Мікробіологія

Ендокардит виникає у місці пошкодження ендотелію, де скупчуються тромбоцити ті виникає тромбоз. Будь-якийпроцес, при якому виникає бактеріемія, може „засіяти” цей тромбоцитарний тромб, збільшучи ймовірність виникнення інфекційного ендокардиту.

Біля 80% випадків ІЕ спричинені грампозитиними бактеріями, переважно альфа-гемолітичним стрептококом та золотистим стафілококом. При тривалій катетеризації судин зростає роль грибків.

Діагностичні критерії:

А. Клінічні: ознаки основного захворювання, швидка втомлюваність, інтоксикація III ступеню, лихоманка з пропасницею, слабкість, неінтенсивні кардіалгії, лихоманка, тахікардія, органічні діастолічний та систолічний шум в залежності від ураженого клапану, важливим є поява нового шуму (якщо у дитини виявляли раніше шум) в серці;

ознаки тромбоемболії (гематурія, гостра абдомінальна, серцева біль, петехії, парези), розширення меж тупості серця, анемізація, ознаки сепсису, крововиливи, кардіо-, спленомегалія, ознаки серцевої та можливо ниркової недостатності.

Класичні клінічні симптоми ІЕ за Джонсоном: лихоманка, поява нового шуму в серці, спленомегалія, застійна серцева недостатність.

Пізні симптоми: плями Рота (червоні плями на долонях та стопах), симптом Джейнуея та вузлики Ослера. У дітей ці симптоми виявляють рідко.

Б. Інструментальні та лабораторні дані:

мікробіологічні дослідження крові - посів крові на гемокультуру (позитивний у > 90%). Перші 3 гемокультури повинні бути отримані протягом перших 24 годин госпіталізації при підгострому перебігу та 3 гемокультури протягом першої години до початку емпіричної терапії з різних вен при гострому ендокардиті. Якщо при негативних бактеріальних дослідженнях є клінічна картина інфекційного ендокардиту, лікування також проводять.

Загальний аналіз крові - підвищення ШОЕ, можливими є лейкоцитоз, зміщення нейтрофільної формули вліво, анемія, тромбоцитопенія; загальний аналіз сечі - мікрогематурія. Протеїнограма - збільшення альфа2 - глобулінів.

Електрокардіографія (гіпертрофія та перевантаження відділів серця, порушення процесів реполярізації, порушення ритму та провідності,тощо).

Фонокардіографія (оцінка серцевих тонів та додаткових феноменів).

Рентгенографія (діагностика венозної гіпертензії, кардіомегалії, набряку легень).

Ехокардіографія та допплерехокардіографія. Характерні вегетації наклапанах. Проте нормальна ЕхоКГ- картина не виключає наявність бактеріального ендокардиту (оскільки ультразвукові сканери у 50-60% випадків не виявляють вегетації на стулках клапанів), в свою чергу при міксоматозної дегенерації стулок, передсердних міксомах, розриві хорд можливі й несправжньо-позитивні дані). Вегетації на клапанах за даними ЕхоКГ можуть зберігатися на протязі 3 років після клінічного видужування. Дилятація порожнин серця, зниження індексів скоротливості та розслаблення міокарда.

Більш інформативна черезезофагеальна ЕхоКГ, яка дає змогу краще візуалізувати структури лівого передсердя. ДопплерЕхоКГ оцінює інтракардіальну гемодинаміку (ступінь регургітації, тощо). Катетеризація серця. Комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія.

Диференційний діагноз. Проводиться із:

- гострими інфекційними захворюваннями (на початкових стадіях процесу)

- системними захворюваннями сполучної тканини

- ревматизмом

- міксомою серця

- серповидно-клітинною анемією

- тромбоцитопенічною пурпурою

- сепсисом