Загальна база тестів 2 страница

D. Гострий одонтогенний гайморит від 26 зуба

Е. Гострий одонтогенний остеомієліт від 26 зуба

65. У проекції верхівки кореня 27 зуба спостерігається деструкція кістки круг­лої форми з чіткими краями розміром 0,7 х 0,7 см. Поставте діагноз.

А. Кіста верхньої щелепи

В. Кістогранульома від 27 зуба

С. Гранульома в ділянці 27 зуба

D. Одонтома в ділянці 27 зуба

Е. Остеома верхньої щелепи в ділянці 27 зуба

66. При ендодонтичному лікуванні пе­ріодонтиту 46 зуба відбувся злам інстру­мента в середній третині кореня. Вибе­ріть метод лікування.

А. Видалення зуба.

В. Ампутація кореня.

С. Короно-радикулярна сепарація.

D. Резекція верхівки кореня.

Е. Гемісекція кореня.

67. Хворий скаржиться на біль, відчуття важкості у лівій верхній щелепі. Раніше видалено 25 зуб, але поліпшення не на­стало, з’явилося гнійне відділення з лі­вого носового ходу. Як провести пунк­цію верхньощелепної пазухи?

А. Через нижній носовий хід

В. Через верхній носовий хід

С. Через середній носовий хід

D. Через верхній та нижній носовий хід

Е. Через середній та нижній носовий хід

68. Хворий відзначає періодичний біль у ділянці 11 зуба, канал якого пломбовано 4 роки тому. Перкусія 11 зуба бо­люча, у ділянці верхівки кореня 11 зуба безболісне вибухання без чітких меж, у ділянці верхівки кореня 11 зуба спостерігають розрідження кістки з чіткими контурами діаметром 5 мм, кореневий канал запломбовано на 2/3. Який метод хірургічного лікування доцільно вибрати?

А. Гемісекцію 11 зуба

В. Видалення 11 зуба і кюретаж лунки

С. Резекцію верхівки кореня 11 зуба

D. Ампутацію кореня 11 зуба

Е. Періостотомію

69. Хворому встановлено діагноз: гост­рий гнійний одонтогенний гайморит від 17 зуба. Який метод лікування є раціо­нальним?

А. Видалення 17 зуба, пункція верхньо­щелепної пазухи, протизапальна терапія

В. Пункція верхньощелепної пазухи

С. Гайморотомія, протизапальна терапія

D. Гайморотомія, видалення 17 зуба

Е. Пункція верхньощелепної пазухи, симптоматичне лікування

70. Які рентґенологічні ознаки хроніч­ного гранулюючого періодонтиту?

А. Остеопороз кістки альвеолярного від­ростка

В. Розширення періодонтальної щілини

С. Звуження періодонтальної щілини

D. Вогнище деструкції кістки, у ділян­ці верхівки кореня зуба, з чіткими округлими межами

Е. Вогнище розрідження кістки в ді­лянці верхівки кореня з нерівними краями

71. Яка рентґенологічна картина харак­терна для хронічного гранульоматозного періодонтиту?

А. Вогнище деструкції кісткової ткани­ни біля верхівки кореня зуба округ­лої форми з рівними краями

В. Рівномірне розширення періодонталь­ної щілини на всій протяжності кореня зуба

С. Ділянка резорбції кісткової тканини біля верхівки кореня зуба з нерівни­ми нечіткими контурами

D. Резорбція країв лунки зуба та міжкореневих перегородок

Е. Розширення періодонтальної щілини у верхівковій частині кореня зуба

72. У хворого постійний гострий біль, посилюється при накусуванні, відчуття вирослого зуба. У 15 зубі каріозна по­рожнина сполучена з порожниною зуба, перкусія різко болюча, при зондуванні не болить, слизова оболонка в проекції верхівки кореня зуба гіперемо­вана, болісна. На рентґенограмі змін не виявлено. Який діагноз можна припус­тити?

