Тема 4. Давньогрецька драма

Аналіз етапів розвитку античної трагедії: Есхіл як «батько трагедії»: сутність реформ. Ідеї родової помсти та протистояння двох систем державного устрою в трагедіях Есхіла. Проблема людської особистості в драматургії Софокла. Психологізм Еврипіда.Розглядаються фольклорні джерела та структура комедії. Характерні ознаки та прийоми давньої комедії: політичне спрямування, сатирична загостреність, сміливість критики, особисті нападки, фантастичне тло, злободенність і актуальність тематики, карикатурність і гротеск, пародія, травестія міфів, протиборство сторін (агон). Критика суспільної моралі в комедіях Аристофана «Хмари», «Жаби», «Вершники». Сократ як софіст в інтерпретації Аристофана. Гуманістичне спрямування комедій Менандра.

Тема 5. Давньогрецька проза V – IV ст.ст. до н. е. та розвиток давньогрецької літератури римського періоду».

Надається класифікація прозової літератури в античності. Історіографічні дослідження Геродота, Фукідіда, Ксенофонта. Риторичні промови Горгія, Ісократа, Демосфена. Філософська проза Платона. “Поетика” Аристотеля, проблеми літератури і мистецтва. Поняття катарсису. Історичне значення твору. Елліністичний період (ІІІ – І ст.ст. до н. е.). Ідеологія еллінізму. “Порівняльні життєписи” Плутарха. Сатири Лукіана. Розвиток романного жанру, творчість Лонга. Кінізм та діатриба.

На практичних заняттяхпершого змістового модуля (ЗМ1), відповідно, детально обговорюються етапи розвитку античної міфології (архаїка – рання класика – пізній героїзм) за результатами проведеної студентами позааудиторної роботи, скерованої на розширене конспектування основних міфологічних циклів (за планом практичного заняття № 1). Космогонічний, олімпійський та героїчний цикли. Пантеон грецьких богів старшого і молодшого поколінь; герої в їх стосунках з богами (практичне заняття № 1 –«Антична міфологія»).

На другому практичному занятті (практичне № 2 – «Гомерівський епос») увага фокусується на військово-героїчній епопеї «Іліада» та епічно-казково-пригодницькій родинно-побутовій поемі «Одіссея». Основні ідеї і структура поем, гекзаметр, картини суспільного життя. Ідеалізація образів героїв: відсутність динаміки розвитку, визначення характерів через їх вчинки із допомогою постійних епітетів, брак розкриття внутрішнього світу героїв, думок, почуттів, роль божественного втручання. Відмінність суспільства богів від суспільства людей. Прийоми народної творчості, гуманізм, об’єктивність у зображенні людей, засудження жорстокості, постійні згадки про мирне життя. Виявляється пізнавальне значення гомерівських поем, відгуки українських та російських письменників про Гомера, його вплив на подальший розвиток античної та світової літератури.

Практичне заняття № 3. «Антична лірика»

Лірика та її жанри. Ямб, елегія та меліка. Творчість Калліна, Солона, Тіртея, Феогніда. Архілох, Алкей, Сапфо, Піндар, Анакреонт. Особливості сицилійського, іонійського, дорійського, спартанського мелосу. Давньогрецька поезія доби еллінізму (ІІІ – І ст.ст. до н.е.). Відхід від громадянського пафосу, особисті мотиви, розумова рефлексія, вишуканість, вченість як специфічні риси Олександрійської поезії (Каллімах, Феокрит, Аполлоній Родосський, Леонід Тарентський).Вивчаються напам’ять та аналізуються вірші Тіртея, Архілоха, Алкея, Сапфо, Анакреонта.

Практичне заняття № 4 («Давньогрецька трагедія») присвячено виявленню історично зумовлених закономірностей еволюції античної драми: конфлікт систем державного устрою (Есхіл) – конфлікт думок індивідів (Софокл) – конфлікт внутрішнього світу особистості (Еврипід).

