Хід роботи. 1.Тест Руф’є-Діксона(оцінка стану серцево-судинної системи)

1. Тест Руф’є-Діксона (оцінка стану серцево-судинної системи)

((Р₁+ Р₂ +Р₃)-200)/10,

де Р₁ – пульс у спокої, Р₂ – пульс після 20 присідань, Р₃ – пульс після хвилини відпочинку.

Кінцеві цифри: 1-3 – дуже добрий показник, 3-6 – добрий.

2. Індекс Кредо: співвідношення діастолічного тиску Т і пульсу П:

ІК= 1- Т/П х 100.

У здорових осіб він близький до 0.

3. Ортостатична проба. Досліджуваний лежить на кушетці 5 хвилин, потім фіксується частоту серцевих скорочень (ЧСС). Після цього він встає, ЧСС знову підраховується.

У нормі при переході зі стану лежачи у стан стоячи ЧСС збільшується на 10 –12 поштовхів / хв. Збільшення ЧСС до 20 пошт. /хв. засвідчує задовільну реакцію, а понад 20 пошт. /хв. – незадовільну, тобто недостатню нервову регуляцію серцево-судинної системи.

4. Клиностатична проба. Перехід зі стану стоячи у стан лежачи. У нормі зменшення ЧСС становить 6-10 пошт. / хвилину.

5. Проба Мартіне. Підраховується ЧСС у спокої. Після 20 глибоких присідань (ноги нарізно, руки витягнуті вперед) протягом 30 сек. Визначають процент почастішання пульсу від вихідного рівня.

Оцінка результатів: при почастішанні пульсу на 25 % стан серцево-судинної системи оцінюється як добрий, на 50-75 % - задовільний, більше ніж 75% -незадовільний.

Якщо є можливість виміряти АТ до та після проби, то при здоровій реакції на фізичне навантаження систолічний (верхній) тиск зростає 25-30 мм. рт.ст., а діастолічний (нижній) або залишається на попередньому рівні, або незначно (на 5-10 мм. рт. ст.) знижується.