А. Гострий дифузний пульпіт

В. Гострий гнійний періодонтит

С. Загострення хронічного періодонтиту

D. Гострий серозний періостит

Е. Гострий одонтогенний остеомієліт

73. У хворого коронка 36 зуба зруйнова­на на 2/3, перкусія безболісна, слизова оболонка біля зуба без змін. На рентґенограмі: біля верхівки медіального кореня — просвітлення з чіткими контурами, округлої форми. Який діагноз?

А. Загострення хронічного періодонтиту

В. Хронічний гранулюючий періодонтит

С. Хронічний фіброзний періодонтит

D. Хронічний гранульоматозний періо­донтит

Е. Гострий гнійний періодонтит.

74. Яким шляхом виконують типову пунк­цію верхньощелепної пазухи?

А. Через верхній носовий хід

В. Через середній носовий хід

С. Через нижній носовий хід

D. По перехідній складці в ділянці премолярів

Е. По перехідній складці в ділянці мо­лярів

75. У хворого болісна припухлість лівої підочноямкової ділянки, температура ті­ла 37,4°С, шкіра гіперемована, пальпа­ція її болісна. Коронка 24 зуба зруйнова­на, перкусія болісна, 23 і 25 зуби неру­хомі. По перехідній складці — щільний болісний інфільтрат, слизова оболонка гіперемована. Якому захворюванню від­повідає ця клінічна картина?

А. Флегмоні підочноямкової ділянки

В. Гострому одонтогенному остеомієліту

С. Абсцесу підочноямкової ділянки

D. Гострому періодонтиту від 24 зуба

Е. Гострому одонтогенному періоститу.

76. У хворої, 19 років, гострий періостит верхньої щелепи від 21 зуба. Оберіть так­тику лікування.

А. Забезпечити відтік ексудату шляхом періостотомії і через канал зуба

В. Вивести «причинний» зуб з прику­су для зменшення больового симп­тому

С. Видалити зуб і виконати безпосеред­ню реплантацію

D. Виконати операцію резекції верхів­ки кореня

Е. Видалити зуб

77. У чоловіка 6 місяців тому після видален­ня 26 зуба з’явилося з’єднання між по­рожниною рота і верхньощелепною па­зухою, ознаки гаймориту. Яке хірургіч­не лікування необхідно провести?

А. Ушивання нориці

В. Гайморотомію за Коддуелом-Люком

С. Гайморотомію з пластичним закрит­тям нориці

D. Тампонаду нориці йодоформною турундою

Е. Остеотомію альвеолярного відростка

78. У пацієнта температура тіла 37,6°С, припухлість м’яких тканин, біль у 36 зу­бі посилюється при торканні, гіпер­емія та згладженість перехідної складки альвеолярного відростка з вестибуляр­ного боку. Який діагноз?

А. Гострий одонтогенний гнійний пе­ріостит

В. Гострий серозний періодонтит

С. Хронічний періодонтит у стадії заго­стрення

D. Пародонтальний абсцес

Е. Гострий одонтогенний остеомієліт

79. На рентґенограмі в ділянці верхівки кореня 13 відзначається просвітлення не­правильної форми з нечіткими краями, що нагадує язики полум’я. Для якого захворювання характерна така рентґенологічна картина?

А. Хронічного фіброзного періодонтиту

В. Гострого серозного періодонтиту

С. Гострого гнійного періодонтиту

D. Хронічного гранулюючого періодон­титу

Е. Хронічного гранульоматозного періо­донтиту

80. У хворого, віком 31 рік, перфорація дна пульпової камери 36 зуба, з незнач­ним розрідженням міжкореневої пере­городки. Яким методом можна зберег­ти 36?

А. Реплантацією зуба

В. Ампутацією кореня

С. Гемісекцією кореня

D. Коронаро-радикулярною сепарацією

Е. Пломбуванням перфораційного от­вору

81. У хворого біль у 26 зубі, з’явилася 3 дні тому, посилюється при стисненні щелеп, слабкість, температура 38°С, го­ловний біль, почуття тиску в лівій поло­вині обличчя, ліва половина носа закла­дена, з лівої ніздрі виділяється слиз. На­бряк тканин лівої підочноямкової ді­лянки, слизова оболонка по перехідній складці в ділянці 26 зуба гіперемована. Коронка 26 зруйнована на 2/3, перкусія різко болісна, відзначають симптом Малевича. Який імовірний діагноз?

