Вступ ............................................................................................................ 2

Розділ 1. Оцінка сучасного рівня привабливості української

економіки............................................................................. 9

1.1. SWOT – аналіз: сильні та слабкі сторони національної

системи інновацій ………………………………………... 19

1.2. Оцінка інноваційної активності галузей економіки і регіонів …. 26

Висновки до розділу.................................................................... 30

Розділ 2. Основні засади державної інноваційної політики............ 31

2.1. Мета, завдання та загальні принципи державної політики щодо

створення інноваційно-орієнтованої економіки..................................... 31

2.2. Структурна перебудова економіки.................................................... 40

2.3. Нормативно-правова система про інноваційну діяльність.............. 49

Висновки до розділу........................................................................... 54 Розділ 3. Стимулювання інноваційної активності підприємств,

установ та організацій................................................................. 55

3.1. Стимулювання інноваційної діяльності на державному рівні ……. 55

3.2. Інноваційна діяльність та формування венчурного капіталу.......... 61

3.3. Міжнародний фактор та інтереси інноваційного розвитку

економіки України..................................................................... 70

3.4. Інноваційна культура суспільства..................................................... 77 3.5 Iнновацiйнi проекти розвитку виробництва.................................... 81

Висновки до розділу.......................................................................... 86 Розділ 4. Конкурентна перевага та інноваційний розвиток..... 87

4.1. Інноваційні конкурентної

переваги............................................................................................. 87

Висновки до розділу......................................................................... 95

Розділ 5. Розробка інноваційного проекту розвитку фірми....... 96

5.1. Історія підприємства....................................................................... 96

5.2. Інноваційний проект розвитку........................................................... 98

5.3. Економічна ефективність проекту розвитку фірми на

прикладі ВАТ “Світанок”................................................................... 104

5.4. Моделювання робіт і процесів інноваційного проекту в P3e........ 108

5.4.1. Модель процесу управління часом................................................ 111

5.4.2. Модель процесу управління вартістю......................................... 114

5.4.3. Модель процесу управління вирівнювання ресурсів.................. 118

Висновки до розділу..................................................................... 121

Загальні висновки.......................................................................... 122

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ................................................................. 123

ДОДАТКИ........................................................................................ 129

III. ВИХІДНІ МАТЕРІАЛИ ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Для успішного виконання і захисту магістерської роботи необхідні глибокі теоретичні знання, набуті навички та вміння, а також наявний службовий досвід, що сприяє ефективному вивченню об'єкта наукового дослідження під час проходження переддипломної практики. Окрім сумлінного і старанного вивчення запланованих нормативних та вибіркових дисциплін навчального плану, слухачам необхідно самостійно вдосконалювати і поглиблювати особисті знання в напрямах, які відповідають змістовним особливостям, специфіці тематики магістерської роботи, вільно орієнтуватися в динаміці змін та доповнень щодо чинного законодавства, консультаційних і роз'яснювальних матеріалів щодо матеріальних, фінансових та інших ремурсних потоків та власне системи виробництва чи соціальної сфери [26, 28, 46, 71 – 75].

На протязі всього періоду написання магістерської роботи дипломників, згідно наказу ректора академії, консультує науковий керівник, крім того, працівник департаменту чи управління по будівництву – керівник стажування від виробничої сфери надає практичну допомогу і консультує стажера-практиканта в період стажування на підприємстві чи організації. У разі потреби, коли тема магістерської роботи має комплексний характер і знаходиться на стику декількох наук (галузей), в залежності від спрямування роботи, можливе отримання консультацій з окремих “вузьких питань” у викладачів суміжних кафедр академії чи професіоналів практиків з відповідної галузі знань.

Після того, як обрано та затверджено тему, слухачу необхідно ознайомитись із спеціальною літературою для того, щоб скласти план магістерського дослідження та намітити основні розділи і підрозділи змісту роботи.

План роботи узгоджується з науковим керівником. У подальшому процесі список літератури допрацьовується, розширюється і доповнюється, в план вносяться необхідні зміни і його, відповідним чином, коригують та деталізують. При роботі з літературою в бібліотеках, читальних залах чи через INTERNET слід користуватися систематизованими каталогами бібліотек, бібліографічними збірниками, реферативними науковими журналами, а також консультаціями працівників бібліотек щодо процедури проведення пошуку, підбору літературних джерел, їх обробки й аналізу.

Необхідно особливу увагу звертати на можливі зміни в законодавстві, що публікуються в газетах та галузевих журналах, ВАКовських журналах і, при їх доцільності, вони можуть бути враховані слухачами при вивченні об’єкта дослідження, виборі й застосуванні предмета дослідження, формулюванні актуальності роботи, її цілей і задач [51–54, 56, 57, 60, 62, 69]. Зміни, наприклад такі як, введення нових ставок на податки, оновлення баз оподаткування, коригування податкових пільг, нові правила нарахування податків тощо, значно розширюють фронт можливостей проведення наукового дослідження. Якщо зміни в законодавстві відбулися при написанні магістерської роботи, їх необхідно врахувати [11, 48].

