Загальна база тестів 4 страница

А. Набряк Квінке.

В. Бешиха обличчя.

С. Хвороба Мікуліча.

D. Епідемічний паротит.

Е. Гострий серозний паротит.

177. У чоловіка біль і припухлість у пра­вій привушній ділянці, поганий сон, втрата апетиту. Хворіє рік. Біль зростає під час їжі, а потім зникає. Попередній діагноз: загострення хронічного сіалоаденіту. Які додаткові методи досліджен­ня треба провести для підтвердження діаг­нозу?

А. Пункцію привушної слинної залози.

В. Рентґеноргафію нижньої щелепи з ураже­ного боку.

С. Рентґенографію слинної залози.

D. Комп’ютерну томографію.

Е. Електроодонтодіагностику.

178. У хворого 5 діб погане самопочуття, головний біль, температура тіла 38,2°С, набряк тканин лівої привушної ділян­ки, привушна слинна залоза щільна, різ­ко болісна, набряк без чітких меж, шкі­ра гіперемована і набрякла. При масажі з протоки слина не виділяється. Який вірогідний діагноз?

А. Калькульозний сіалоаденіт.

В. Епідемічний паротит.

С. Синдром Шеґрена.

D. Гострий гнійний паротит.

Е. Паротит Герценберґа.

179. Який метод дослідження дає можли­вість встановити діагноз: слинно-кам’я­на хвороба піднижньощелепної слинної залози з локалізацією конкремента в ви­відній протоці?

А. Рентґенографія тканин дна порожни­ни рота.

В. Радіоізотопне дослідження.

С. Зондування вивідної протоки.

D. Пункційна біопсія слинної залози.

Е. Термографія.

180. У хворого, 43 років, відчуття важкос­ті в правій привушній залозі, солонува­тий смак у роті, часті загострення запаль­ного процесу в привушній залозі. Зало­за щільна, пружно-еластична, безболіс­на. З устя протоки виділяється слина з домішками слизу. На сіалограмі в парен­хімі залози — множинні мілкі порожнини. Поставте діагноз.

А. Синдром Шеґрена.

В. Паротит Герценберґа.

С. Хронічний інтерстиційний паротит.

D. Хронічний паренхіматозний паротит.

Е. Аденома правої привушної залози.

181. У хворої періодичний біль у правій піднижньощелепній ділянці, посилюєть­ся під час вживання їжі. Рот відкриває вільно, з устя протоки правої підниж­ньощелепної слинної залози виділяється каламутна слина, залоза збільшена, щіль­на, за ходом її протоки є ущільнення. На рентґенограмі дна порожнини рота — тінь овальної форми розміром 0,5 × 0,8 см. Поставте діагноз.

А. Аденофлегмона правої піднижньо-щелепної ділянки.

В. Слинно-кам’яна хвороба правої піднижньощелепної слинної залози.

С. Одонтогенна флегмона правого піднижньощелепного трикутника.

D. Гострий гнійний лімфаденіт правої піднижньощелепної ділянки.

Е. Змішана пухлина правої піднижньо­щелепної слинної залози.

182. Хворому, 42 років, з діагнозом «Хро­нічний калькульозний сіалоаденіт лівої піднижньощелепоної слинної залози» по­трібно провести сіалографію. Скільки контрастної речовини потрібно увести?

А. 1–1,5 мл

В. 0,5–0,7 мл

С. 1,7–2,2 мл

D. 2–2,5 мл

Е. 3 мл

183. Чому дорівнює секреція слини до­рослої людини за добу?

А. 300–800 мл

В. 500–1000 мл

С. 1000–1500 мл

D. 1500–2000 мл

Е. 2000–2500 мл

184. У хворого, 13 років, припухлість та біль у привушних ділянках, температу­ра тіла 39°С, сухість у порожнині рота. Хворіє 3 доби. Набряк тканин обох при­вушних ділянок, зміщення мочок вух. Больові точки попереду від козелка ву­ха, біля верхівки соскоподібного відрост­ка, над вирізкою нижньої щелепи. Гі­перемія слизової оболонки навколо отво­рів вивідних проток слинних залоз, з про­ток виділяється каламутна слина в не­значній кількості. Якій діагноз?