А. Гострий одонтогенний гайморит

В. Гострий гнійний періодонтит від 26 зуба

С. Гострий гнійний періостит від 26 зу­ба

D. Одонтогенна флегмона підочноям­кової ділянки від 26 зуба

Е. Одонтогенний гострий лімфаденіт щоки

82. У хворого припухлість лівої щоки і піднижньощелепної ділянки, біль у ниж­ній щелепі, температура 37,6°С, по пе­рехідній складці в межах 47, 46, 45 зубів щільний болючий інфільтрат, флюктуація. Коронка 46 зруйнована на 2/3, пер­кусія болюча. Який діагноз?

А. Загострення хронічного періодонтиту від 46 зуба

В. Гострий остеомієліт нижньої щелепи від 46 зуба

С. Гострий серозний періостит нижньої щелепи від 46 зуба

D. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи

Е. Флегмона піднижньошелепного прос­тору від 46 зуба

83. У чоловіка болісна припухлість у ді­лянці лівої верхньої щелепи, щоки та підочноямкової ділянки, температура ті­ла 37,5°С. Дві доби тому заболів 26 зуб, потім з’явилася припухлість і біль. На­бряк та гіперемія слизової оболонки аль­веолярного відростка та перехідної склад­ки в межах 25–27 зубів, по перехідній складці виявляється флюктуація. Перкусія 26 слабо болісна, коронка його зруй­нована. Встановіть діагноз.

А. Загострення хронічного періодонтиту від 26 зуба.

В. Гострий одонтогений періостит від 26 зуба.

С. Гострий одонтогений остеомієліт від 26 зуба.

D. Гострий одонтогенний гайморит від 26 зуба.

Е. Нагноєна кіста верхньої щелепи від 26 зуба.

84. У хворого діагностовано хронічний одонтогенний гайморит. Яке лікування потрібно провести?

А. Видалення «причинного» зуба, гайморотомію.

В. Гайморотомію, фізіотерапевтичне лі­кування.

С. Фізіотерапевтичне медикаментозне лі­кування.

В. Видалення «причинного» зуба, меди­каментозне лікування.

Е. Пункцію гайморової пазухи, медика­ментозне лікування.

85. У хворого діагностовано радикулярну кісту верхньої щелепи, яка проросла у гайморову пазуху. Яке лікування по­трібно?

А. Цистектомію з гайморотомією, резе­кцію верхівки кореня «причинного» зуба.

В. Цистектомію з видаленням «причин­ного» зуба.

С. Цистотомію.

D. Видалення «причинного» зуба.

Е. Резекцію верхівки кореня «причин­ного» зуба.

86. У хворого припухлість лівої щоки, температура тіла 38°С, болюча перкусія 26 зуба, зуб з пломбою, перехідна склад­ка згладжена. Що можна діагностувати в цього хворого?

А. Флегмону крило-піднебінної ямки від 26 зуба.

В. Гострий гнійний періодонтит від 26 зуба.

С. Гострий одонтогенний остеомієліт від 26 зуба.

D. Флегмона щічної ділянки від 26 зуба.

Е. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи від 26 зуба

87. У хворого відразу після видалення 26 зуба діагностовано сполучення рото­вої порожнини з інтактною верхньоще­лепною пазухою. Що необхідно зроби­ти для профілактики виникнення пер­фораційного гаймориту?

А. Провести пластичне закриття оро-антрального сполучення.

В. Виповнити ямку йодоформним там­поном.

С. Призначити протизапальну терапію.