Під час проходження стажування на підприємствах різних форм власності, банках, митницях та інших організаціях, на базі яких виконується магістерська робота, слухачі підбирають матеріали та інформацію щодо їх діяльності. Ця інформація накопичується згідно з планом проходження стажування відповідно до плану виконання магістерської роботи, слухач повинний її систематизувати, проаналізувати та відповідним чином опрацювати [26, 28, 42, 43, 46].

Особливу увагу слухачам слід приділяти статистичним матеріалам та їх доопрацюванню. Матеріали бажано мати у графічно-табличному вигляді - статистичні таблиці, графіки, схеми, номограми тощо. Статистичний матеріал, якщо він планується для використання при розробці економіко-математичних, сітьових, імітаційних та інших моделей, необхідно перевірити на повноту, достовірність, статистичну надійність, мультиколеніарність.

Науковий керівник складає та постійно контролює відповідність за своєчасністю, якістю, а також за обсягом виконання робіт календарного плану – графіку магістерської роботи (Додаток 2).

Після написання і оформлення окремих розділів магістерської роботи, відповідно до вимог – за часом і обсягами, згідно з календарним планом –графіком, вони подаються на перевірку науковому керівникові. Зауваження, зроблені науковим керівником – доповнюються, уточнюються, а, в окремих випадках, при необхідності – переробляються.

IV. ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Після завершення етапів підготовки, написання й оформлення магістерської роботи та оформлення відповідних додаткових документів слухач допускається до захисту, який проходить на відкритому засіданні перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК).

Слухач готує презентацію в електронному вигляді й інформаційно текстовий пояснювальний матеріал до неї, який за своєю суттю розкриває зміст слайдів, наведених в презентації.

Слайди презентації і її текстова частина погоджуються з науковим керівником роботи. Презентацію захисту необхідно розпочати з назви теми проведених досліджень, розкрити актуальність поставлених у роботі проблем, сформулювати цілі і поставленні задачі, дати характеристику природи об'єкта і провести аналіз предмета дослідження – моделей, методів, засобів, інструментів та інше.

Проінформувати про запропоновані нововведення, нові рішення, зміни та заходи щодо вдосконалення об’єкту дослідження, чинного законодавства, інструктивних матеріалів тощо, якщо такі мають місце у виконаній роботі, обгрунтувати ефективність і перспективи їх теоретичного та практичного застосування на практиці.

Весь інформативний матеріал - слайди і текстова частина до них повинні відображати структуру роботи. На слайди презентації виносяться: тема роботи, її актуальність, цілі, задачі; ключові, найбільш важливі віхи, етапи, результати досліджень – аналітичні, графічні, концептуальні; загальні висновки по роботі. Текст доповіді на захисті магістерської роботи повинен відображати зміст роботи в стислому вигляді за послідовністю слайдів, представлених до захисту починаючи з її назви, актуальності, цілей і задач і закінчуючи отриманими результатами і загальними висновками, пропозиціями і рекомендаціями щодо проведених досліджень [26, 28, 46].

Не варто зупинятися на другорядних речах, розрахунках, наводити переказ змісту структурних розділів роботи, наводити загальновідомі терміни, визначення та положення. Використання ілюстративної презентації при захисті роботи дозволяє наочно побачити і зрозуміти сутність методології, методів і засобів, що застосовувались при проведенні досліджень і щодо наявності отриманих результатів після їх завершення. Необхідно дати короткіпояснення отриманих результатів в роботі таким чином, щоб державна комісія звернула увагу саме на цей матеріал. Не рекомендується демонструвати матеріали, на які доповідач не планує посилатися під час доповіді. Для доповіді слухачу відводиться 7 – 10 хвилин.

Після завершення презентації слухач відповідає на запитання членів ДЕК. Секретар ДЕК зачитує відгук наукового керівника магістерської роботи та зовнішню одну чи більше рецензій, отриманих від знаних в системі будівничої галузі України фахівців, вчених вузів чи науково-дослідних галузевих інститутів у сфері діяльності досліджуваної проблеми. У заключному слові слухач відповідає на зауваження керівника та рецензентів роботи, а також висловлює свої враження про змістовність процедури захисту магістерської роботи і про набуття знань, формування практичних вмінь і навичок при навчанні в магістратурі академії.

Результати захисту обговорюються на закритому засіданні комісії. На підставі обговорення ДЕК, у разі позитивного захисту, приймає рішення щодо його оцінки і присвоєння звання магістра з управління проектами в будівничій галузі.

