І. Актуальність теми. Нирки – парний орган, який призначений для підтримання сталості внутрішнього середовища організму та виділення кінцевих про­дуктів обміну

Нирки – парний орган, який призначений для підтримання сталості внутрішнього середовища організму та виділення кінцевих про­дуктів обміну. Ними забезпечується регуляція водно-сольового ба­лансу, кислотно-основної рівноваги, осмотичного тиску рідин орга­нізму та виділення азотистих шлаків. Крім того, нирки беруть участь в регуляції артеріального тиску і стимулюють еритропоез. За своєю функціональною здатністю нирки більш важливі, ніж такі органи ви­ділення, як легені, печінка, шкіра й кишечник. Зупинка функції нирок несумісна з життям – людина помирає на 4-6 день після їх відклю­чення.

Підтримання гомеостазу нормально діючими нирками здійсню­ється за рахунок їх екскреторної функції і включає три процеси: фільт­рацію плазми клубочками, селективну реабсорбцію канальцями мате­ріалів, необхідних для підтримання внутрішнього середовища, та сек­рецію іонів водню і амонію.

Оскільки збереження гомеостазу є умовою підтримання метабо­лічної, структурної та функціональної цілісності організму, то будь-яке захворювання нирок супроводжується порушенням життєдіяль­ності організму в цілому, окремих його органів і систем зокрема. Тому виникає необхідність вивчення основних закономірностей патоло­гічних процесів у нирках і пов’язаних з цим порушень гомеостазу.