D. Виповнити ямку гемостатичною губ­кою.

Е. Промити верхньощелепну пазуху роз­чином антисептиків

88. У чоловіка температура тіла 37,5°С, болісна припухлість лівої щоки і підоч­ноямкової ділянки, набряк і гіперемія слизової оболонки перехідної складки в межах 25–27 зубів, по перехідній складці виявляється флюктуація. Перкусія 26 зу­ба — безболісна. Коронка його зруйно­вана повністю Встановіть діагноз.

А. Гострий одонтогений остеомієліт верх­ньої щелепи від 26 зуба.

В. Гострий гнійний періодонтіт 26 зуба.

С. Гострий одонтогений періостит від 26 зуба.

D. Хронічний одонтогений остеомієліт від 26 зуба.

Е. Хронічний періодонтіт 26 зуба.

89. У хворого тривалий біль у 36 зубі збільшується при накушуванні. Раніше зуб лікувався з приводу карієсу. Перку­сія 36 зуба болісна, по перехідній складці у ділянці коренів 36 зуба є нориця. По­ставити діагноз.

А. Хронічний фіброзний періодонтит 36 зуба.

В. Загострення хронічного періодонтиту 36 зуба.

С. Хронічний гронулюючий періодон­тит.

D. Хронічний гранульоматозний періо­донтит 36 зуба.

Е. Радикулярна кіста нижньої щелепи від 36 зуба.

90. У хворого виявлено перелом кореня 11 зуба в ділянці верхівки, який раніше лікували, канал запломбовано. Який ме­тод лікування показаний?

А. Видалення зуба.

В. Резекція верхівки кореня зуба.

С. Покриття зуба коронкою.

В. Одномоментна реплантація зуба.

Е. Резекція верхівки кореня зуба і рет­роградне пломбування каналу.

91. У хворого третій день постійний різ­кий біль пульсівного характеру в ділян­ці верхньої щелепи, який іррадіює у ву­хо, скроню, посилюється при зімкнен­ні зубів, безсоння, загальна слабкість. У 26 зубі виявляють глибоку каріозну по­рожнину, перкусія болісна. Перехідна складка набрякла, гіперемована, згла­джена, пальпаторно — різко болісний інфільтрат. Поставте діагноз.

А. Гострий остеомієліт альвеолярного відростка верхньої щелепи в ділянці 26 зуба.

В. Гострий гнійний періостит альвео­лярного відростка верхньої щелепи в ділянці 26 зуба.

С. Гострий остеомієліт верхньої щелепи справа.

D. Гострий серозний періодонтит від 26 зуба.

Е. Гострий гнійний періодонтит від 26 зуба.

92. Хворому 3 міс. тому була проведе­на реплантація 35 зуба. На рентґенограмі — переривчаста лінія періодонтальної щілини, яку на окремих ділянках добре видно, на інших відзначається її відсутність та цемент кореня щільно при­лягає до стінок альвеоли. Який тип при­живлення реплантированного 35 зуба у хворого?

А. Періодонтально-фіброзний тип зро­щення.

В. Зрощення відсутнє.

С. Періодонтальний тип.

D. Фіброзний тип зрощення.

Е. Остеощний тип зрощення.

93. Скарги хворого на періодично вини­каючий біль при накушуванні на ниж­ній зуб, який був пломбований 2 роки тому. Кореневі канали 46 зуба пломбо­вані не до верхівок, перкусія зуба слабо болісна, у ділянці верхівки коренів ви­являють вогнище деструкції кісткової тканини з чіткими контурами округлої форми, розмірами 0,5 × 0,4 см. Оберіть метод лікування:

А. Видалення 46 зуба.

В. Резекція верхівки кореня 46 зуба.

С. УВЧ на ділянку альвеолярного від­ростка біля верхівки дистального ко­реня.

D. Перепломбовування кореневих каналів.

Е. Медикаментозне лікування.

94. У хворої біль ниючого характеру після пломбування коренів 36 зуба, набряк м’я­ких тканин у нижньощічній та підщелеп­ній ділянках, шкіра в кольорі не змінена, береться в складку. Слизова оболонка перехідної складки біля 35, 36, 37 зу­бів гіперемована, набрякла, болісна при пальпації. Який діагноз можна припус­тити?

