Погоджено

Директор інституту Науковий керівник _______ професор ______доцент П.І. по Б.

Завідувач кафедри українського мовознавства ______доцент

Рецензенти   ______професор П.І по Б. ______доцент П.І по Б.

Херсон – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ЛЕКСИКИ ПРИРОДНИЧО-ЕКОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ ….8

1.1. Назви природничо-екологічної сфери в лексичній системі української мови………………………….……………………....8

1.2. Лексико-семантична група слів як наукове поняття…………..14

1.3. Семантична різноманітність номенів

природничо-екологічної сфери…… ….………………………..16

1.4. Стилістичні функції назв на позначення природничих

понять у художньому творі………………………………………20

ВИСНОВКИ З 1 РОЗДІЛУ ……………………….………………….…………..26

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНИЧО-ЕКОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА У ТВОРАХ ЯРА СЛАВУТИЧА ……………………………………………………28

2.1. Функціональність досліджуваної лексики в поезіях митця……28

2.2. Семантична характеристика груп слів

на позначення довкілля…………………...…………………….....37

2.2.1. Топоніми України…………………………………………37

2.2.2. Назви країн, якими подорожував поет……………..42

2.2.3. Найменування міст і поселень Канади…………………..45

2.2.4. Гідроніми України………………………………….…....48

2.2.5. Природа України…………………………………….…..50

2.3. Рослинні назви України, виявлені

у віршах Яра Славутича………………………….………….......60

2.4. Лексико-семантична група номенів,

що позначає тваринний світ…….………………………………..68

ВИСНОВКИ З 2 РОЗДІЛУ ……………………………………………………...83

ВИСНОВКИ ………………..…………………………………………….…..86

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……….........………………….....90

ДОДАТКИ …..………………………………………………………….….....96

ВСТУП

Найперша та найголовніша ознака індивідуальності народу – це його мова. У мові відбито характер народу, його історію, звичаї, традиції. Вона виступає найважливішим засобом спілкування, передачі інформації між носіями. Але тільки спілкуванням та інформативністю суспільне значення мови не вичерпується, адже вона є основою вираження думок та почуттів.

Мова – кращий, що ніколи не в'яне й вічно розпускається, цвіт усього духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина; в ній утілюється творчою силою народного духу в думку, в картину і звук небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси й ріки, її бурі і грози – весь той глибокий, повний думки й почуття, голос рідної природи, який лунає гучно в любові людини до її батьківщини [12, с.56].

Творчість кожного митця – це художнє освоєння дійсності. Авторські думки та ідеї відтворюються в конкретно-чуттєвих образах, що впливають на емоції читача, збуджують його уяву. З багатоманітного конкретно-предметного світу митець прагне вибрати особливе явище з навколишнього світу, яке б найповніше уособлювало його ідейний задум. Тому тема природи, екології є однією з основних у творах багатьох українських письменників, які проживають на території України. І не випадково, адже вона є актуальною в наш час, коли розвитку виробництва, збільшенню власних коштів, вдоволення інтересів приділяється більше коштів, ніж екологічним проблемам: забрудненню повітря, води, землі, природи. Це ті важливі чинники, що так необхідні й важливі в нашому житті.

На сучасному етапі проблема збереження навколишнього середовища – це складова частина Програми миру. Бо всі процеси, всі зміни нашого життя пов'язані з цим. "Знищити її можна легко, відновити неможливо", – зазначає І.Бородін [2,с.31]. Відтак неодноразово митці слова у своїх творах зверталися до природи, її недоторканної краси. Тому дослідження поетичного змалювання природи України завжди актуальне.

Помітне місце ця тема займає у творчості письменників української
діаспори. Яскравим підтвердженням цього є поезії Яра Славутича –
відомого митця слова, історика літератури, громадсько-культурного діяча, який більшу частину свого життя вимушено прожив далеко від рідної землі, від своєї Батьківщини. Тому в поезії він звертається до глибоко закарбованих у пам'яті природо-екологічних назв. Адже те, що оточувало Яра Славутича з раннього дитинства (степи, поля, верби, тополі) полонило його думки й серце назавжди.

Поетична творчість Яра Славутича оцінена багатьма дослідниками як за кордоном, так і в Україні. Це, зокрема, Ю.Бойко, К.Андришин, М.Мандрика, Т.Жила, В. Сварог, Б.Чопик, Т.Назаренко. Так, В.Жила видає двотомну книгу "Творчість Яра Славутича: статті й рецензії" для вшанування 60-річчя відомого поета, науковця і педагога доктора Яра Славутича. Упорядник книги В.Жила так окреслює всебічну працю ювіляра: "Діяльність Яра Славутича дуже різноманітна. Крім поетичної творчості, охоплює вона наукову працю, літературознавство й мовознавство, рецензування різних видань, редагування й видання збірників, альманахів і часопису "Канадська Україна", участь у багатьох наукових конференціях і конгресах, педагогічну працю й підручники, громадську активність..."[17, с.710].

У праці зібрано статті, спеціально написані для збірника, а також статті й рецензії, опубліковані раніше і дбайливо дібрані упорядником.

Серед літературознавчих досліджень значне місце займає твір Т.Назаренко "Правди потужний спалах: Поетична творчість Яра Славутича" [32, с.143]. Це перша спроба глибокого аналізу творчого доробку поета, а також одне з найперших видань, присвячених літературі української діаспори.

Вивченню творчості Яра Славутича багато мовознавців та літературознавців присвятили свої праці, що увійшли до збірників: "Херсонський збірник" (упор. А.Крат), "Запорізький збірник" (упор. В.Чабаненко), "Січеславський збірник" (упор. М.Миколаєнко), "Поетика Яра Славутича" (упор. І.Лопушинський).

