ЗАТВЕРДЖУЮ. Перший проректор університету

до захисту в ДЕК

Перший проректор університету

__________професор П.І. по Б.

П.І. по Б.

МЕТАФОРА ЯК ВИРАЗНИК СТИЛЮ М. М. КОЦЮБИНСЬКОГО

7. 010103 ПМСО. Українська мова та література.

Спеціалізація: редагування освітніх видань

Випускна робота освітньо-кваліфікаційного рівня

«Спеціаліст»

ПОГОДЖЕНО

Директор інституту Науковий керівник _______ професор П.І. по Б. _________доцент П.І. по Б.

Завідувач кафедри українського мовознавства ______доцент П.І. по Б.

Рецензенти ______доцент П.І. по Б.______ _______учитель-методист загальноосвітньої школи № м.Херсона П.І. по Б

Херсон – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………...............3

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИ

В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ …………………………………………..6

1.1. Метафора – засіб художньої виразності тексту…………………...6

1.2. Різновиди метафор в українській мові………………...……….....14

1.3. Функції метафор у прозовому творі………...………………….....24

Висновки з 1 розділу............................................................................................29

РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ МЕТАФОР

У ТВОРАХ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО ……………….31

2.1. Особливості вживання метафор у повісті

«Тіні забутих предків» М.Коцюбинського…………….……........31

2.2. Метафоричність мови «Fata morgana»……………………............45

2.3. Функціонування метафори у творах

мариністичного жанру М.Коцюбинського……………….............56

2.4. Роль метафори в дитячих творах письменника………...…….......67

Висновки з 2 розділу ……...................................................................................68

ВИСНОВКИ.........................................................................................................69

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........………………....…..………...71

ВСТУП

Мова української художньої літератури є своєрідним концентрованим вираженням літературної мови. Тому в поняття «стиль художньої мови» вкладається дещо інший зміст, ніж при виділенні публіцистичною, науковою та інших стилів мови. Художній стиль відрізняється від інших тим, що він акумулює в собі мовні засоби усіх стилів, але у своєрідних поєднаннях і функціонально зміненому вигляді. Його сутність розкривається на основі доцільного, естетично виправданого використання мовних розгалужень національної мови, всіх її виражальних засобів.

У художньому стилі мовні засоби служать специфічній меті – побудові художнього образу, вона реалізується через поєднання елементів усіх функціональних стилів мови; загальна образність мови, а також індивідуальне образне слововживання теж активно служать їй. У текстах художнього стилю представлено все багатство виражальних засобів мови, якими творяться художні образи. Образність – здатність передавати загальне через одиничне – досягається цілим рядом мовних прийомів. Образ виражає замість абстрактної конкретну сутність реальності й тому здатний збагачувати нашу свідомість і почуття, пробуджувати своєрідну ланцюгову реакцію асоціацій, роздумів, емоційних переживань. Досягається образність перенесенням значень слів і цілою низкою інших засобів (ритміка, мелодика, алітерація). Граматичні засоби також далеко не байдужі до неї, навіть суфікси і відмінкові закінчення здатні створювати стилістичні відмінності. Мовні одиниці, вжиті в переносному значенні з метою створення образу, називаються тропами.

Тропи функціонують майже в усіх стилях нашої мови, проте питома вага їх неоднакова.

У художньому стилі використання тропів є обов’язковим. Вони виконують естетичну функцію. Тут вони особливо різноманітні, яскраві й численні.

Кожна національна мова володіє своїми стилістичними ресурсами, що в усій повноті виявляються в художньому стилі.

Актуальність дипломної роботи полягає в тому, що метафоричність мовних засобів, її функціонування у творах М.Коцюбинського є недостатньо вивченими в українській лінгвостилістиці.

Мета роботи: виокремити різні типи метафор (загальномовні та індивідуально-авторські) у прозі М.Коцюбинського та здійснити їх лексико-стилістичний аналіз. Довести оригінальність стилю письменника в плані використання і створення метафоричних образів.

Реалізація зазначеної мети передбачає виконання таких завдань:

1. На основі наукових праць вітчизняних учених і дослідників з’ясувати сутність метафори.

2. Визначити місце й функції метафор у художньому творі.

3. Провести обстеження творів М. Коцюбинського з метою виявлення метафор та здійснення їх класифікації.

4. З’ясувати стилістичні функції метафор у творах митця.

5. Укласти реєстр, виявлених у текстах творів письменника метафор.

Об’єктом дослідження є різновиди, функції метафор та їх характеристика у творах означеного письменника.

Предметом випускної роботи є виражально-зображальний потенціал мови творів М.Коцюбинського, зокрема функціонально-стилістичні особливості метафор.

Практична значущість дослідження виявляється в тому, що матеріал роботи може бути використаний на заняттях зі „Стилістики української мови” та курсу „Сучасної української мови” у вишах, учителями на уроках рідної мови та української літератури, у позакласній роботі з учнями.

Апробацію робота пройшла під час педагогічної практики у ЗОШ №52, в 10 класі на уроках рідної мови.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.