи ні). Потроху відсувати шпильку від екрана, доки вона перестане роздвоюватися, виміряти відстань у сантиметрах. Це буде ближча точка чіткого бачення.

2. Помістити рамку з марлевою сіткою між оком і книгою на відстані 15 см від лиця і прочитати текст. При цьому звернути увагу, наскільки чітко видно марлеву сітку (вона розпливається і стає нечіткою).

Фіксувати погляд на марлевій сітці і одночасно спробувати прочитати текст книги.

Оформити протокол досліду. Внести результати дослідження. Зробити висновки.

Контрольні запитання: 1. Чому не можна одночасно чітко бачити дальню і ближню шпильки? 2. Що таке ближня точка чіткого бачення, її величина? 3. Як змінюється кривизна кришталика при розгляданні віддалених предметів і тих, що знаходяться близько? 4. Чому неможливо чітко бачити предмет на відстані 5-7 см від ока?