Ознайомившись із працями учених, ми вирішили вивчити й проаналізувати функціонально-семантичну специфіку назв природо-екологічної сфери в поезіях Яра Славутича. Її торкалися лише окремі дослідники, тому низка аспектів потребує додаткового вивчення. У цьому й полягає актуальність нашої роботи.

Предметом дослідження стали поетичні тексти поезій Яра Славутича, у яких мовна реалізація назв на позначення природо-екологічної сфери найяскравіше відбита. Адже кожен народ зберігає у пам'яті свою неповторну картину світу і, щоб не втратити національного коріння, відображає її у назвах рослин, явищ природи, особливостей ландшафту.

Об’єктом вивчення виступають семантико-стилістичні функції назв на позначення природо-екологічної сфери в поезіях Яра Славутича.

Мета роботи полягає у виявленні й аналізі семантики лексичних засобів, традиційно пов'язаних в українській поезії з образами природи, дослідженні стилістичних функцій назв природо-екологічної сфери та простеження виражально-зображальних можливостей цих образів на матеріалах поетичних текстів Яра Славутича.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1. Визначити місце природо-екологічних номенів у лексичній системі української мови.

2. Вивчити творчість Яра Славутича та наукові праці у яких висвітлюється мовно-семантична структура досліджуваних назв.

3. З'ясувати семантичні функції назв природо-екологічної сфери у творах Яра Славутича.

4. Здійснити лінгвостилістичний аналіз номенів природо-екологічної сфери.

5. Укласти словник досліджуваних лексем.

Методи дослідження. У магістерській роботі було використано функціональний, описовий методи та стилістичного аналізу.

Новизна випускної роботи полягає в тому, що аналіз природо-екологічних назв, виявлених у творах Яра Славутича, здійснюється вперше.

Практичне значення роботи зумовлюється тим, що матеріали даного дослідження можуть бути використані для проведення семінарів із «Сучасної української літературної мови», «Стилістики української мови», «Загального мовознавства», при написанні курсових, випускних робіт, а також у процесі вивчення шкільного курсу української мови.

Структура роботи. Наше дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, формулюється мета, основні завдання, з'ясовується наукова новизна та практичне значення.

У першому розділі подаються наукові основи вивчення лексики української мови на позначення природо-екологічної сфери.

У другому розділі досліджуються функції та семантика груп номенів природо-екологічної сфери, виявлених у творах Яра Славутича.

У висновках узагальнюються результати проведеного дослідження.

У додатках уміщено словник природо-екологічної лексики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Астаф'єв О. "Я ваш навіки степові широти"// Творчість Яра Славутича. Книга друга / Упор. В.Жила. – К.: Дніпро, Едмонтон: Славута, 1997.

2. Будагов Р. Человек и его язык. – М., 1976.

3. Васильев В. Современная лингвистическая семантика. – М., 1990.

4. Виноградов В. Основные типы лексического значения слов // Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М.,1977. – С.45-78.

5. Ворожай О. Важлива книга // Творчість Яра Славутича. Книга друга / Упор. В. Жила. - К.: Дніпро, Едмонтон: Славута, 1997. – С.703-704.

6. Гайдаєнко І.В. Образно-тропеїчні засоби української мови // Информационно-методический журнал издательства ХДУ «Печатное слово». – Херсон: ХДУ, 2003(2). – С.56-59.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Посібник. – К.: «Академія», 2005.

8. Жила В. Дослідження, досконале формою і змістом // Творчість Яра Славутича. Книга друга /Упор. В. Жила. – К.: Дніпро, Едмонтон: Славута, 1997. – С. 705-708.

9. Жилко Ф. Про семантичні поля української мови // Мовознавство. – 1971. – №12. – С. 25-32.

10. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987.

11. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. – М.: Просвещение,1983.

12. Мацько М.І. та ін. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003.

13. Кочерган М. Загальне мовознавство. Підручник. – К.: Академія, 1999.

14. Критенко Г. Семантична структура назв кольорів в українській мові // Славістичний збірник АН УРСР. – К., 1963.– С.97-111.

15. Кучеренко О. Екологічне виховання на уроках мови // Дивослово. – 1997. – № 4. – С.15-17.

16. Лопушинський І. Образно-тропеїчні засоби мови Яра Славутича// Поетика Яра Славутича/Упор. І.Лопушинський. – К: Херсон:Дніпро, 1999. – С.126-145.

17. Микитів Г. Фольклорні образи-символи у поетичній мові Яра Славутича // Запорізький збірник: До 80-річчя Яра Славутича / Упор. Чабаненко В. – К.:Запоріжжя: Дніпро, 1998. – С. 141-147.

18. Пентилюк М., Гайдаєнко І. Експресема "земля" у поезіях Яра Славутича// Запорізький збірник / Упор. В.Чабаненко. - К.: Запоріжжя: Дніпро, 1998. – С.134-140.

19. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь,1992.

20. Рудяков О. Системний опис лексико-семантичної групи // Мовознавство. – 1987. – № 2. – С. 23-27.

21. Семчинський С. Про сучасну лексику української мови //УМЛШ. – 1998. – 25-28 липня. – С. 12.

22. Словник антонімів української мови / За ред. Л.Паламарчука. – К.:Довіра, 1999.-275с.

23. Словник синонімів української мови: У 2-х томах – К.: Наукова думка, 1999.

24. Соссюр Ф. Труды по языкопознанию. – Москва, 1977.

25. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.