А. Нагноєна одонтогенна кіста від 36 зу­ба.

В. Загострення хронічного періодонтиту від 36 зуба.

С. Гострий одонтогенний остеомієліт від 36 зуба.

D. Парадонтальний абсцес від 36 зуба.

Е. Гострий одонтогенний періостит від 36 зуба.

95. У дитини, 11 років, сильний біль, набряк м’яких тканин правої щічної та підщелепної ділянок, підвищення тем­ператури тіла до 38°С. Коронка 46 зуба зруйнована, при перкусії відзначають біль. Перехідна складка в ділянці 46, 85, 84 зубів набрякла гіперемована, різко бо­лісна при пальпації. Який діагноз віро­гідний?

А. Гострий одонтогенний періостит ниж­ньої щелепи від 46 зуба.

В. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи від 46 зуба.

С. Загострення хронічного періодонтиту від 46 зуба.

D. Гострий гнійний періодонтитвід 46 зу­ба.

Е. Нагноєна одонтогенна кіста нижньої щелепи від 46 зуба.

96. У хворого діагностовано гострий пра­вобічний одонтогенний гайморит. Які зміни можуть бути виявлені при рентґенологічному дослідженні в горизонталь­ному положенні?

А. Інтенсивне затемнення нижньої по­ловини гайморової пазухи.

В. Рівномірне зниження прозорості гай­морової пазухи.

С. Порушення цілості дна гайморової пазухи.

D. Наявність деструкції одної із стінок гайморової пазухи.

Е. Куполоподібна тінь у гайморовій па­зусі.

97. У хворої нездужання, загальна слаб­кість, закладеність правої ніздрі, біль у зубах верхньої щелепи, температура ті­ла 37,8°С, припухлість тканин правої

підочноямкової ділянки, відкривання ро­та вільне, 15, 16, 17 зуби запломбовані, їх перкусія болісна, перехідна складка на рівні 15, 16, 17 згладжена, інфільтрова­на. Поставте попередній діагноз.

А. Злоякісна пухлина верхньої щелепи в ділянці 15,16,17 зубів.

В. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи.

С. Невралгія трійчастого нерва.

D. Гострий одонтогенний гайморит від 16 зуба.

Е. Нагноєна радикулярна кіста верхньої щелепи від 16 зуба.

98. У хворого постійний біль у 27 зу­бі, який посилюється при накушуванні. Обличчя симетричне, слизова оболонка альвеолярного відростка на рівні 27 зу­ба набрякла, гіперемована, у 27 зубі ка­ріозна порожнина сполучається з пульповою камерою. Перкусія 27 зуба різко болісна. Який діагноз?

А. Гострий гнійний пульпіт від 27 зуба.

В. Хронічний періодонтит від 27 зуба.

С. Загострення хронічного періодонтиту від 27 зуба.

D. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи від 27 зуба.

Е. Хронічний одонтогенний гайморит від 27 зуба.

99. Коронка 11 зуба зруйнована, корінь не рухомий, перкусія безболісна, визна­чається розширення періодонтальної щі­лини. Канал кореня є широким на всій протяжності. Встановіть найвірогідніший діагноз.

А. Пародонтит від 11 зуба.

В. Хронічний гранулюючий періодон­тит від 11 зуба.

С. Хронічний гранульоматозний періо­донтит від 11 зуба.

D. Хронічний фіброзний періодонтит від 11 зуба.

Е. Хронічний періодонтит від 11 зуба, гіперцементоз.

100. У хворого слабкість, головний біль посилюється при нахилі голови вперед, гнійні виділення з правого носового хо­ду з неприємним запахом. 27 зуб вида­лений 2 місяць тому, є нориця з гнійними виділеннями, в яку зонд занурюється на 3,5 см. На рентґенограмі — інтенсивна тінь у нижніх відділах правої гайморо­вої пазухи. Який діагноз найвірогідніший?

А. Співвусття гайморової пазухи з по­рожниною рота.

В. Гострий одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи справа.