А. Псевдопаротит Герценберґа.

В. Гострий неепідемічний паротит.

С. Гострий епідемічний паротит.

D. Хвороба Мікуліча.

Е. Хронічний паренхімотозний паротит.

185. У хворої, 56 років, припухлість пра­вої привушно-жувальної ділянки, відчут­тя важкості в ділянці залози, солонуваті виділення з проток. Пружно-еластична припухлість правої привушної залози, в її деяких ділянках відзначають ущільнен­ня. Рот відкриває вільно, слизова оболон­ка щік рожева, волога. З проток виділя­ється слина з домішками слизу та гною. Який можна поставити діагноз?

А. Епідемічний паротит.

В. Хронічний паренхіматозний сіало­аденіт.

С. Хвороба Мікуліча.

D. Синдром Ґужеро-Шеґрена.

Е. Гострий паренхіматозний сіалоаденіт.

186. На користь якого захворювання свід­чить сіалографічна картина, що харак­теризується наявністю в тілі привушної слинної залози порожнин діаметром до 5–10 мм, протоки залози не визнача­ються?

А. Пізня стадія хронічного паренхіма­тозного паротиту.

В. Пізня стадія хронічного інтерстиційного паротиту.

С. Хронічний сіалодохіт.

D. Слинно-кам’яна хвороба.

Е. Туберкульоз слинних залоз.

187. Хворому, 47 років, проведено паротидектомію з приводу мукоепідермоїдної пухлини. Після операції виникла відсут­ність змикання повік на боці операції. Яка гілка лицевого нерва пошкоджена?

А. Шийна.

В. Скронева.

С. Щічна.

D. Вилична.

Е. Крайова гілка.

188. У хворого, 56 років, припухлість у правій привушно-жувальній ділянці, від­чуття важкості в ділянці залози, солону­ваті виділення з проток. Пружно-елас­тична припухлість, у деяких ділянках наявні ущільнення. Рот відкривається повністю, слизова оболонка щік роже­ва, волога. З проток виділяється слина з домішками слизу та гною. Який найімо­вірніший діагноз?

А. Паренхіматозний сіалоаденіт.

В. Епідемічний паротит.

С. Хвороба Мікуліча.

D. Синдром Ґужеро-Шеґрена.

Е. Гострий сіалодохіт.

189. У хворої, 64 років, припухлість при­вушних залоз, сухість слизової оболонки порожнини рота та очей, відчуття «заси­паного піску» в очах. Хворіє на ревмато­їдний артрит. Слинні залози ущільнені, горбисті, безболісні. З вивідних проток виділяється кілька крапель в’язкої сли­ни. Який діагноз?

А. Паротит Герценберґа.

В. Синдром Мікуліча.

С. Синдром Шеґрена.

D. Синдром Хеєрфордта.

Е. Хронічний паротит.

190. У хворого припухлість правої при­вушної ділянки, слабкість, температура тіла 37,5°С, щільний болісний обмежено-рухомий інфільтрат привушної діля­нки, із протоки привушної залози виді­ляється прозора слина. Який імовірний діагноз?

А. Несправжній паротит Герценберґа.

В. Гострий серозний паротит.

С. Слинно-кам’яна хвороба привушної залози.

D. Епідемічний паротит.

Е. Аденома привушної залози.

191. У хворого, 50 років, після травми 3 міс. тому на нижній губі з’явилось утворення круглої форми діаметром до 1 см з чіткими краями. Слизова оболон­ка над утворенням дещо ціанотична, без­болісна, утвір м’якої консистенції, виступає над рівнем слизової оболонки губи. Поставте діагноз.

А. Гемангіома нижньої губи.

В. Папілома нижньої губи.

С. Ретенційна кіста нижньої губи.

D. Фіброма нижньої губи.

Е. Лінфангіома нижньої губи.

