Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Система травлення представлена шлунково-кишковим трактом і зовнішньосекреторною функцією печінки і підшлункової залози.
Травний тракт має такі основні функції:
1. Секреторна – полягає у виробленні секреторними клітинами травних залоз секретів (слини, шлункового, підшлункового та кишкового соків, жовчі).
2. Моторна або рухова – здійснюється м`язами травного апарату і забезпечує жування, ковтання та просування їжі (хімусу) вздовж травного тракту.
3. Всмоктувальна – здійснюється слизовою оболонкою травного тракту. З порожнини органів у кров та лімфу активно та пасивно проникають продукти розщеплення білків, жирів, вуглеводів
4. Екскреторна – полягає у виділенні з організму деяких продуктів обміну та солей важких металів.
5. Інкреторна – характеризується у виділенні інтестинальних гормонів:
· впливають на функції органів травлення (гастрин, гістамін, секретин, панкреозімін, мотилін та ін.);
· здійснюють загальногормональні ефекти (вазо активний інтестинальний поліпептид, арентерін, нейротензин та ін.).
6. Аналізаторна – полягає в участі рецепторів органів системи травлення в оцінці якості їжі, що надходить у шлунок. Всі функції органів травлення взаємозв’язані і взаємозумовлені, а також підлеглі складним нервовим і гуморальним механізмам регуляції.
Патофізіологія травлення проявляється недостатністю травлення – це патологічний процес, при якому травна система не забезпечує засвоєння харчових інгредієнтів, що надходять в організм. Як наслідок недостатності травлення розвиваються явища неповного голодування з наступним порушенням резистентності і реактивності організму.
Існує ряд класифікацій недостатності травлення (НТ):
За клінічним перебігом – гостра та хронічна НТ.
За анатомічним принципом – НТ в ротовій порожнині, в шлунку, в кишках.
За причиною – НТ спадкова і набута. Остання, в свою чергу, може бути: інфекційного походження, під дією фізичних факторів (радіації), хімічних факторів, аліментарного і дисрегуляторного походження.
За патофізіологічним принципом – НТ зумовлена порушенням моторної функції системи травлення, секреторної функції, процесів всмоктування.
Недостатність травлення може бути: загальною (тотальною), коли порушується засвоєння всіх харчових інгредієнтів, і селективною, коли порушується засвоєння окремих інгредієнтів (лактози, вітаміну В12 тощо).
Основні причини недостатності травлення:
1. Аліментарні фактори – недоброякісна, груба їжа, сухом’ятка, нерегулярний прийом їжі, не збалансоване харчування, вживання надмірно гарячої чи холодної їжі тощо.
2. Біологічні фактори – збудники деяких інфекцій: харчових токсикоінфекцій, холери, дизентерії, тифу, гельмінти, сальмонели, віруси (аденовіруси) тощо.
3. Отруєння – попадання в шлунково-кишковий тракт отрут рослинного чи тваринного походження, хімічних отрут (в першу чергу солей важких металів) та інші отруєння.
4. Органічні ураження органів травлення – це вроджені аномалії органів травлення, післяопераційні стани, пухлини різних відділів системи травлення.
5. Психоемоційні стреси, психічні захворювання, захворювання ЦНС і вегетативної нервової системи.
6. Порушення гуморальної регуляції травлення та АПУД-системи.
7. Фактори стимуляції – алкоголізм, куріння, наркотики.
8. Іонізуюче випромінювання (особливо у дітей, пошкоджує епітеліальні клітини травної системи).
Основні синдроми недостатності травлення, їх прояви, механізми виникнення:
1. Синдром голодування.
2. Диспепсичний синдром.
3. Синдром зневоднення.
4. Синдром порушення кислотно-основної рівноваги.
5. Синдром кишкової автоінтоксикації.
6. Больовий синдром.
Дата публикования: 2015-07-22; Прочитано: 308 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!