С. Хронічний одонтогенний гайморит у стадії загострення.

D. Гострий одонтогенний гайморит, співустя гайморової пазухи з порожни­ною рота.

Е. Хронічний одонтогенний гайморит, співустя гайморової пазухи з порож­ниною рота.

101. У хворого, 32 років, хронічний одон­тогенний гайморит, співустя гайморової пазухи з порожниною рота через ямку 27 зуба. Укажіть метод оперативного лі­кування цього захворювання.

А. Радикальна гайморотомія.

В. Пластика співустя місцевими ткани­нами, протизапальна терапія.

С. Радикальна гайморотомія з пластич­ним закриттям співустя.

В. Пластика співустя клаптем з твердо­го піднебіння.

Е. Ушивання норицевого ходу, проми­вання гайморової пазухи.

102. Хворому були видалені корені зруйно­ваного 17 зуба. З ямки виділилися буль­башки повітря, виявлена перфорація ін­тактної верхньощелепної пазухи. Яка так­тика хірурга-стоматолога в цьому разі?

А. Прошити перфорацію слизово-окісним клаптем, призначити лікування.

В. Промити пазуху, призначити проти­запальне лікування, через кілька днів провести закриття перфорацій.

С. Заповнити ямку згустком крові, при­крити перфорацію йодоформною марлею, призначити протизапальну те­рапію.

D. Зашити рану слизово-окісним клап­тем та призначити антисептичні ван­ночки.

Е. Зашити ямку і скерувати хворого до ЛОРа.

103. У хворої гострий одонтогенний гай­морит від 26 зуба. Вкажіть найефектив­ніший метод лікування.

А. Гайморотомію за Коддуелом-Люком.

В. Медикаментозну терапію.

С. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування.

D. Пункцію гайморової пазухи та меди­каментозну терапію.

Е. Видалення «причинного» зуба та ме­дикаментозну терапію.

104. У хворого в правій щічній ділянці виявлена нориця з гнійно-кров’янистим виділенням, яка періодично відкрива­ється. Коронка 16 зуба зруйнована, по перехідній складці в ділянці 16 зуба ви­значається тяж м’яких тканин, у ділян­ці щічних коренів 16 зуба — розріджен­ня кістки округлої форми з чіткими ко­нтурами. Який діагноз?

А. Одонтогенна гранульома лівої щічної ділянки від 16 зуба.

В. Одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи від 16 зуба.

С. Радикулярна кіста верхньої щелепи від 16 зуба.

D. Актиномікоз лімфовузлів щічної ді­лянки.

Е. Нагноєння радикулярної кісти верх­ньої щелепи в ділянці 16 зуба.

105. У хворого, 40 років, болісна виразка на слизовій оболонці піднебіння розмі­ром 1,5 × 2 см, вкрита жовтуватим на­льотом, з м’якими підритими краями та обідком запалення блідо-червоного кольору. Дно виразки нерівне, сірого ко­льору. Назвіть найвірогідніший чинник захворювання?

А.Treponema pallidum

В. Bacillus antracis

С. Aktinomyces hominis

D. Mycobacterium tuberculosis

E. Streptococcus pyogenes (група А)

106. Під час мікроскопічного дослідження матеріалів зіскрібка з дна виразки слизо­вої оболонки виявлені гігантські епітеліоїдні клітини Пирогова-Ланґганса. Для якого захворювання характерна ця мікроскопічна картина?

А. Туберкульозу.

В. Актиномікозу.

С. Гострого лейкозу.

D. Сифілісу.

Е. Лімфогранулематозу.

107. Зоотехнік, 30 років, через 4 дні після обробки шкіри тварин відзначив появу на шкірі підборіддя, ушкодженої під час гоління, бузкувато-червоного пухирця, заповненого темною рідиною. Протягом двох діб наростав набряк прилеглих тка­нин, пухирець покрився темним струпом. Стан хворого різко погіршився, темпе­ратура тіла 39,2°С. Укажіть можливий діагноз.

А. Фурункул обличчя.

В. Сибірко-виразковий карбункул об­личчя.