192. У чоловіка, 59 років, болісна при­пухлість у правій привушній ділянці, яка з’явилася 5 днів тому. Температура тіла 38°С, загальна слабкість. Припухлість у правій привушній ділянці болісна, шкіра гіперемована. Із вихідної протоки слин­ної залози виділяється густа слина в не­значній кількості. Який діагноз?

А. Епідемічний паротит.

В. Гострий гнійний паротит.

С. Псевдопаротит Герценберґа.

D. Хронічний інтерстиційний паротит.

Е. Абсцес правої привушної ділянки.

193. У 15-річного хворого на 2-гу добу після розкриття фурункула губи з’явилися ціанотичність та ущільнення у вигляді тяжа, температура тіла 39°С. Він приймає ан­тибіотики, анальгетики. Що необхідно призначити додатково?

А. Зігрівальні компреси щоки.

В. Бісептол 480 мг по 2 таблетки 2 рази на добу.

С. Розчин глюкози 40% по 20 мл довенно.

D. Розчин димедролу 1% по 1 мл дом’язево.

Е. Розчин гепарину по 5 тис. ОД кожні 4–6 год.

194. У хворого, 44 років, пульсуючий біль в оці, обмежене відкривання рота. Він пов’язує це з видаленням 18 зуба. Хворіє 5 днів, температура тіла 38,7°С, припух­лість повік, хемоз кон’юнктиви, натис­кaння на око болісне, рухомість його обмежена. Вкажіть діагноз.

А. Абсцес ретробульбарного простору.

В. Абсцес підочноямкової ділянки.

С. Абсцес підскроневої ділянки.

D. Флегмона підскроневої ділянки.

Е. Гострий одонтогенний гайморит.

195. У хворої, 45 років, після грипу виникло малоболісне новоутворення правої при­вушної ділянки. Відзначає слабкість, тем­пература тіла 37,6°С. У правій привуш­ній ділянці визначається овальний новоутвір щільноеластичної консистен­ції з рівними контурами, не спаяний зі шкірою. Зі стенонової прото­ки виділяється чиста слина. Який діагноз?

А. Аденома привушної слинної залози.

В. Атерома.

С. Загострення хронічного лімфаденіту (псевдопаротит Герценберґа).

D. Фіброма.

Е. Ліпома.

196. У жінки, 37 років, біль у щоці поси­люється при доторканні. П’ять діб тому впала та забила щоку, де виявлено об­межений інфільтрат, шкіра щоки гіпер-емована, важко береться у складку, від­значають симптом флюктуації. Слизова оболонка щоки набрякла, з відбитками зубів. Встановіть діагноз.

А. Травматичний остеомієліт нижньої щелепи.

В. Абсцес щоки.

С. Гематома щоки.

D. Флегмона щоки.

Е. Гострий лімфаденіт.

197. У хворого, 28 років, карбункул верх­ньої губи. Стан тяжкий, набряк та ціаноз обличчя, слизової оболонки губ, кон’юнк­тиви. Очні щілини закриті, екзофтальм. Яке виникло ускладнення?

А. Менінгіт.

В. Тромбоз кавернозного синусу.

С. Абсцес мозку.

D. Сепсис.

Е. Флегмона очної ямки.

198. У хворого, 37 років, абсцедуючий фу­рункул верхньої губи. Проведено бакте­ріологічне дослідження ексудату. Куль­туру якого збудника виявлено? А. Монокультуру стафілокока.

В. Монокультуру кишкової палички.

С. Монокультуру протея.

D. Асоціацію стафілокока і найпрості­ших.

Е. Монокультуру стрептокока.

199. У підлітка, 15 років, біль і припух­лість м’яких тканин у підпідборідній ділянці, висока температура, різко боліс­ний інфільтрат, шкіра гіперемована, не береться в складку, зуби інтактні. Який діагноз можна припустити?

А. Нагноєння серединної кісти шиї.

В. Гострий остеомієліт.

С. Гострий лімфаденіт.

D. Загострення хронічного лімфаденіту.

Е. Аденофлегмона підпідборідної ділян­ки.

