Див.53 пит

Облікова політика підприємства висвітлюється в Наказі про облікову політику. Наказ про облікову політику містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обгрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику). У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства. Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати: - робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності; - форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності; - порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань; - методи оцінки активів та зобов'язань; - правила документообігу і технологія обробки облікової інформації; - порядок контролю за господарськими операціями; - інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку. Послідовне проведення підприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завдань організації бухгалтерського обліку.

55. Значення та сутність фінансової (бухгалтерської) фінансової звітності

Фінансова звітність являє собою систему взаємозв 'язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний період.

Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, жорстко регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством України. Звітність грунтується на міжнародних принципах бухгалтерського обліку. До неї пред'являються ті самі вимоги, що й до бухгалтерського обліку, бо вона є його складовою. Водночас окремі з вимог специфічні щодо фінансової звітності. Насамперед, інформація фінансової звітності має грунтуватися на даних аналітичного й синтетичного обліку, причому мусить забезпечуватися тотожність даних цих обліків, а також тотожність показників балансів, бухгалтерських звітів та даних синтетичного й аналітичного обліків.

Мета складання будь-якої звітності підприємства — це надання необхідної інформації для прийняття рішень.

Основне призначення фінансової звітності полягає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий та фінансовий стан, про результати господарсько-фінансової діяльності за звітний період.

56. Нормативно-правове забезпечення фінансової (бухгалтерської) звітності в Україні. Форма № 1 «Баланс»

Звітність підприємства є заключним кроком системи бухгал-терського обліку, яка узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємства та яка необхідна усім зацікавленим осо-бам для прийняття ефективних економічних рішень.

Власники і засновники підприємств хочуть бути впевнені в достовірності звітності.

Добре налагоджена звітність підприємства є, безсумнівно, умовою любого правильно організованого бізнесу.

Загалом звітність можна визначити як систему узагальнюючих та взаємопов’язаних показників, яка подається у вигляді різного типу таблиць, та текстового матеріалу за допомогою яких визнача-ється фінансовий стан, результати діяльності підприємств тощо.

Підприємства складають фінансову, податкову, статистичну та інші види звітності, що використовує грошовий вимірник та ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Як правило, така звітність підлягає оприлюдненню.

Крім відкритої для зовнішніх користувачів звітності, підпри-ємства складають й внутрішню звітність, яка задовольняє інтере-си керівника і працівників та забезпечує оперативне прийняття рішень внутрішніми підрозділами.

Звітність підприємства регламентується законами України, постановами Кабінету Міністрів та нормативно-правовими акта-ми (табл. 1).

Таким чином, законами України передбачено, що усі суб’єкти господарювання зобов’язані вести бухгалтерський облік і склада-ти та подавати фінансову звітність.

Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 1) визначає бухгалтерський облік як процес вияв-лення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збе-рігання та передачі інформації про господарську діяльність під-приємства зовнішнім та внутрішнім користуванням для прийнят-тя рішень.

Із змісту цієї статті витікає, що методологічно і організаційно звітність є невід’ємною складовою системи бухгалтерського об-ліку і виникає на завершальному етапі облікового процесу, що забезпечує методологічну єдність показників, які в ній відобра-жаються з даними первинної документації та обліковими реєст-рами.

Стаття 71. Облік і звітність підприємства.

Облік і звітність підприємства здійснюються відповідно до вимог статті 19 Кодексу та інших нормативно-правових актів.

Відомості, не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі або в порядку, передбаченому установчими документами підприємства.

Стаття 90. Облік і звітність господарського товариства.

Облік і звітність господарських товариств здійснюється відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

Перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються відповідно державними податковими органами, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудитором.

Достовірність і повнота річного балансу і звітності господарського товариства у випадках, визначених за-коном, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією).

Стаття 8. Публічна бухгалтерська звітність.

Публічна бухгалтерська звітність складається із аудиторського висновку, Балансу, Звіту про прибутки і збитки, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційну таємницю і визначені законодавством для надання користувачам та публікації

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства)включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів.

Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:

• зміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів сплатою єдиного

податку;

• застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності.

Нормативно-правове регулювання звітності підприємств в Україні здійснюється указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

В Україні введено в дію тридцять два положення (стандарти) бу-хгалтерського обліку та наказ Міністерства фінансів України № 302 від 29.11.2000 р., який прирівнюється до положень. Усі накази Мі-ністерства фінансів щодо бухгалтерського обліку та складання звіт-ності підлягають реєстрації у Міністерстві Юстиції України (табл. 2).