С. Карбункул обличчя.

D. Гангренозна форма бешихи обличчя.

Е. Гранульоматоз Веґенера.

108. Виявлені при гістологічному дослі­дженні м’яких тканини патологічні вог­нища ксантомних клітин характерні для:

А. Актиномікозу щелепно-лицевої ді­лянки.

В. Одонтогенної гранульоми обличчя.

С. Туберкульозного процесу щелепно-лицевої ділянки.

D. Сифілітичного процесу щелепно-ли­цевої ділянки.

Е. Хронічного остеомієліту нижньої щелепи.

109. У хворого, 37 років, хронічний одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи від 47 зуба. При зондуванні нориці ви­значається оголена шорсткувата ділянка кістки, що зміщується при натисненні. На рентґенограмі — вогнище деструкції, у центрі якого розташована тінь розмі­ром 1 × 1,5 см, відділена від здорової кіст­кової тканини. Виберіть метод лікуван­ня хворого.

А. Антибіотикотерапія.

В. Стимулювальна терапія.

С. Санація порожнини рота.

D. Секвестректомія нижньої щелепи.

Е. Секвестректомія з видаленням 47 зуба.

110. У хворого, 36 років, на нижній губі три тижні тому з’явилося незначне почервоніння округлої форми, потім утво­рилося ущільнення, в центрі якого ви­никла виразка, а 2–3 дні тому під щеле­пою з’явилися множинні вузли, які хво­рого не турбують. Виразка овальної фор­ми, розміром 1–2 см з рівними, чітки­ми межами, яскраво-червоним блиску­чим дном, її краї мають вигляд вали­ка, що плавно спускається донизу, а в її основі щільний безболісний інфільтрат. Підщелепні лімфовузли збільшені, безбо­лісні, у вигляді ланцюжка з перемичка­ми. Шкіра над ними не змінена. Якому захворюванню відповідає клінічна кар­тина?

А. Раку губи.

В. Виразковому хейліту.

С. Сифілісу (первинний період).

D. Трофічній виразці.

Е. Червоному вовчаку.

111. У хворого 35, 36 зуби підлягають ви­даленню, на бічній поверхні язика — виразка з яскраво-червоним, гладким, блис­кучим дном, з рівними чіткими краями, які у вигляді валика над прилеглими тканинами, що схожі на твердий шанкр (первинний сифіліс). Виберіть правиль­ну тактику лікаря.

А. Зробити мікробіологічне та серологічне дослідження, у разі підтвер­дження сифілісу, скерувати хворого до шкірно-венерологічного диспансеру на лікування, після чого проводити санацію ротової порожнини.

В. Видалити корені 35, 36 зубів і ліку­вати виразку.

С. Провести одночасне видалення ко­ренів і висічення виразки.

D. Нічого не робити, скерувати хворого до венеролога.

Е. Видалити корені і провести цитоло­гічне дослідження виразки.

112. У 42-річної жінки відчуття свербіння, печіння та набряк верхньої та нижньої губ, температура 39,5°С, озноб. Шкіра губ трохи піднята, вилискує; симетрич­не почервоніння у вигляді метелика. На­звіть вірогідну причину даного захворю­вання.

А. Гемолітичний піогенний стрептокок.

В. Епідермальний стафілокок.

С. Сибіркова бацила.

D. Збудник чуми.

Е. Синьогнійна паличка.

113. У хворого на слизовій оболонці підне­біння є різко болісна виразка розміром 1,5 × 2 см, вкрита жовтуватим нальотом, з м’якими підритими краями та обідком запалення блідо-червоного кольору. Дно виразки нерівне, сірого кольору. Назвіть попередній вірогідний діагноз?

А. Сифілітична виразка.

В. Актиномікоз слизової оболонки по­рожнини рота.

С. Рак слизової оболонки піднебіння.

D. Туберкульоз слизової оболонки по­рожнини рота.

Е. Виразково-некротичний стоматит.