200. У хворого, 26 років, температура тіла 39°С, нездужання, озноб, порушення апетиту, сну. Інфільтрат у підщелепній ділянці має чіткі контури, різко боліс­ний, шкіра над ним гіперемована й на­пружена, визначається флюктуація. З ям­ки 36 зуба гнійні виділення. Який діаг­ноз у хворого?

А. Гострий гнійний лімфаденіт.

В. Гострий серозний лімфаденіт.

С. Аденофлегмона.

D. Загострення хронічного лімфаденіту.

Е. Хронічний лімфаденіт.

201. У пацієнта на верхній губі різко боліс­ний, обмежений інфільтрат, що підійма­ється на рівнем здорової шкіри, конусо­подібної форми з гнійно-некротичним стрижнем у центрі, температура тіла 39°С. Поставте діагноз.

А. Остеофолікуліт.

В. Карбункул.

С. Фурункул.

D. Глибокий фолікуліт.

Е. Сибірково-виразковий карбункул.

202. Пацієнта непокоїть свербіння шкі­ри, хвилеподібна температурна реакція. На шиї визначається конгломерат лім­фатичних вузлів, щільних та малорухо­мих. З боку порожнини рота немає яв­них патологічних змін. У пунктаті вияв­ляються клітини Березовського-Штернберґа. Поставте діагноз:

А. Сифілітичний лімфаденіт.

В. Туберкульозний лімфаденіт.

С. Актиномікотичні ураження лімфо­вузлів.

D. Лімфолейкоз.

Е. Лімфогранульоматоз (хвороба Годжкіна).

203. У хворого, 30 р., температура тіла 39°С, погіршення самопочуття, інфільт­рат округлої форми на верхній губі до 2,5 см. Хворіє 3 дні. Шкіра над інфіль­тратом бурякового кольору з некротич­ним стрижнем у центрі. Верхня губа гі­перемована, набрякла. Поставте діагноз.

А. Фурункул верхньої губи.

В. Карбункул верхньої губи.

С. Ретенційна кістка верхньої губи.

D. Гострий періостит верхньої щелепи.

Е. Гострий гнійний лімфаденіт.

204. Хвора, 24 років, на 21-му тижні вагітності їй проведено розкриття підще­лепного абсцесу від 36 зуба. Які ліки до­цільно їй назначити, враховуючи її ста­тус?

А. Офлоксацин.

В. Пеніцилін.

С. Тетрациклін.

D. Гентаміцин.

Е. Лінкоміцин.

205. Яке із перерахованих захворювань найчастіше ускладнюється тромбофле­бітом лицевих вен?

А. Гострий остеомієліт верхньої щелепи.

В. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи.

С. Фурункул верхньої губи.

D. Гострий гнійний гайморит.

Е. Флегмона крило-піднебінної ямки.

206. У жінки припухлість лівої підщелеп­ної ділянки з’явилася 3 дні тому, темпе­ратура тіла 37,4°С, відначається вузол щільноеластичної консистенції, малоболісний, рухомий, круглої форми, з глад­кою поверхнею, розміром 2 × 1,5 см. Ко­ронка 36 зуба зруйнована, перкусія бо­лісна. Поставте діагноз.

А. Гострий серозний сіалоаденіт підще­лепної слинної залози.

В. Одонтогенний абсцес підщелепної ді­лянки.

С. Одонтогенна флегмона підщелепної ділянки.

D. Одонтогенний хронічний лімфаденіт підщелепної ділянки.

Е. Одонтогенний гострий серозний лім­фаденіт підщелепної ділянки.

207. У хворого, 43 років, дещо болісний новоутвір в правій підщелепній ді­лянці. З’явився 2 міс. тому після пере­несеного грипу, щільноеластичної кон­систенції з рівними контурами, не спая­ний зі шкірою. З протоки підщелепної слинної залози виділяється прозора сли­на. Який діагноз?

А. Хронічний лімфаденіт.

В. Хронічний сіалоаденіт.

С. Слинно-кам’яна хвороба.

D. Аденома слинної залози.

Е. Ліпома.

208. При локалізації запального процесу в ділянці середньої третини обличчя найнебезпечнішими гнійними усклад­неннями є:

А. Гострий остеомієліт верхньої щелепи.

В. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи.

С. Фурункул носо-губної складки.

D. Гнійний гайморит.

Е. Глибока флегмона.

209. Назвіть найпоширеніше ускладнен­ня фурункула обличчя:

А. Абсцес головного мозку.

В. Сепсис.

С. Медіастеніт.

D. Флегмони м’яких тканин обличчя.

Е. Тромбофлебіт вен обличчя.

210. У хворого, 22 років, болісна припух­лість у ділянці правої привушної слин­ної залози. За тиждень до цього у хворо­го були садна шкіри щоки, яка гоїлася під гнійним струпом. За останні два дні відзначає посилення болю, температуру тіла 38,6°С. Шкіра привушної ділянки напружена, інфільтрат 2,5 × 3,5 см, щіль­ний, болісний, шкіра над ним обмеже­но рухома, слизова оболонка навколо устя слинної протоки не змінена, слина прозора. Поставте діагноз.

А. Загострення хронічного паротиту.

В. Гострий лімфаденіт.

С. Абсцес привушно-жувальної ділянки.

D. Гострий неепідемічний паротит.

Е. Епідемічний паротит.

211. У пацієнта, 20 років, болісна припух­лість у правій підщелепній ділянці, яка з’явилася 2 дні тому; що пов’язує з бо­лем у 46 зубі. У правій підщелепній ді­лянці визначається рухомий болісний щільноеластичний вузол округлої фор­ми, не спаяний з тканинами, розміром 1,5 × 2 см. Відкривання рота повне, сли­зова оболонка без змін, перкусія 46 зу­ба болісна. Поставте діагноз.

А. Гострий серозний одонтогенний лім­фаденіт.

В. Гострий гнійний одонтогенний лім­фаденіт.

С. Хронічний одонтогенний лімфаденіт.

D. Аденома підщелепної залози.

Е. Хронічний калькульозний сіалоаденіт.

212. У хворого біль при ковтанні, рухах язика, обмежене болісне відкривання ро­та, припухлість у лівій підщелепній ді­лянці, підвищена температура тіла. Два дні тому з’явився біль, який посилюєть­ся при стисканні зубів, потім з’явилася припухлість. Виявлено збільшення та біль лімфатичних вузлів лівої підще­лепної ділянки, відкривання рота до 3 см, згладження лівого щелепно-язикового жолобка, гіперемія слизової оболонки цієї ділянки, інфільтрат. 37 зуб зруйно­ваний, перкусія його болісна. Встановіть діагноз.

А. Гострий періодонтит 37 зуба.

В. Флегмона крило-нижньощелепного простору від 37 зуба.

С. Абсцес щелепно-язикового жолобка.

D. Перитонзилярний абсцес від 37 зуба.

Е. Флегмона навкологлоткового прос­тору від 37 зуба.

213. У хворого новоутвір в правій підщелепній ділянці. Виник місяць то­му після ангіни. Температура тіла 37,2°С. Проводили протизапальну терапію, але новоутвір не зменшився. Об’єктивно: дещо бо­лісний, кулястий новоутвір щільноеластичної консистенції з рівними кон­турами, не спаяний зі шкірою, з протоки підщелепної слинної залози виділяється прозора слина. Якому захворюванню від­повідає ця клінічна картина?

А. Слинно-кам’яній хворобі.

В. Хронічному сіалоаденіту.

С. Хронічному лімфаденіту.

D. Аденомі слинної залози.

Е. Атеромі.

214. У чоловіка болючий набряк у лівій піднижньощелепній ділянці з’явився че­рез три доби після пошкодження шкіри під час гоління. Діагноз: гострий сероз­ний лімфаденіт піднижньощелепної ді­лянки. Який метод лікування необхідно обрати?

А. Пов’язка за Дубровіним з антисепти­ком.

В. Видалення лімфатичного вузла

С. Розтин запального процесу.

D. Антибактеріальна терапія і компре­си з розчином димексиду.

Е. Блокада запального процесу розчи­ном новокаїну.

215. У хворого, 42 років, діагностовано абсцес твердого піднебіння. Яка особли­вість розкриття цього абсцесу?