На практичному занятті № 5(«Антична комедія») закріплюються відомості про походження та розвиток античної комедії. Обговорюється проблематика творчості Аристофана, характер його консерватизму, традиції новоаттичної комедії в творчості Плавта, Теренція, жанри давньоримської комедії («палліата», «тогата»). Закріплюється знання визначень наступних термінів: «комедія», «сатира», «ірония», «гумор», «характер», «реплика», «агон», «парабаса», «перипетия» тощо.

ЗМ2. ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОГО РИМУ

складається з 4 лекційних та 6 практичних годин.

Тема 6. Давньоримська література періоду становлення.

Періодизація давньоримської літератури. Давньоримський фольклор. Особливості розвитку давньоримської міфології, адаптація міфів Давньої Греції. Фольклорна драма, сатура й ателана. Завойовницька політика Давнього Риму, причини пізнього виникнення літератури. Римський театр, актори і публіка. Тогата й паліата як жанри римської комедії. Образ дотепного раба в комедіях Плавта. Проблема виховання в драматургії Теренція. Розвиток красномовства (Цицерон). Мемуарна творчість (Цезар). Вплив давньогрецької філософії на розвиток давньоримської літератури (епікурейці, стоїки, перипатетики). Поема Лукреція “Про природу речей” як найвизначніша пам’ятка матеріалістичної думки античності.

Тема 7. Давньоримська література епохи імперії.

Політика і релігійно-моральні реформи принципса Октавіана Августа. Поняття принципату. Гурток Мецената.

Установчі відомості про давньоримську літературу епохи принципату (Вергілій, Овідій, Горацій). Характеристика зовнішнього розквіту та аналізу причин швидкого занепаду давньоримського суспільства і його культури в І ст. н. е. Філософсько-естетичні погляди і драматургія Сенеки. Поширення стоїцизму як пасивного опору аристократії. Лукан і його історичний епос. “Фессалії”. Ідейна спрямованість сатир Персія. Сатиричне відтворення дійсності у “Сатириконі” Петронія. Питання авторства. Петроній і середньовічний шахрайський роман. Алегоризм і гіперболізація в романі Апулея “Золотий осел”. Ранньохристиянська література.

На практичних заняття ЗМ2 обговорюються відомості про особливості розвитку літератури Давнього Риму.

Практичне № 6 («Золота доба давньоримської літератури»).

Ідеалізація сільської праці в “Буколіках” та “Георгіках” Вергілія. Патріотична основа епічної поеми “Енеїда”. Особливості художнього стилю, епічний простір, психологізм, патетика оповіді, художня мова. Літературна доля “Енеїди” в пізніші часи. Переклади і бурлескно-травестійні переробки. Біографічні відомості про Овідія. Ранні “Любовні елегії” поета. Вплив риторики на дидактичні поеми Овідія. Зміст і композиція “Метаморфоз”. Творчість Овідія у вигнанні. Овідій в епоху середньовіччя, Відродження та Нового часу (новолатинська лірика).

Практичне № 7 («Естетико-філософська і творча спадщина Горація»).

Характеристика філософії “золотої середини” Горація. Політичні і особисті тенденції “Еподів”. Філософський зміст “Сатир”, особисті мотиви і обережна критика дійсності. Поетичні “Послання” Горація та його «Послання до Пізонів». “Мистецтво поезії” Горація в літературі Нового часу.

Практичне № 8 –Підсумкова модульна контрольна робота.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Тема 1. Архаїчний період античної літератури

__

Тема 2.Давньо-грецький епос

__

Тема 3.Класичний період давньогрець-кої літератури

__

Тема4. Антична лірика

__

Тема 5. Давньогре-цька драма

__

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2.ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОГО РИМУ