За П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (пункт 3) визначено такі види звітності:

Бухгалтерська звітність — це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що міс-тить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про бух-галтерський облік та фінансову звітність в Україні» так трактує поняття «фінансова звітність»

Фінансова звітність підприємства являє собою систему уза-гальнених показників, які характеризують підсумки господарсь-ко-фінансової діяльності підприємства за минулий період (мі-сяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групу-вання і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Мета складання будь-якої звітності підприємства — це надан-ня необхідної інформації для прийняття рішень.

Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначе-на статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фі-нансову звітність в Україні» та пункту 4 П (С)БО 1 «Загальні ви-моги до фінансової звітності».

Метою складання фінансової звітності є надання користу-вачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Повнота інформації фінансової звітності забезпечується відо-браженням усіх господарських операцій в системі бухгалтерсько-го обліку.

Правдивість інформації фінансової звітності забезпечується відображенням господарських операцій за їх сутністю, а не тіль-ки за юридичною формою.

Неупередженість інформації фінансової звітності забезпечу-ється тим, що не допускається перекручень показників. Таким чином, фінансова звітність підприємства повинна задовольняти інформаційні потреби користувачів, які не можуть вимагати зві-тів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних по-треб.

У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов’язання у рівній сумі) не наводиться.

57. Структура та вимоги до складання «Звіту про фінансові результати»

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Основні вимоги до складання фінансової звітності

Перед складанням річної фінансової звітності на підприємстві має бути проведена інвентаризація активів і зобов'язань.

Інформація, приведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і повинна бити тотожна даним аналітичного і синтетичного обліку. Слід пам'ятати про те, що дані фінансової звітності вважаються за достовірні, якщо не містять яких-небудь спотворень або помилок, які можуть згодом вплинути на прийняті рішення.

При складанні фінансової звітності необхідно суворо слідувати принципам її підготовки - автономності підприємства, безперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування і відповідності доходів й втрат, повного освітлення, послідовності, обачності, превалювання змісту над формою, єдиного грошового вимірника.

Фінансова звітність має бути підписана керівником підприємства і головним бухгалтером.

Структура Звіту про фінансові результати

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

І. Фінансові результати.

II. Елементи операційних витрат.

III. Розрахунок показників прибутковості акцій.

I. Фінансові результати

Формуються на підставі визначення фінансових ре­зультатів від усіх видів діяльності. Виділяють такі види діяльності: операційна, інша і надзвичайна.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а та­кож інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою ді­яльністю.

До основної діяльності підприємств належать вироб­ництво і/або реалізація продукції, товарів, робіт, послуг, які здійснюються на підставі статуту підприємства; до ін­шої діяльності підприємств — продаж або оренда основ­них засобів, нематеріальних активів, виробничих запа­сів, доходи від операційних курсових різниць.

Інша діяльність — доходи від інвестиційної або фінансової діяль­ності (дивіденди, відсотки та інші доходи; участь у дочірніх підпри­ємствах тощо).

Надзвичайна діяльність — події та операції, які неможливо перед­бачити в межах звичайної діяльності; вони відбуваються без учас­ті підприємства і нерегулярно (повені, зсуви, землетруси, пожежі, аварії).

Фінансовий результат розраховують поступово: дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) показу­ють за методом брутто з наступним відніманням наданих знижок, повернення проданих товарів, податків (ПДВ, акциз).

Структуру розділу І «Фінансові результати» наведено в табл. 1.

II. Елементи операційних витрат

У цьому розділі відображають витрати операційної ді­яльності: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші операційні витрати. Ці дані необхідні для складання Зві­ту про рух грошових коштів (під час коригування суми нерозподіленого доходу на негрошові статті, зокрема на суму амортизації).

Такий підхід дає змогу класифікувати витрати за функціями.

Ш. Розрахунок показників прибутковості акцій

Цей розділ заповнюють акціонерні товариства, акції яких відкрито продаються або купуються на фондових біржах.

58. Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал — звіт, що відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Метою є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу під-ва протягом звітного періоду. Статті: "Залишок на початок року"; "Залишок на кінець року"; "Зміна облікової політики"; "Виправлення помилок"; "Скоригований залишок"; "Переоцінка активів" та ін.

59. Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів відображує рух грошових коштів на підприємстві протягом звітного періоду. Він складається з трьох розділів, у яких розкривається рух коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Результат звіту показує зміни у стані грошових коштів, що відбулися протягом звітного періоду. Звіт дає змогу відповісти на запитання: збільшився чи зменшився обсяг грошових коштів на підприємстві й за рахунок чого це збільшення чи зменшення відбулося? Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначають коригуванням прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, забезпечень, пов'язаних з операційною діяльністю, амортизації необоротних активів, прибутку (збитку) від неопераційної діяльності, витрат на сплату процентів, сплачений податок на прибуток, доходів та витрат майбутніх періодів.

