Управління єдиним казначейським рахунком

Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) - є основним рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами Державного та місцевих бюджетів.

ЄКР об'єднує систему рахунків, що діють в єдиному режимі та через які органи Державного казначейства проводять операції за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Це дає можливість Державному казначейству в режимі реального часу отримувати інформацію про рух та наявність коштів на ЄКР як результат здійснення операцій на всіх його бюджетних та не бюджетних рахунках.

Цей рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті у Казначействі (центральний рівень), його управлінням в Автономній Республіки Крим (ДРК), областях, містах Києві і Севастополі (далі територіальні управління). Оскільки лише Державне казначейство України має повноцінний ЄКР, він є безпосереднім учасником СЕП НБУ. Територіальним управлінням рахунки у НБУ не відкриваються.

Функціонування єдиного казначейського рахунка забезпечує:

Можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України;

Надання оперативної інформації органам законодавчої та виконавчої влади про операції, здійснені за ЄКР;

Оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджету.

Для відображення операцій, проведених через СЕП протягом банківського дня, Державне казначейство та його територіальними управліннями у регіональних розрахункових палатах (РРП) НБУ відкриваються технічні рахунки, а на балансі Державного казначейства - відповідні субрахунки територіальних управлінь.

Операції проведені через СЕП, відображаються як на технічних рахунках Державного казначейства і територіальних управлінь, так і на відповідному ЄКР Казначейства і субрахунках територіальних управлінь.

Державне казначейство має право встановлювати ліміт технічного рахунку та ліміт початкових оборотів у СЕП, чим забезпечує контроль і управління видатковими операціями територіальних управлінь. Для прийняття управлінських рішень про проведення фінансових операцій необхідна інформація щодо фактичної наявності коштів. Ця інформація формується у Казначействі шляхом складання щоденного оборотно-сальдового балансу рахунків.

Органи Державного казначейства відкривають рахунки:

- для зарахування надходжень, передбачених законодавством України;

- розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, іншим клієнтам;

- підприємствам, установам і організаціям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, але, згідно з чинним законодавством обслуговуються в Державному казначействі.

Державне казначейство здійснює запозичення з ЄКР на підставі реєстрів на виділення коштів з ЄКР центральному апарату казначейства та іншим його управлінням, а також у випадку, перерахування центральному апарату коштів, що перевищують встановлений ліміт ЄКР.

Поновлення ЄКР територіальних управлінь здійснюється на підставі реєстрів чи розпоряджень Державного казначейства:

- на поновлення ЄКР за рахунок доходів Державного бюджету, належних до перерахування центральному апарату казначейства;

- на перерахування коштів з ЄКР іншим управлінням Казначейства;

- на перерахування коштів з рахунка Казначейства на рахунки його територіальних органів.

Реєстри та зведені реєстри на виділення бюджетних асигнувань формує управління міжбюджетних відносин та управління видатків Державного бюджету Державного казначейства згідно з Порядком виконання Державного бюджету за видатками.

Таким чином, запровадження Єдиного казначейського рахунку дозволяє зосередити державні кошти в руках однієї юридичної особи і забезпечити:

- досконалу базу даних за бюджетними показниками;

- щоденне перерахування за призначенням коштів, що надходять до Державного та місцевих бюджетів;

- розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів між Державним бюджетом та місцевими бюджетами;