114. У хворого середнього віку виявлена нориця у лівій підщелепній ділянці, тка­нини навколо нориці трохи ущільнені. Відкривання рота вільне. 48, 47, 46 зу­би злегка рухомі, коронки їх зруйнова­ні. Слизова оболонка в ділянці 48, 47, 46 набрякла, гіперемована. Температура тіла періодично буває субфебрильною. Яке дослідження необхідно провести хво­рому для уточнення діагнозу?

А. Цитологічне дослідження гнійних виділень.

В. Рентґенографію нижньої щелепи.

С. Біохімічне дослідження крові.

D. Клінічний аналіз крові.

Е. Сіалографію піднижньощелепної слин­ної залози.

115. У хворого 3 дні назад заболів 46 зуб, а потім почали боліти всі зуби на лівій нижній щелепі, температура ті­ла 38,8°С, припухлість у ділянці ниж­ньої щелепи. Коронка 46 зруйнована на 1/2, перкусія його і 43, 44, 45, 47 зубів болісна, перехідна складка по обидва бо­ки альвеолярного відростка інфільтро­вана, болісна. На рентґенограмі визна­чається розширення періодонтальної щі­лини в ділянці верхівок коренів 46 зуба. Який діагноз?

А. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи від 46 зуба.

В. Нагноєна кіста в ділянці 46 зуба.

С. Гострий одонтогенний періостит аль­веолярного відростка нижньої щеле­пи від 46 зуба.

D. Загострення хронічного періодонтиту 46.

Е. Остеосаркома нижньої щелепи.

116. У хворої, 39 років, рухомість 44, 46, 47 зубів, виділення гною з ямки вилуче­ного 2 міс. тому 45 зуба й зробленого розрізу по перехідній складці. У правій щічній ділянці визначається щільний ін­фільтрат, злегка болісний, збільшені під­щелепні лімфовузли. Слизова оболонка в ділянці 44, 46, 47 зубів пастозна, си­нюшного кольору, по перехідній склад­ці біля 45 вилученого зуба є нориця з грануляціями й гнійними виділеннями. Який можливий діагноз?

А. Хронічний обмежений остеомієліт альвеолярного відростка.

В. Вогнищева форма хронічного остео­мієліту від 45 зуба.

С. Гіперпластична форма хронічного остеомієліту від 45 зуба.

D. Хронічний періостит нижньої щеле­пи від 45 зуба.

Е. Хронічний альвеоліт.

117. У хворої, 35 років, рухомість 38, 37, 36 зубів, нориця в ділянці ямки вилуче­ного 35 зуба. Хворіє більше 3 міс. Зон­дом визначається оголена, шорсткувата кістка, що зміщується при натисненні. На рентґенограмі — вогнище деструк­ції кісткової тканини, у центрі якого є ділянка ущільненої кісткової тканини 0,5 × 3 см. Поставте діагноз.

А. Актиномікоз нижньої щелепи.

В. Гострий остеомієліт нижньої щелепи від 35 зуба.

С. Загострення хронічного остеомієліту.

В. Хронічний періостит нижньої ще­лепи.

Е. Хронічний остеомієліт нижньої ще­лепи від 35 зуба.

118. У хворої гіперемія шкіри обличчя, озноб, блювання, головний біль, загаль­не нездужання, нежить, яскрава лиску­ча червона пляма на шкірі щік нагадує крила метелика, вражені ділянки здій­маються над рівнем шкіри, мають чіткі нерівні межі. При пальпації не зникає межа почервоніння між ураженою й не ураженою шкірою, температура тіла 38°С. Ваш діагноз.

А. Лімфангоїт

В. Скарлатина

С. Бешиха

D. Гемангіома

Е. Лімфангіома

119. У хворого, який хворіє 5–6 тижнів, на рентґенограмах нижньої щелепи виявле­ні формування вогнища деструкції кіст­ки з кількох зливних вогнищ, що має нерівні, але достатньо чіткі контури. Періостальна реакція створює потовщення ураженої ділянки кістки, що обмежуєть­ся масивним склеротичним валом. По­ставте попередній діагноз.