Зарубіжний досвід бюджетного менеджменту

Бюджетному контролю приділяється значна увага в усіх країнах світу. Залежно від специфіки форм державного устрою, національних традицій, система фінансового контролю організована по-різному.

У США - це Головне контрольне управління Конгресу, на чолі з генеральним контролером, у Великобританії - Національна ревізійна Рада, очолювана головним ревізором, у Канаді - Генеральний контролер, в Фінляндії - п'ять державних ревізорів, у ФРН, Франції, Угорщині - лічильні палати.

У більшості країнах поряд з інститутом парламентського контролю одночасно і паралельно функціонують урядові контрольно-ревізійні системи.

У США - це Адміністративно-бюджетне управління при президенті, система інспекторських служб у федеральних відомствах, урядових установах.

У Фінляндії - ревізійне управління Державного господарства, яке входить до складу Міністерства фінансів.

У деяких країнах утворені спеціальні органи, які контролюють не тільки бюджетно - фінансову, а й всю роботу державного апарату.

У Японії таку функцію виконують Управління адміністративного контролю при Канцелярії прем'єр-міністра в завдання якого входить підготовка пропозицій щодо вдосконалення структури державного управління, зміцнення службової дисципліни, боротьбу з корупцією та бюрократизмом.

Контрольно-ревізійні органи зарубіжних країн здійснюють головним чином контроль за витрачанням коштів і використанням державного майна міністерствами, відомствами та ін органами управління. Терміни їх повноважень більш тривалі, ніж терміни повноважень самих парламентаріїв так, для керівників контрольно-ревізійних органів США - 15 років, Канади - 10, ФРН, Австрії та Угорщині - 12 років.

Контрольно-ревізійні інститути незалежні у своїй діяльності від органів управління

72. Дайте характеристику терміну „бюджетування”

Бюджетування - це система формування бюджетів підприємства, його структурних підрозділів чи окремих об'єктів (виробів, видів діяльності тощо) з метою збалансування та забезпечення оптимальної структури доходів і витрат, надходжень та видатків, активів і пасивів.

Процес бюджетування також включає контроль розподілу грошових коштів за статтями витрат для забезпечення ресурсів достатнім фінансуванням упродовж всього періоду. Нині бюджетування здійснюється за допомогою новітніх інформаційних технологій.

Планування бізнес-процесів діяльності підприємства є одним з ключових кроків на шляху від розроблення стратегії управління до безпосереднього її виконання. Використання методів планування (ERP, MRP, нормування) та ВІ-платформ, що підтримують функції планування, має відповідати поточним цілям і можливостям підприємства. Серед різних видів бюджетів підприємства важливу роль в контексті розвитку і становлення нової економіки відіграють ІТ-бюджети.

Нематеріальні активи неможливо враховувати аналогічно до матеріальних. Для цього існують сучасні ІТ-інструменти, що дають змогу встановити причинно-наслідкові зв'язки в досягненні стратегічних цілей, створити інструменти реалізації стратегії.

Базові вимоги стосовно рішення для автоматизації бюджетування такі:

o миттєва інтеграція даних;

o доступ до планових даних з різних місць ^еЬ-інтерфей-си, портал);

o можливість моделювання різних сценаріїв;

o можливість створення версій планів;

o бюджетування "знизу-вгору" (автоматична агрегація інформації) і "зверху-вниз" (розподіл інформації);

o гнучка і точна система електронної звітності;

o інтеграція з інструментами стратегічного планування;

o контроль і аналіз виконання бюджету: план/факт, звітність;

o можливість інтеграції з обліковими системами тощо. Наскільки важливе розуміння до підходів бізнес-моделей

виробництва і використання інтелектуальної власності, можемо продемонструвати на прикладі використання програмного забезпечення. У рішеннях щодо фінансування ІТ-відділів державних установ, що базуються в основному на використанні закритої інтелектуальної власності, витрати на програмне забезпечення (ліцензійні виплати) становлять від 50 до 80 % основних статей витрат. Проте, якби за базис витратної частини ІТ-бюджетів були взяті різні форми інтелектуальної власності, у тому числі відкритої, відкрите програмне забезпечення, то це вивільнило б кошти на інші цілі майже в половину (на навчання ІТ-персоналу, адміністрування, апаратне забезпечення) і суттєво зменшило б вартість державних проектів інформатизації, особливо у сфері науки, освіти, публічних послуг.

ІТ-бюджетування дає можливість підприємствам планувати щорічні операційні витрати, а також такі вкладення коштів, як купівля серверів чи обладнання, зберігання даних.

При складанні бюджету керівництву необхідно оцінити цілі ІТ-департаменту на майбутній рік на підставі вимог, що подаються різними користувачами. Для забезпечення повного виконання бюджету має розроблятися план стосовно досягнення поставлених цілей. Таким чином, процес бюджетування дає керівництву можливість сконцентрувати увагу на основних напрямах розвитку діяльності ІТ-підрозділу і підтримки розвитку пріоритетів інформаційно-аналітичного забезпечення відомства.