Захист оцінюється за чотирибальною системою. Після завершення процедурної частини – підпису відповідних протоколів, головою ДЕК або його заступником оголошуються результати захисту щодо надання чи не надання випускнику права на здобуття державного диплома зі спеціальності “Управління проектами” за класифікацією професій управління проектами у будівничій галузі.

Магістрант, який у затверджений термін не виконав роботу в повному обсязі або за результатами захисту одержав незадовільну оцінку, наказом ректора відраховується з академії і повинен працювати за призначенням з правом повторного захисту магістерської роботи протягом двох років після закінчення теоретичного курсу. Тема повторного захисту магістерської роботи повинна бути змінена.

Випускники, які успішно захистили наукові магістерські роботи, отримують державні дипломи зі спеціальності “Управління проектами” за класифікацією професій “Керівники проектів та програм у сфері мактеріального (нематеріального) виробництва” за N1238 – “Керівники проектів та програм” [26].

V. ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

5.1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Магістерська робота оформляється згідно з вимогами наступних нормативних документів:

· ГОСТ 7.32-81 “Отчет о научно-исследовательской работе, общие требования и правила оформления”;

· ГОСТ 2.105-68 “Общие требования к текстовым документам”;

· ГОСТ 2.106-68 “ЕСКД текстовые документи”,

а також згідно з документом, виданим ВАКом України від 1997 р. “Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій”.

Процес літературного оформлення роботи передбачає знання і дотримання певних вимог, а саме:

· чіткість, зрозумілість, систематизація і послідовність викладу текстового матеріалу та ілюстративної інформації;

· поділ тексту на абзаци: кожен абзац містить самостійну думку, виражену одним чи кількома реченнями; абзац починається з нового рядка, з великої літери, на відстані 1...1,5 см від полів;

· працюючи над текстом, слід уникати повторів; не закінчивши попередню думку, не переходити до нової; скорочувати занадто довгі, ускладнені речення;

· не подавати не обгрунтованих пропозицій, висновків; якщо висловлюється спірна думка, то потрібно вказати, що вона лише приватна; в тексті, при необхідності посилання на себе, для зручності слід вживати вирази від третьої особи, наприклад, “автор вважає”, “на наш погляд”; “на нашу думку”; неозначено-особові: “проводять аналіз результатів”, “силами групи студентів розроблено...” тощо;

· необхідно дотримуватись єдиних умовних позначень і скорочень слів, які відповідали б загальноприйнятим нормам. Наприклад, не можна писати 10 тонн чи 10 тн, а лише 10 т (без крапки);

· якщо поряд стоять дві цифри (позначки), одну з них потрібно писати словами – 7 стометрових катушок кабеля;

· якщо речення починається з цифри, її потрібно писати словами:

· п'ятдесят аналізів; приблизні цифри теж пишуться словами: близько ста процентів;

· граничні величини починаються таким чином: від 25 до 50, або 25-50, або 25...50;

· не можна скорочувати нулі нижньої межі: 10000-150000, а не 10-150000;

· позначки ставляться біля верхньої межі: 20-25 млн.т;

· римські цифри вживаються на позначення століть, кварталів року, місяців, томів, частин, черговості конгресів, з'їздів чи науково-практичних конференцій;

· відмінкове закінчення ставиться після останньої цифри: 5, 7, 13-го числа; не ставляться відмінкові закінчення в номерах додатків, розділів, таблиць тощо;

· знаки +, –, %, ставляться лише біля цифр і не подвоюються: № 8, 10, а не № шість чи № № 2, 4; знак № не ставиться у порядковій нумерації розділів, сторінок, додатків, таблиць, малюнків, а також при скороченнях;

· округлення числових значень величин повинно бути однаковим:

· 1,75:2,00, а не 1,75:2;

· не допускається заміна слова буквеною позначкою, наприклад: слід писати – температура на складі, а не t на складі;

· не можна вживати індекс НТД без реєстраційного номера: відповідно до ГОСТ виробляється;

· у тексті потрібно дотримуватись загальноприйнятих скорочень слів:

табл., рис., ф-ла тощо; правила застосування скорочень регулюються стандартом ГОСТ 7.12-77 “Сокращение слов и словосочетаний в библиографическом описании печати”;

· не дозволяється використання довільних скорочень: мінбуд, хлібзавод, держслужба тощо.

Магістерська робота виконується на окремих аркушах білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Робота має бути власне написана охайно і розбірливо, пастою чи чорнилом чорного кольору або надрукована через 1,5 міжрядкові інтервали [28, 46].

Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша:

зліва – 30 мм;

справа – 10 мм;

зверху – 15мм;

знизу – 20 мм.

Усі сторінки мають бути пронумеровані. Починається нумерація з титульного листа (без позначення на ньому сторінки) арабськими цифрами посередині сторінки.

Готова робота подається у зброшурованому вигляді.