Тема6. Давньорим-ська література періоду станов-лення

Тема 7. Давньо-римська література епохи імперії

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

Модуль 2

ІНДЗ

Усього годин

4. Тематичний план лекційних занять

№	Тема лекції	Кількість годин
1.	Архаїчний період античної літератури.
2.	Давньогрецький епос
3.	Класичний період давньогрецької літератури
4.	Давньогрецька драма
5.	Давньогрецька проза V – IV ст.ст. до н.е. та розвиток давньогрецької літератури римського періоду
6.	Давньоримська література періоду становлення
7.	Римська література епохи імперії
	Загальна кількість годин

6. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ МІФОЛОГІЇ
	ГОМЕРІВСЬКИЙ ЕПОС ЯК КУЛЬТУРНО-ЕСТЕТИЧНА ОСНОВА АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
	ЕСТЕТИЧНА ПРОБЛЕМАТИКА ТА ХУДОЖНЯ ЦІННІСТЬ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ
	ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
	ПОХОДЖЕННЯ Й РОЗВИТОК АНТИЧНОЇ КОМЕДІЇ
	«ЗОЛОТА ДОБА» ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
	ЕСТЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКА І ТВОРЧА СПАДЩИНА ГОРАЦІЯ
	МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА, УКЛАДЕНА НА ОСНОВІ ТЕМАТИКИ АДИТОРНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
	Разом

7. Теми лабораторних занять – не передбачені

8. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Конспект з античної міфології
	Читацький щоденник
	Словник з термінологічного мінімуму
	Разом

8-а. Індивідуальна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Дослідження на тему «Історія і сучасний стан гомерівського питання»
	Дослідження на тему «Видатні антикознавці»
	Разом

9. Індивідуальні завдання

Індивідуальна робота студентів здійснюється без безпосереднього керівництва викладача, але спрямовується та організовується ним відповідно до характеру завдань. Вона є особливою формою навчальної діяльності, пов’язаною із вихованням способу мислення майбутнього професіонала. Підготовка до подальшої ефективної фахової діяльності здійснюється через опрацювання солідного блоку енциклопедичної інформації та критичної літератури і передбачає ознайомлення з провідними напрямками антикознавства ХІХ та ХХ ст.ст., формування уявлень про науковий доробок найвидатніших знавців класичної філології.

Індивідуальне завдання «Історія і сучасний стан гомерівського питання» (ЗМ1) передбачає укладання конспекту з питання становлення і розвитку напрямків класичної філології ХІХ ст., пов’язаних із вивченням «гомерівського питання». Користуючись підручниками з античної літератури та посібниками (див. розділ «Критична література») студентові належить виписати аргументи представників історично сформованих «унітарного» і «аналітичного» блоків (Див.: Таблиця 1).

Таблиця 1. В таблиці наведено прізвища вчених-антикознавців, з якими пов’язано становлення і розвиток основних напрямків в руслі наукового розв’язання «гомерівського питання». Науково-дослідне завдання полягає у тому, щоб вписати у таблицю під прізвищами дослідників гомерівського питання основні аргументи, якими користувалися вчені, займаючи ту чи іншу наукову позицію стосовно походження гомерівських поем (Унітарний, аналітичний напрямки, синтетичні теорії):

Унітарний напрямок	Аналітичний напрямок	Синтетичні теорії
В. Г. Белинский	Ф. А. Вольф "Вступ до Гомера" (1795)	теорія «зерна»: Готфрид Герман Дж. Грот, В. Крист
Г. В. Нич	Ф. Шлегель	Теорія колективної творчості: Л. Ергардт (1894)
К. О. Мюллер	К. Лахман	Теорія мовної міграції: А. Фікк
Ф. Ф. Соколов	А. Кехли	Теорія культурно-племінної міграції: Г. Меррей
Б. Низе	А. Кирхгофф	Теорія напластовувань: П. Кауер
Г. Финслер	С. Шестаков	У. Виламовиц-Меллендорф

Індивідуальне завдання «Видатні антикознавці» (ЗМ2) скеровано на укладання невеликих за обсягом повідомлень про біографію, наукові пріоритети та основні дослідницькі праці видатних антикознавців ХІХ-ХХ ст. (Див.: Таблиця2).Завдання полягає у підборі та стислому описі інформації про наукову діяльність зазначених у таблиці антикознавців.