А. Язикоподібний розріз.

В. Лінійний розріз.

С. Трикутний розріз.

D. Два паралельні лінійні розрізи.

Е. Трапецієподібний розріз.

216. У хворого, 27 років, тяжкий стан, сильний розпиральний біль у ділянці пра­вої верхньої губи і щоки, іррадіація у ву­хо та око. Хворіє 3 доби, що пов’язує з травмою гнояка на шкірі верхньої губи, під час гоління. Температура тіла 38,8°С, шкірні покриви бліді, вологі, пульс в’я­лий — 94 уд./хв., АТ — 115/70 мм рт. ст. При­пухлість верхньої губи, крила носа і пра­вої щоки, крило носа зміщене, черво­на облямівка лисниться, шкіра верхньої губи ціанотично-багряного кольору, носо-губна складка згладжена, у центрі гу­би визначається некроз діаметром до 2,5 см. Піднижньощелепні лімфатичні вузли збільшені, болісні при пальпації. Очна щілина зліва звужена. Який діагноз?

А. Абсцес верхньої губи.

В. Актиномікоз верхньої губи.

С. Фурункул верхньої губи.

D. Карбункул верхньої губи.

Е. Флегмона підочноямкової ділянки.

217. У хворої слинно-кам’яна хвороба пра­вої піднижньощелепної слинної залози с локалізацією каменю в протоці, загост­рення запального процесу (абсцес щелеп­но-язикового жолобка). Яке лікування Ви запропонуєте хворій у першу чергу?

А. Пілокарпін, внутрішньо.

В. Протизапальну терапію.

С. Видалення зубного каменю.

D. Розкриття абсцесу щелепно-язиково­го жолобка.

Е. Фізіотерапевтичні процедури.

218. Як Ви будете розкривати абсцес на твердому піднебінні?

А. Хрестоподібним розрізом.

В. Лінійним розрізом перпендикулярно до серединного піднебінного шва.

С. Пункцією гнояка й відсмоктуванням ексудату.

D. Висіченням невеликої ділянки м’я­ких тканин трикутної форми на міс­ці найбільшого вибухання.

Е. Лінійним розрізом паралельно до аль­веолярного гребеня.

219. У хворого, 34 років, гострий гнійний одонтогенний періостит твердого під­небіння від видаленого 14 зуба. Абсцес піднебіння за 3 дні не зменшився. Що ще потрібно було провести хворому?

А. Зробити овальний розріз слизової оболонки та окістя в місці найбіль­шого вип’ячування з наступним дре­нуванням.

В. Зробити лінійний розріз слизової обо­лонки в місці найбільшого вип’ячу­вання.

С. Проколоти абсцес голкою і відсмок­тати його вміст.

D. Призначити антибіотикотерашю, фі­зіотерапевтичне лікування.

Е. На піднебінні в стінці абсцесу ство­рити дефект трикутної форми чи ви­різати смугу завширшки до 3 мм.

220. У хворого, 62 років, сильний постій­ний, пульсуючий біль під язиком, який поширюється на вухо і скроню, біль під час вживання їжі, утруднене відкриван­ня рота, загальний незадовільний стан. Тиждень тому почав боліти зу­б на нижній щелепі, температура тіла 38,9°С, погіршився загальний стан. Ко­ронка 37 зруйнована на 2/3, перкусія без­болісна. У зоні щелепно-язикового жо­лоба на рівні 36, 37 зубів визначається інфільтрат, слизова оболонка гіперемована, набрякла. Сформулюйте діагноз.

А. Флегмона лівого крило-нижньоще­лепного клітковинного простору.

В. Гострий одонтогенний періостит аль­веолярного відростка нижньої щеле­пи від 37 зуба.

С. Загострення хронічного періодонтиту 37 зуба.

D. Абсцес щелепно-язикового жолобка від 37 зуба.

Е. Перитонзилярний абсцес від 37 зуба.

221. Хворому встановлено діагноз: абсцес твердого піднебіння. Як правильно про­вести розтин абсцесу?