За статтею "Чистий рух коштів від операційної діяльності9* відображають результат руху коштів від операційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначають на основі аналізу змін у статтях розділу Балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні фінансові інвестиції". При розрахунку чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності враховують надходження коштів у результаті реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; отримані відсотки, дивіденди, інші надходження, а також витрати коштів на придбання фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, інші платежі, пов'язані з інвестиційною діяльністю.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначають на основі змін у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання" і "Поточні

зобов'язання" ("Короткострокові кредити банків" і "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" тощо). У статті "Надходження власного капіталу" відображуються надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що приводять до збільшення власного капіталу.

У статті "Отримані позики" відображують надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, а також

інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).

У статті "Інші надходження*9 показують інші надходження грошових коштів, пов'язані з фінансовою діяльністю.

У статті "Погашення позик" відображують виплати грошових коштів для погашення отриманих позик, а статті "Сплачені дивіденди" — суми дивідендів, сплачені грошовими коштами. Стаття "Інші платежі" слугує для відображення грошових коштів для викуплення раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та за іншими платежами, пов'язаними з фінансовою діяльністю.

У статті "Чистий рух коштів від фінансової діяльності" відображують результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Стаття "Чистий рух коштів за звітний період" призначена для відображення різниці між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях: "Чистий рух коштів від операційної діяльності", "Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності" та "Чистий рух коштів від фінансової діяльності".

У статті "Залишок коштів на початок року" показують залишок грошових коштів та їх еквівалентів на початок року, наведений у балансі.

У статті "Залишок коштів на кінець року" наводиться різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях "Залишок коштів на початок року" та "Чистий рух коштів за звітний період". Розрахований у такий спосіб показник має дорівнювати наведеному в Балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду.

60. Характеристика приміток до річної фінансової звітності

П (С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Якщо протягом звітного року змінювалися положення облікової політики, такі зміни повинні знайти своє відображення в Примітках.

До змін в обліковій політиці належать зміни:

· методів нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів;

· методів оцінки вибуття запасів;

· порядку визначення величини резерву сумнівних боргів;

· методу оцінки ступеня завершеності операцій із надання послуг;

· порядку резервування коштів для забезпечення майбутніх витрат і платежів.

В Примітках повинні відображатися події після дати Балансу за П(С)БО 6.

Подія після дати Балансу— це подія, яка відбулася між датою Балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності і вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства.

У Примітках розкривається інформація не про всі події, а лише про ті, які мають най-

суттєвіший вплив, це події 2-ох груп:

I. події, що стосуються звітного періоду і які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату Балансу;

II. події, які хоч і не стосуються звітного періоду, але містять важливу інформацію про

обставини, що виникли після дати Балансу.

I. Події першої групи потребують коригування показників звітності, що повинно обов'язково розкриватися в Примітках, а саме:

· оголошення банкротом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною;

· переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату Балансу;

· отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах;

· продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату Балансу;

· отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового

відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату;

· виявлення помилок або перекручень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності.

Так, якщо після дати Балансу переоцінені активи втратили вартість внаслідок стійкого зниження їх ціни або стало відомо, що сумнівна заборгованість стала безнадійною, це потребує коригування даних звітності. Коригування активів і зобов'язань здійснюються шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати Балансу.

Перелік подій після дати Балансу, які вказують на обставини, що виникли після дати Балансу розкриваються тільки в Примітках до фінансової звітності, а саме:

· прийняття рішення про реорганізацію підприємства;

· придбання цілісного майнового комплексу;

· рішення про припинення операцій, що становлять значну частину основної діяльності;

· знищення (втрата) активів у результаті пожежі, аварії;

· прийняття рішення стосовно емісії цінних паперів;

· непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів;

· укладення контрактів стосовно значних капітальних і фінансових інвестицій;

· прийняття законодавчих актів, що впливають на діяльність підприємства;

· дивіденди за звітний період оголошені підприємством після дати Балансу.

II. Є події, які відбуваються після дати Балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, але не потребують коригування статей фінансової звітності, але наводяться в Примітках до фінансових звітів за умови, що відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. Так, якщо після дати Балансу підприємством оголошенні дивіденди або придбано цілісний майновий комплекс, це не впливає на показники минулого періоду, але цю інформацію наводять в Примітках до фінансових звітів.

2. Друга група інформації в Примітках— інформація, яка не міститься у формах звітності № 1-4, але є обов'язковою за вимогами окремих положень (стандартів), і наводиться у формі № 5 "Примітки до річної фінансової звітності".

3. Третя група інформації в Примітках— це забезпечення її зрозумілості і доцільності, що є основою аналізу статей звітності для прийняття упрвлінських рішень.