Таблиця 2:

	Лосев Олексій Федорович (1893 – 1988)   Російський філолог-класик, історик античної філософії, дослідник герменевтики, історії міфа.
	Тахо-Годі Аза Алібековна (нар. 1922 р.)   Російський філолог-класик, дослідниця історії античної міфології, літератури, риторики й філософії.
	Кун Микола Альбертович (1877-1940)   Російський історик, письменник, знавець античної міфології
	Радциг Сергій Іванович (1882-1968)   Російський філолог-класик, перекладач, дослідник історії античної літератури
	Тронський Йосип Мойсейович (1897 – 1970)   Російський філолог-класик, індоєвропеїст, автор наукових праць і посібників з історії античної літератури
	Марія Євгенівна Грабар-Пассек (1893 – 1975)   Російський філолог-класик, перекладач античної літератури, дослідниця функціонування античних сюжетів і форм у західноєвропейській літературі
	Асмус Валентин Фердинандович (1894 – 1975)   Літературознавець, філософ, історик естетики класичної Греції.
	Ярхо Віктор Ноєвич (1920 – 2003)   Російський філолог-класик, викладач давніх мов, автор численних праць з історії античної літератури й естетики.
	Михайло Леонович Гаспаров (1935 – 2005) Російський філолог-класик, академік РАН. Автор фундаментальних праць про історію розвитку європейського та російського вірша, перекладач античної середньовічної та нової поезії і прози.
	Мелетинський Єлеазар Мойсейович (1918 – 2005)   Знавець архаїчної словесності, основних тем і образів міфологічного оповідання.
	Топоров Володимир Миколайович (1928 – 2005)   Російський філолог-класик, академік РАН, знавець етномовленневих традицій, релігії та міфології античності.
	Аверинцев Сергій Сергійович (1937 – 2004)   Російський філолог-класик, перекладач, культуролог, біблеїст. Знавець античної та ранньохристиянської літератури.

ІНДЗ «Письмовий аналіз діалогу Платона “Бенкет”».

Студентам пропонується зробити аналіз зазначеного діалогу за встановленою схемою (Див.: Таблиця 3) для розвинення їх уявлень про потужну естетико-філософську складову античної спадщини.

Таблиця 3. Зразок письмового аналізу діалогу Платона “Бенкет”

Зміст діалогу: спор учасників бесіди про характер і природу Ерота як початкової космогонічної сили

Мета дослідження: 1) виявити концепції учасників бесіди;

2) детально охарактеризувати образ Сократа.

Учасники бесіди	Характеристика Ерота, його якості	Призначення і мета Ерота як сили
Федр	Найдавніший бог, первопричина усіх благ, здатний наділити мужністю й доблестю	Наведіть приклади мужніх вчинків в ім’я любові зі слів Федра
Павсаній	Існує два Ерота. як і два види кохання: 1) небесна, чи духовна любов, за яку відповідає Ерот як космогонічна сила; 2) земна, яку провокує маленький Ерот, син Афродіти. Додайте ширшу характеристику двох видів кохання за думкою Павсанія.	1.Моральне очищення (у якому аспекті?); 2.Необхідність любити в ім’я удосконалення, але не продаватися за гроші.
Еріксімах	Подвійна природа Ерота (дух / тіло); Ерот керує мистецтвом лікування, гімнастикою, землеробством, музикою (Чому? Що поєднує зазначені сфери?) Додайте інформацію про якості Ерота зі слів Еріксімаха.	Необхідність підкоритись добропорядному Ероту, що дає почуття гідності, підіймає людину до рівня богів.
Аристофан	Легенда про андрогенів, перших двостатевих людях: розкрийте детальніше	Шукати другу половину.
Агафон	Самостійно далі
Сократ	Самостійно далі
Діотіма	Самостійно далі

Завдання (додаткове, за бажанням): напишіть есе, яким ви бачите образ Сократа зі слів героїв діалогу “Бенкет”.