А. Трикутний розріз у ділянці твердого піднебіння.

В. Лінійний розріз паралельно шву твер­дого піднебіння.

С. Лінійній розріз перпендикулярно до шва твердого піднебіння.

D. Відсмоктування гною за допомогою шприца.

Е. Провести прокол абсцесу.

222. У чоловіка, 48 років, на шкірі підбо­ріддя пустула швидко розвинулася до щільного, різко болючого інфільтрату розміром 3 × 5 см. Шкіра на ним синьо-червоного кольору. У центрі три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підпідборіддя збільшені, бо­лісні. Встановити діагноз.

А. Атерома, яка нагноїлася.

В. Бешиха підборіддя.

С. Актиномікоз шкіри підборіддя.

D. Карбункул підборіддя.

Е. Фурункул підборіддя.

223. У чоловіка, 20 років, у ділянці верх­ньої губи справа є різкий набряк і щіль­ний інфільтрат розміром 1,5 х 1,5 см, з точковою некротичною кіркою, після її зняття видно некротичний стовбур. Вста­новити діагноз.

А. Актиномікоз.

В. Бешиха.

С. Фурункул.

D. Карбункул.

Е. Атерома.

224. Жінка, 23 років, лікується з приводу, фурункула лівої щоки. Раптово стан хво­рої погіршився, з’явився головний біль, висока температура тіла, збільшився на­бряк, з’явився щільний інфільтрат у ви­гляді тяжа, направленого до внутрішньо­го кута ока. Яке ускладнення розвину­лося у цієї пацієнтки?

А. Абсцес обличчя.

В. Тромбофлебіт обличчя.

С. Флегмона.

D. Карбункул.

Е. Бешиха шкіри.

225. Препарати якої групи включають у комплексне лікування фурункулів ще­лепно-лицевої ділянки для профілакти­ки тромбофлебіту лицевих вен?

А. Антибіотики і знеболювальні засоби.

В. Протеолітични ферменти й антибіо­тики.

С. Антикоагулянти й антибіотики.

D. Гіпосенсибілізувальні препарати, ан­тибіотики.

Е. Вітаміни та антибіотики.

226. У хворого температура тіла 38°С, ін­фільтрат округлої форми на верхній гу­бі, спаяний з прилеглими тканинами, з некротичним стрижнем у центрі, шкіра бурякового кольору. Який діагноз мож­на встановити?

А. Фурункул верхньої губи.

В. Гострий періостит верхньої губи.

С. Ретенційна кіста.

D. Гострий лімфаденіт.

Е. Карбункул верхньої губи.

227. У чоловіка, 18 років, у ділянці лівого кута нижньої щелепи є фурункул, при­леглі тканини напружені, синюшність і ущільнення у вигляді тяжа поширюється до кута ока. Загальний стан погіршений, температура тіла 38,5°С. Яке ускладнен­ня виникло у хворого?

А. Карбункул щоки.

В. Абсцес щоки.

С. Флегмона щоки.

D. Гострий гайморит.

Е. Тромбофлебіт лицевої вени.

228. У чоловіка на шкірі підборіддя щіль­ний, різко болючий інфільтрат розміром 3x6 см, шкіра на ним синьо-червоного кольору, у центрі дві зони некрозу на­вколо волосяних фолікулів. Встановити діагноз.

А. Бешиха підборіддя.

В. Карбункул підборіддя.

С. Актиномікоз шкіри підборіддя.

D. Атерома, яка нагноїлася.

Е. Алергійний дерматит.

229. У чоловіка, 20 років, у ділянці верх­ньої губи є різкий набряк і щільний ін­фільтрат розміром 1,5 х 1,5 см. У центрі інфільтрату відзначають точкову некро­тичну кірку. Після зняття її видно нек­ротичний стовбур. Встановити діагноз.

А. Фурункул.

В. Сібірково-виразковий карбункул.

С. Актиномікоз шкіри.

D. Карбункул.

Е. Нагноєна атерома.

230. Чоловіку встановлено діагноз: абс­цес твердого піднебіння від 12 зуба. Як правильно провести розтин абсцесу?