Текст роботи розбивається на розділи, підрозділи, які теж нумеруються арабськими цифрами:

Розділ 1

Розділи можуть ділитися на підрозділи. Номер підрозділу складається з двох чисел, розмежованих крапкою: розділ 3, підрозділ 1, пункт 2 – 3.1.2.

Рубрикація, тобто поділ тексту на розділи, підрозділи, пункти тощо, повинна мати зміст і при написанні роботи.

Заголовок розділу у тексті розташовують посередині сторінки; підрозділу або основного тексту – з абзацу. Відстань між заголовком і попереднім текстом повинна дорівнювати 4 інтервалам (20 мм). Основний текст від заголовка підрозділу пишеться без інтервалу, відстань між попереднім текстом і заголовком підрозділу – 4 інтервали [46].

Не можна вміщувати заголовок внизу однієї сторінки, а текст починати з іншої. Не допускається розрив одного речення таблицею.

У тексті роботи мають бути посилання на всі використані джерела.

Якщо табличні дані запозичені з літературного джерела, то на нього треба посилатися у тексті, взявши номер джерела у квадратні дужки, а номер таблиці в круглі.

Наприклад, за даними види панелей перекриття (табл. 6)...

Посилання на формули позначають порядковим номером формули в круглих дужках, наприклад: у формулі (2)...

Виклад тексту кожного розділу слід починати з нової сторінки.

5.2. ВИМОГИ ДО ІЛЮСТРАЦІЙ

Текст магістерської роботи ілюструють схемами, таблицями, кресленнями, фотографіями, графіками, діаграмами, номограмами. Вибір виду ілюстрації залежить від зручності подання змісту і форми матеріалу та поставленої мети.

Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – вірогідною. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, який відтворює її зміст.

Заголовки розміщують над таблицею. Усі таблиці нумерують.

Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово “Таблиця”, її порядковий номер. Знак “№” перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: Табл. 1.3. (третя таблиця першого розділу) [46].

Таблиця 1.3

Назва колонки		Заголовки і підзаголовки
				(гр.1 х гр.) (гр. - гр.)
А	Б

Назва (зміст) рядків (Графи колонки) (бокових)

У таблиці бокових не повинен займати більше, ніж 1/3 її формату, а висота заголовка – більше, ніж 1/3 висоти таблиці. Вертикальні графи нумерують у тих випадках, якщо в тексті на них є посилання або якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, розміщеними в різних графах. Назву їх пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов'язані з назвою, з малої, в інших випадках – з великої. Розміщення заголовка таблиці по діагоналі не дозволяється. Висота рядка має бути не меншою ніж 8мм. Графу “№№ п/п” в таблицю не вводять. Якщо таблицю переносять на іншу сторінку, то пишуть: “Продовження таблиці... “.

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні – вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють сполученням ”те саме”, а далі – лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів. Якщо цифрові або інші дані відсутні, то ставлять пропуск. Цифри в графах таблиці належить проставляти так, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній графі.

Кожну таблицю необхідно супроводжувати коротким аналізом змісту й висновками. Якщо є посилання на таблицю, то вказують її номер і слово “таблиця...” в скороченому вигляді. Наприклад: табл.1.2. Таблицю знизу закривати не слід. Вона повинна бути виконана чорним чорнилом.

Кількість ілюстрацій, використаних у дипломній роботі, визначається їхнім змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності і змістовної контексності.

Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об'ємні. Найчастіше використовуються лінійні, а із площинних – стовпчикові та секторні (сегментні). На лінійні діаграми можна наносити показники, використовуючи такий самий колір, як і для позначення ліній.

На стовпчикових діаграмах дані зображують у вигляді вертикальних прямокутників однакової ширини, на стрічкових – у вигляді горизонтальних прямокутників однакової висоти.

Секторна діаграма – це коло, поділене на сектори, розмір яких відповідає величинам зображених предметів або рівням показників.

Схема за допомогою умовних позначень без дотримання масштабу передає основну конструкцію будь-якого механізму, показує взаємозв'язок явищ. Креслення слід виконувати чорним кольором.

Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) іменуються рисунками і нумеруються послідовно в межах розділу, розділяючи крапкою номер розділу і порядковий номер рисунка.

Наприклад: рис.1.2 (другий рисунок першої розділу). Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням.

Усі ілюстративні матеріали розміщують після посилання на них.

Таблиці, графічний матеріал розміщують відповідно до стандарту ЕСКД, щоб їх можна було читати без повороту рукопису, тобто зверху вниз і зліва направо. Якщо це неможливо, їх розміщують так, щоб для читання треба було повернути рукопис за годинниковою стрілкою, тобто зліва направо. Роботу не слід перенасичувати ілюстративним матеріалом [46, літ. джерела в підрозділі 5.1, стор.30 даних МВ].