А. Пункція гнояка.

В. Лінійний розріз паралельно шву твер­дого піднебіння.

С. Лінійний розріз перпендикулярно до шва твердого піднебіння.

D. Вирізати ділянку слизово-окісного клаптя.

Е. Видалення 12 зуба.

231. У жінки, 44 років, гострий пульсуючий біль у ділянці верхньої щелепи про­тягом трьох діб. У ділянці 26 зуба визна­чається запальний інфільтрат, болісний при пальпації, 26 зуб інтактний, рухо­мість 2 ступеня, перкусія болісна, пародонтальна кишеня 7 мм. Який імовір­ний діагноз?

А. Пародонтальний абсцес від 26 зуба.

В. Загострення хронічного періодонтиту 26 зуба.

С. Гострий гнійний періодонтит 26 зуба.

D. Гострий серозний періодонтит.

Е. Абсцес піднебіння.

232. У хворої, 23 років, обмеження від­кривання рота, біль у горлі з іррадіацією у вухо. Температура тіла 37,9°С. Облич­чя симетричне, пальпація під кутом ще­лепи різко болісна, відкривання рота на 1 см. При огляді порожнини рота після блокади за Берше-Дубовим-Уваровим виявляють набряк та гіперемія слизової оболонки крило-нижньощелепної склад­ки, при пальпації біль. Встановити діаг­ноз.

А. Абсцес паратонзилярного простору.

В. Абсцес щелепно-язикового жолобка.

С. Флегмона навкологлоткового прос­тору.

D. Абсцес крило-нижньощелепного прос­тору.

Е. Флегмона піднижньощелепної ділянки.

233. Хворому із флегмоною субмасетеріального простору буде проводитись розкриття гнояка під місцевим потенційо­ваним знеболюванням. Як запобігти ви­никнення стійких післяопераційних ру­бцевих змін у жувальному м’язі?

А. Треба уникати горизонтального (по­перечного) розсічення волокон жу­вального м’яза.

В. Перед розтином необхідно жувальний м’яз пошарово інфільтрувати розчи­ном анестетика.

С. Треба здійснити ретельний гемостаз операційної рани, та накласти давля­чу пов’язку.

D. Остерігатись під час операції значно­го відшарування жувального м’яза від гілки нижньої щелепи.

Е. Дренувати рану лише трубчастими дренажами незначного діаметру або гумовими смужками.

234. У хворого одонтогенна флегмона лівого піднижньощелепного трикутника. Який розріз необхідно зробити під час розтину флегмони?

А. Зробити внутрішньоротовий розріз.

В. Паралельно нижньому краю тіла нижньої щелепи і відступаючи від нього на 2 см донизу.

С. Паралельно нижньому краю тіла ниж­ньої щелепи і відступаючи від нього на 1 см донизу.

D. По нижньому краю тіла нижньої ще­лепи.

Е. Паралельно нижньому краю тіла ниж­ньої щелепи і відступаючи 0,5 см до­низу.

235. У хворого, 47 рків, біль рвучкого ха­рактеру, набряк тканин підочноямкової ділянки, температура тіла 39°С, погане самопочуття. У підочноямковій ділянці: різко болісний інфільтрат, шкіра гіперемована, у складку не береться. Слизо­ва оболонка з вестибулярного боку біля 27 зуба різко набрякла, гіперемована, ко­ронка його зруйнована. При перкусії — біль. Який діагноз найімовірніший?

А. Гострий одонтогенний остеомієліт.

В. Гострий гнійний періостит.

С. Загострення хронічного періодонтиту.

D. Флегмона підочноямкової ділянки.

Е. Гострий одонтогенний гайморит.

236. У хворого, 45 років, загальна слабість, біль і припухлість у лівій підщелепній ділянці, температура 39°С. Неодноразо­во болів 36 зуб. Набряк лівої підщелеп­ної ділянки, пальпується щільний ін­фільтрат, шкіра над ним гіперемована, в складку не збирається. У 36 зубі по­рожнина, його перкусія болюча, слизо­ва оболонка біля зуба гіперемована, на­брякла. Який діагноз?